Значення нуту в Україні

---

ВСТУП

Білок є основою всього живого на Землі. Організм людей і тварин може жити і розвиватися лише при споживанні додаткової кількості повноцінного рослинного білка. Серед сільськогосподарських культур найбільшу кількість білка в зерні формують бобові. Його вміст у 2-2.5 рази більше ніж у зерні злаків, а за складом незамінних амінокислот він більш повноцінний. Тому, проблему рослинного білка неможливо вирішити без постійного нарощування виробництва зерна бобових культур як джерела харчового й кормового білка на земній кулі [1].

У світовому виробництві зернобобових нут займає третє місце, поступаючись лише сої та квасолі [2-5]. На його долю припадає 15,6 % від валового збору всіх зернобобових культур. Приблизно таку ж частку має горох – 15,3 %, який найбільш розповсюджений у країнах з помірним кліматом [6]. Нут використовується переважно в продовольчих цілях і в цьому аспекті займає другу позицію після сої.

На Європейському континенті культура нуту стала відомою відносно нещодавно. Основні виробники товарної продукції цієї культури – це країни зі спекотним кліматом. Перевагу європейці віддають сортам із світлим забарвленням насіння та формують високу ціну на нього. Імпорт нуту в Європу щорічно складає близько 120 тис. т, який завозиться переважно з Сирії та Мексики [7].

В Україні зростає попит та поширюються площі під нутом. За останні 10 років площа посівів під цю культуру в нашій країні збільшилася більше ніж у 10 разів [8], тенденція щодо збільшення спостерігається постійно [9]. Сучасні сорти нуту мають потенціал урожайності до 3,5-4,0 т/га, тоді як середній рівень урожайності є досить низьким і складає лише 1,3-1,4 т/га, при досить великому коливанні за роками [10]). В особливо посушливі роки, які останнім часом трапляються все частіше, нут, як найбільш посухо- та жаростійка культура, добре конкурує за продуктивністю з горохом. До того ж він не має специфічних шкідників, як у гороху, що дає змогу вирощувати нут без застосування інсектицидів і, таким чином, зменшити пестицидне навантаження [11]. Вирощування екологічно чистої продукції за відповідними цінами експорту може бути привабливим для сільгоспвиробників різних форм власності.

Насіння нуту має в своєму складі до 32 % білку та 7 % жиру, які добре перетравлюються (87-97 %), тому окрім харчового використання нут може широко вживатися у вигодівлі тварин. Білок нуту за амінокислотним складом наближається до ідеального за ФАО [12], тому ця культура може бути добрим замінником м’яса у переробній промисловості. Але сучасні сорти, що використовуються у виробництві, недостатньо продуктивні та мають недостатню стійкість до хвороб [13]. Тому селекція нуту в теперішній час стає надзвичайно актуальною проблемою.

Господарське значення нуту

Баранячий горох, пупатий горох, козацький горох, турецький горох, нахуд, мохнатка, горох-пухирчик, пузирник, хлопунець, горох-шиш, двозерний горошок, горох “сам у хаті”, горох-холодок – така кількість народних назв нуту безперечно свідчить про популярність цієї культури серед місцевого населення. Це найбільш посухостійка зернобобова культура, яка не уражується більшістю збудників хвороб і шкідників на відміну від інших культур родини бобових [14]. Це дає змогу вирощувати екологічно чисту продукцію без застосування інсектицидів.

Із скороченням посівних площ під кормовими бобовими культурами та збільшенням на Україні у кілька разів посівних площ під соняшником виникають проблеми попередника під зернові культури та зниження родючості ґрунтів. Нут є однією з перспективних культур, яка може увійти в ланку гороху та сої. Встановлена позитивна дія нуту на ґрунти [15]. У симбіозі з азотфіксуючими бактеріями рослини нуту за вегетацію нагромаджують до 150 кг/га біологічного азоту, 30 % якого з корінням та поживними рештками залишається в ґрунті [14]. За унікальні біологічні і агротехнологічні властивості деякі фахівці вважають нут «патріархом землеробства» [16].

Одна з основних проблем сучасного сільськогосподарського виробництва є розробка основ для створення високоефективних ресурсозберігаючих і економічно виправданих агротехнологій, орієнтованих на максимальне використання потенціалу агрофітоценозів і одержання конкурентоздатної екологічно безпечної продукції рослинництва [17]. На даний час розроблена біотехнологія вирощування нуту, направлена на підвищення насіннєвої продуктивності нуту і посилення симбіотичної азотфіксації в агроценозах [18].

В зонах вирощування нут широко використовують для продовольчих і кормових потреб. Боби нуту застосовують в їжі у вареному та смаженому вигляді, для приготування супів, гарнірів, пиріжків та національних страв (хумусу, фалафелі, та ін.).

В Індії нут є головним джерелом протеїну у вегетаріанській та ведичній кулінарії, борошно з нуту застосовують для приготування так званого бірманського тофу. Рослина також придатна для різних галузей азійської та європейської медичної практики. Продукти, виготовлені з нуту, включено до обов’язкового асортименту європейських супермаркетів з огляду їх відповідність вимогам до збалансованого харчування [19].

Ізраїльські біологи дійшли висновку, що дуже популярний на Близькому Сході нут змінив хід історії. Поживні властивості окультуреного нуту зумовили якісне покращення роботи мозку людини й перехід від доісторичного хаосу до організованого суспільства. Вчені вважають, що люди порозумнішали завдяки одній з амінокислот – триптофану, який у великій кількості міститься в нуті, що був селекціонований 11 тисяч років тому. З триптофану утворюється один з найважливіших гормонів і нейромедіаторів центральної нервової системи людини – серотонін.

Мешканці «родючого півмісяця» (історичного регіону Близького Сходу, що включав Месопотамію, Асірію, Фінікію та Єгипет) емпіричним шляхом прийшли до того, що нут покращує самопочуття і підвищує розумові функції. Вчені встановили, що внаслідок селекції нут став містити втричі більше триптофану, ніж його дикий родич, що тепер росте лише на південному сході Туреччини. Крім триптофану, нут містить інші вітаміни та мікроелементи, дефіцитні в харчуванні людей. У таблиці 1.1. представлено вміст мінеральних речовин і незамінних амінокислот у нуті та пшениці [20].

Таблиця 1.1.

Вміст мінеральних речовин і незамінних амінокислот у нуті та пшениці (мг на 100 г продукту)

За літературними даними нут є невід’ємною складовою харчування людей, хворих на діабет, з огляду на високий вміст дієтичної клітковини та низький – жирів, переважно мононасичених. Отже, вживання нуту корисне для здоров’я людини, тож його потрібно використовувати в повсякденному харчуванні.

Відомо, що значну частину раціонального харчування в Україні посідає вживання хлібобулочних виробів. Тож збагачення цих виробів добавками природного походження сьогодні актуальне. На жаль, практично весь нут, що вирощують в Україні, йде на експорт. Застосування домішок нуту до пшеничного борошна для випікання хліба є одним з важливих шляхів використання цієї цінної культури. Нутове борошно й вироблені з нього харчові продукти є природними джерелами незамінних амінокислот, кальцію та цинку – дефіцитних компонентів у традиційних хлібобулочних виробах [20].

Нут і продукти його переробки – універсальне джерело для збагачення білками, харчовими волокнами, вітамінами, макро- і мікроелементами борошняних кондитерських виробів [21]. За органолептичними та фізико-хімічними показниками новий кекс із нуту не поступається традиційним, а за вмістом білка перевищує вдвічі, харчових волокон – 1,2, вітаміну В2 – 3,1 раза, кальцію – 4,6, магнію – 3,2, фосфору – 2,4, заліза – в 1,2 раза. Застосування у технології виробництва кексів нутового поліпшувача дало змогу покращити смак, аромат, зовнішній вигляд, створити рівномірну структуру м’якушки і гладку поверхню виробу, зберегти свіжість виробу тривалий час [22].

Цікавим підходом є створення нових вафлів підвищеної харчової та біологічної цінності із застосуванням екструдатів та нутового борошна. За ступенем засвоюваності білки нуту перевершують білки інших зернобобових культур. Біологічна цінність нутового борошна на 25,1% вища, ніж пшеничного. Білки нутового борошна за складом амінокислот наближені до білків тваринного походження, які представлені в основному водо- та солерозчинними фракціями, що є важливою ознакою доброї засвоюваності цього продукту. Вміст жиру в нутовому борошні в 3,7 разу більший, ніж у пшеничному борошні. Завдяки наявності жирних кислот (найбільше з них лінолевої та олеїнової) знижується рівень холестерину, ризик розвитку серцево-судинних захворювань та атеросклерозу, зменшується ризик утворення тромбів [23].

Розроблено рецептуру цукерок з корпусами із мас типу праліне з використанням борошна із нуту. Нут поступається горіхам за вмістом жиру, але переважає їх за вмістом білків та селену, якого немає в горіхах. Крім того, борошно із нуту має жироутримуючу здатність, яка становить 118%. Корпуси цукерок із маси праліне містять від 26 до 48% жиру. За використання борошна із нуту отримують вироби високої якості за рахунок адсорбції жиру борошном, що попереджає витікання його з виробів. За використання нутового борошна в цукерках поєднуються різні види білків, які утворюють в біологічному відношенні амінокислотні комплекси, які забезпечують повноцінність та добру засвоюваність виробів [24].

Практичного значення набула розробка консервованих харчових продуктів з нуту таких видів: нут натуральний, нут в бульйоні, нут в томатному соусі, нут з м’ясом в бульйоні, нут з кількою в томатному соусі [25].

Проведена товарознавча оцінка нуту ботанічного сорту Розанна, а також обґрунтування придатності його для різних видів переробки Зокрема, проводилися дослідження змін мікроструктури білкових і крохмальних зерен нуту після вологотермічної обробки. Така обробка впливає на показники споживних властивостей готових продуктів із бобових [26].

Щорічно зростає потреба населення України в макаронних виробах, хоча вони характеризуються низькою біологічною цінністю, оскільки найчастіше виготовляються із сортів м’якої пшениці. Для підвищення цього показника використовують певні технологічні прийоми одним з яких є покращення хімічного складу готового продукту шляхом використання біологічно цінної рослинної сировини, наприклад нута [27-32]

Потреба суспільства у збільшенні обсягів виробництва продуктів харчування ставлять перед харчовою промисловістю питання, пов’язані з комплексною переробкою сировини, розробкою прогресивних технологій, випуску нових видів харчових продуктів а також освоєнні нетрадиційних видів сировини. За сучасними уявленнями, збільшення білкових ресурсів тільки шляхом виробництва тваринного білка неможливе через тривалість і трудомісткість його виробництва та низьку ефективність його біотрансформації у тваринництві. У порівнянні, виробництво білків рослинного походження вимагає в середньому в 10 разів менше палива, ніж виробництво продуктів тваринного походження [33]. Через це розробка нових технологій переробки тваринної сировини в сукупності з використанням сировини, що раніше вважалась нетрадиційною для м’ясопереробної промисловості, але містить значну кількість білка (зернових, зернобобових, тощо), є особливо актуальною. Рослинні білки, і особливо білки бобових, завдяки високому вмісту поживних речовин та їх засвоюваності, мають високу харчову цінність. Особливе місе в ій групі сільськогосподарських культур належить нуту, який до того ж є одним з найбільш дешевих джерел рослинного білка, що робить його переробку економічно вигідною. Дослідження впливу бобів нуту на біологічну цінність м’ясних паштетів свідчать про доцільність їх використання для створення продуктів збалансованого харчування з високою харчовою та біологічною цінністю [34].

В Україні проводяться роботи щодо створення нових видів харчових продуктів з використанням нуту. Так, наприклад, для профілактики залізодефіцитних станів розроблено рецептуру м’ясо-рослинних паштетів, в яких використовується нут; 100 г комбінованого паштету з нутом задовольняє потребу дорослої людини в залізі на 40-50%, цинку – 90%, міді – на 66, селені на 15-22% [35].

Вітчизняний і зарубіжний досвід використання зернобобових культур у виробництві м’ясних продуктів свідчить на користь нуту. Доведено доцільність та перспективність застосування нуту для підвищення харчової цінності та споживчих властивостей ковбасних виробів при суттєвому зниженні їх собівартості [36-40]. Введення рослинної добавки здійснюють шляхом заміни частини м’яса нутовим борошном. Такі ковбаси мають лікувальні та дієтичні властивості, впливають позитивно на імунну систему, сприяють підвищенню резистентності організму і збільшенню тривалості життя людини [41].

Сучасні тенденції у сфері виробництва продуктів харчування пов’язані з розширенням асортименту функціональних продуктів, які сприяють нормалізації дії організму людини з урахуванням її фізіологічного стану, роду діяльності та зовнішніх факторів. У зв’язку з цим забезпечення населення повноцінними продуктами має соціальне значення. Ефективним шляхом рішення проблеми дефіциту білків, є пошук і комплексна оцінка властивостей нетрадиційної рослинної сировини, що містить білок, як для створення нових харчових продуктів модифікованого хімічного складу у відповідності з фізіологічними нормами харчування, так і для використання білкових інгредієнтів, а також поліпшення і збагачення харчових властивостей продуктів масового призначення. Для освітлення і стабілізації виноградних вин, схильних до помутніння фізико-хімічного походження, їх обробляють різноманітними ферментними препаратами, білковими і мінеральними сполуками, флокулянтами та ін. Оклеювання білковими матеріалами – технологічний прийом, який забезпечує освітлення вина, підвищення його стабільності і прискорення дозрівання. У виноматеріалах і винах, оброблених білковими оклеювальними сполуками, створюються і випадають численні хлоп’євидні осадки з сильно розвинутою поверхнею, які сорбують і підхвачують з собою зависі вина і клітини мікроорганізмів. У результаті такої обробки вино освітлюється, звільняється в основному від дикої мікрофлори, в ньому активізуються окислювально-відновлюючі реакції. Для оклеювання виноградних вин традиційно застосовують різні білкові матеріали рослинного та тваринного походження: (желатин, риб’ячий клей, яєчний білок, альбумін, казеїн та ін. ). Науковцями була досліджена можливість освітлення столових виноградних вин за допомогою рослинних білків, що використовуються замість желатину і риб’ячого клею, які отримують із тваринних білків. Вибрані для експерименту зернобобові та зернові культури є нетрадиційними для галузі виноробства, і тому, нажаль, поки що не мають практичного розповсюдження у харчовому виробництві на території України. Білки з повним комплексом незамінних амінокислот містяться в сої, нуті, амаранті, рапсі, льоні [42].

Попередні дослідження виробництва і застосування білків рослинного походження на Україні дозволяють виділити як найбільш перспективну зернобобову культуру – нут, масова доля білків у якому складає 30 – 32 % с.р., а їх амінокислотний скор ідентичний скору сої [42]. Дана культура – натуральний консервант і природний антибіотик. Крім того, врожаї зерна нуту більш стабільні в порівнянні з іншими зернобобовими культурами, а вартість 1 т зерна нута в два-три рази нижче сої. [43].

За харчовою цінністю нут, незалежно від сортових особливостей, не поступається таким відомим поширеним зернобобовим культурам, як горох, сочевиця і соя. Існує навіть така думка, що білки нуту за харчовою цінністю можуть порівнюватися з казеїном молока [44]. Вміст білка в насінні нуту залежно від сорту варіює від 20,1% до 32,4%. За цим показником нут поступається тільки сої, перевищуючи при цьому квасолю, сочевицю і горох на 3-7% [45].

За показниками харчової цінності, а також за сумою незамінних амінокислот (38.51%) і кількості основних з них: метіоніну (3,11%), триптофану(1,10%), лізину (7,65%), ізолейцину (6,81%) – нут перевершує поширені зернобобові культури.

Відповідаючи сучасним поглядам на якість продуктів харчування, нут є перспективним джерелом не тільки біологічних компонентів, цілого комплексу фізіологічно активних і незамінних компонентів, до яких належать амінокислоти і вітаміни, але й жирних ненасичених кислот та макро- і мікроелементів. Серед них калій – 968 мг, натрій – 72 мг, кальцій – 193 мг, магній – 126 мг, сірка – 198 мг, фосфор – 444 мг, селен – 2600 мкг, кількісний склад яких перевищує тільки у сої.

Зерно нуту багате на вітаміни (В1, В2, В6, РР). Проведений аналіз показав, що в зерні нуту міститься вітамінів В1 і В2 більше, ніж у квасолі, в 2,4 і 3 рази відповідно, та більше, ніж у горосі, у 1,6 і 3 рази відповідно [46].

Наведені дані про харчову цінність і технологічні можливості нуту свідчать на користь використання продуктів переробки цієї культури у виробництві харчових продуктів, які будуть мати не тільки високу харчову і біологічну цінність, але і відмінні споживчі властивості їхніх білків.

Виходячи з харчових властивостей нуту і враховуючи його невибагливість під час вирощування, культуру можна використовувати в таких напрямках:

- у виробництві нових продуктів харчування, що дозволить поліпшити структуру і збільшити асортимент біологічно повноцінної продукції (у дитячому, дієтичному, профілактичному, цільовому харчуванні);

- для раціонального отримання білків з нуту за допомогою використання технології обрушення зерна нуту, оскільки під час обрушення вміст клітковини знижується на 74-83%, кількість золи – всього на 6,3%, а кількість протеїну при цьому збільшується на 7,4%, що значно підвищує біологічну цінність сировини;

- як додаткове джерело протеїну в кормах для сільськогосподарських

тварин і птахів, що сприятиме приросту добової маси тварин і збільшенню надоїв молока, оскільки нутовий білок легко гідролізується, а ступінь його засвоєння перевищує в 1,5 разу білок пшениці;

- як джерело селену, який у зерні нуту є в хімічному поєднанні, завдяки якому його засвоєння збільшується в 5-10 разів;

- для отримання високоякісного крохмалю та олії;

- для отримання нутового молока, яке не поступається соєвому за жодним із показників;

- для отримання нутового борошна, яке порівняно з пшеничним містить у 3 рази більше білка, в 4,6 разу – клітковини, в 3,7 разу більше жиру, а також більшу кількість мінеральних речовин і вітамінів. Завдяки використанню нутового борошна знижується калорійність хлібопекарських і кондитерських виробів з одночасним поліпшенням кольору виробу. Також використання нутового борошна у виробництві тіста, на відміну від пшеничного борошна, зумовлює такі властивості тіста, як максимальна псевдопластичність і мінімальна тиксотропія, що є важливим для транспортування, зберігання і виробництва виробів з рідкого тіста (наприклад, для виробництва вафель);

- для отримання натуральних барвників з нутового борошна за допомогою органічних сполук;

- для виробництва на основі екструдованого нутового борошна продуктів швидкого приготування: чипсів, сухарів, мюслів, снеків, сухих концентратів, текстуратів (білкові харчові добавки); у консервній галузі одержують консерви – білкові вегетаріанські (і не тільки) паштети, ікру в поєднанні з овочевою і м’ясною сировиною, білкові пасти, просто консервований нут;

- використання в громадському харчуванні для приготування супів, гарнірів, салатів та ін. [46].

Латинська наукова назва рослин роду нут виникла від грецької «kikus», що означає «міць» або «сила». Нут з глибокої давнини застосовується в народній медицині. Відваром з нуту позбавляються від каменів у нирках та сечовому міхурі, компреси з молодих рослин виліковують запалення, коросту, покращують колір шкіри, попереджують шкірні захворювання і знищують бородавки. У Франції нут використовують як урологічний засіб, а в народній медицині Китаю – як проти діабетичний. Рослина використовується в азіатській медицині і дозволена до використання у Великобританії в якості в’яжучого засобу [47, 48]. Зважаючи на широкий спектр біологічної активності та наявність достатньої сировинної бази, дослідження рослинної сировини нуту з метою введення її в офіціальну медицину є перспективним [49].

Зерно нуту – це дієтичний продукт з незначним вмістом холестерину, який знижує ризик ракових і серцево-судинних захворювань, регулює роботу шлунково-кишкового тракту та нормалізує вміст цукру в крові [50]. Блюда з зерна нуту, як і інших зернобобових культур – сої, квасолі, рекомендують як омолоджувальний засіб через великий вміст в них вітаміну Е. Організація виробництва нових видів оздоровчої харчової продукції з використанням нової нетрадиційної рослинної сировини, якою є нут, є перспективним напрямком підвищення ефективності економіки України.

Зернкормові сорти нуту можна використовувати як білково-вітамінну добавку до комбікормів, а також безпосередньо згодовувати всім видам сільськогосподарських тварин. Особливо цінний він для свиней – годівля їх кормом з нуту збільшує приріст маси до 600-700 г на добу. Використання ж подрібненого зерна для годівлі птиці збільшує її несучість, а корів – підвищує надої та жирність молока [51]. Але зелену масу на корм не використовують (за виключенням овець), тому що в листі міститься багато органічних кислот [6].

У наш час не задовольняється потреба народного господарства у фосфоліпідах (ФЛ). Фосфоліпіди, маючи високу фізіологічну цінність (як джерело фосфору, холіну, інозиту та як мембранотропний i мембранотранспортний засіб), а також функціонально-технологічні влacтивocтi (поверхневу активність, емульгувальну, розріджувальну й антиоксидантну здатність), набувають усе більш широкого застосування в харчовій, фармацевтичній, текстильній, шкіряній, лакофарбовій промисловості. ФЛ використовують у виробництві майонезу, маргарину, шоколаду, печива, хлібобулочних виробів, вершкових кремів, як компонент фармакологічних препаратів (для зміцнення нервової системи, поліпшення пам’яті та функцій головного мозку, у лікуванні діабету, цирозу печінки, гепатиту, склерозу, туберкульозу, paxiтy, хвороби нирок, травних органів), лакофарбових виробів, шкіри, тканин, мийних засобів. Тому одержання незмінних (нативних) ФЛ, які мають високу біологічну активність i відрізняються відсутністю домішок, а також невисокою ціною (порівняно із зарубіжними аналогами), є актуальною проблемою. Проте Україна, що посідає перше місце в Європі з вирощування соняшника, має можливість задовольнити свої потреби у ФЛ за рахунок фосфатидного концентрату (ФК), що є вторинним продуктом у рафінації рослинної олії та виділяється шляхом гідратації ФЛ водою. У світовій практиці соя також є традиційною сировиною для отримання ФЛ їх імпортерами, якими є країни ЄС, для яких російський та український ринок – це один із найперспективніших. Однак крім сої можна використовувати інші зернобобові, інтродуковані на України, в тому числі і нут [53].

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Вавилов П.П. Бобовые культуры и проблема растительного белка / П.П. Вавилов, Г.С. Посыпанов – М.: Россельхозиздат, 1983. – 256 с.

2. Січкарь В.І. Нут / В.І. Січкарь, О.В. Бушулян. – Одеса СГІ – НАЦНАІС, 2007. – 36 с.

3. Долгов Р.И. Влияние минеральных удобрений и инокуляции семян на симбиотическую активность и урожайность нута / Р.И. Долгов // Земледелие. – 2007. – С 32 – 40.

4. Страшинський І.М. Використання бобів нуту у технології м’ясних паштетів / І.М. Страшинський, Г.І. Гончаров, Ю.С. Полешко // Харчова промисловість. – 2012. – С. 237-241.

5. Січкарь В.І. Нут / В.І. Січкарь, О.В. Бушулян. – Одеса СГІ-НАЦНАІС, 2007. – 36 с.

6. Бабич А.О. Світові ресурси рослинного білка / А.О. Бабич, А.А. Бабич-Побережна // Селекція і насінництво. – Харків, 2008. – Вип.96. – С. 215-222.

7. Балашова Н.Н. Мировые тенденции производства и потребления нута / Н.Н. Балашова // Зерновое хозяйство. – Москва, 2003. – № 8. – С. 5-8.

8. Дідович С.В. Мікробні препарати у виробництві нуту / С.В. Дідович, О.Ю. Бутвіна, В.М. Соченко // Ученые записки Крымского инженерно-педагогического университета. Выпуск 31. Биологические науки. – 2012. – С. 12-15.

9. Соколов В.М. Стан науково-дослідних робіт з селекції зернобобових культур в Україні / В.М. Соколов, В.І. Січкар // Збірник наукових праць СГІ-НЦНС. – Вип. 15 (55). – Одеса, 2010. – С. 6-13.

10. Бушулян О.В. Сучасні аспекти підвищення продуктивності нуту / О.В. Бушулян // Вісник ЦНЗ АПВ Харківської області. – 2009. – Випуск 5. – С. 76-81.

11. Клиша А.І. Селекційна цінність зразків нуту різного еколого-географічного походження в північному степу України / А.І. Клиша, М.О. Мірошниченко // Селекція і насінництво. – Харків, 1999. – Вип.82. – С. 24-27.

12. Химия и биохимия бобовых растений. – Москва: Агропромиздат, 1986. – 260 с.

13. Скитський В.Ю. Аналіз зразків колекції нуту за продуктивністю та придатністю до використання в селекції на сході України / В.Ю. Скитський, А.М. Шевченко, Т.Є. Степанова // Генетичні ресурси рослин. – Харків, 2009. – № 7. – С. 134-139.

14. Бушулян О.В. Нут – зернобобова культура для Півдня / О.В. Бушулян // The Ukrainian Farmer, квітень 2010. – С. 66-68.

15. Каленська С.М. Формування врожаю нуту під впливом елементів технології вирощування / С.М. Каленська, Н.В. Новицька, І.Т. Нетупська // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – № 2. – 2012. – С. 21-25.

16. Акинербем Ф.І. Практики о выращивании нута / Ф.І. Акинербем, М.М. Драгончук, М.В. Гнитко // Зерно. – 2001. – № 2 (58). – С. 60-64.

17. Дідович С.В. Економічна і біоенергетична ефективність біотехнології вирощування нуту / С.В. Дідович, В.М. Соченко, В.В. Ключенко // Інноваційна економіка. – 2012. – С.298-300.

18. Дидович С.В. Биологизация агротехнологии выращивания нута / С.В. Дидович, Н.З. Толкачев, Т.Н. Мельничук. – Симферополь, 2010. – 36 с.

19. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.vegsok.org. Vegetarian Information Sheet – (станом на 12.09.2013).

20. Рибалка О. В. Як же впливають добавки різних сортів нуту на хлібопекарські властивості борошна / О.В. Рибалка, І.І. Топораш, М.В. Червоніс // Хлібопекарська і кондитерська промисловість України. – 2012. – С. 9-11.

21. Магомедов Г.О. Разработка оптимального состава кекса повышенной пищевой ценности / Г.О. Магомедов, А.Я. Олейникова, С.И. Лукина, А.А. Журавлёв, Х.А. Исраилова// Хранение и переработка сельхозсырья. – 2010. – № 3. – С. 57-61.

22. Матвеева И.В. Пищевые добавки и сенсорная оценка качества кексов / И.В. Матвеева, А.В. Мигуля, М.К. Виноградова // Кондитерское производство. – 2006. – № 4. – С. 22-24.

23. Плотникова М. Продукти переработки семян нута в вафлях с начинками /М. Плотникова, А. Алейникова, Г. Магамедов // Хлібопекарська і кондитерська промисловість України. – 2007. – № 7. – С 41-46.

24. Ходак А. Нутовая мука в рецептуре конфет позволяет сочетать различные виды белков / А. Ходак, Т. Савенкова // Хлібопекарська і кондитерська промисловість України. – 2008. – № 11. – С. 24-28.

25. Мельник І.В. Розробка технології консервованих харчових продуктів із нуту: автореф. / І.В. Мельник. – ОДАХТ, 1999. – 21 с.

26. Юдічева О.П. Особливості змін мікроструктури чини і нуту після волого термічної обробки / О.П. Юдічева, Н.О. Кузнецова // Харчова промисловість України. – 2012. – С. 333-339.

27. Бушулян О.В. Нут: генетика, селекція, насінництво, технологія вирощування: / О.В. Бушулян, В.І. Січкар. – Одеса, 2009. – 248 с.

28. Аникеева Н. В. Перспективы применения белковых продуктов из семян нута / Н. В. Аникеева // Известия вузов. Пищевая технология. – 2007. – № 5-6. –С. 33-35.

29. Рябченко Н. А. Обогащение продуктов питания белками нута в условиях Украины / Н. А. Рябченко, Е. Н. Ульянченко // Потребительский рынок: качество и безопасность товаров и услуг: IV Междунар науч-практ конф., 2007 г., 8-9 декабря: [материалы]. – Орел : ОрелГТУ, 2007. – С. 421-423.

30. Лисакова Т. В. Нут – чудо-культура / Т. В. Лисакова // Земледелие. – 2001. – № 6. – С. 42.

31. Аникеева Н. В. Научное, теоретическое и практическое обоснование лечебно-профилактических свойств нута и продуктов, созданных на его основе : учеб. пособие / Н. В. Аникеева. – Волгоград : Царицын, 2002. – 230 с.

32. Берестовий К.С. Формування споживчих ластивостей макаронних виробів із використанням нутової сировини / К.С. Берестовий, М.О. Рябченко, В.Г. Привалова // Харчова промисловість України. – 2012. – С. 168-174.

33. Аникеева Н. В. Биологическая ценность белков нута / Н. В. Аникеева // Сб. Качинские чтения. – Волгоград. – 2003. – С. 25-26.

34. Страшинський І.М. Використання бобів нуту у технології м’ясних паштетів / І.М. Страшинський, Г.І. Гончаров, Ю.С. Полешко // Высник Сумського нацыонального аграрного університету. – Випуск 10 (20). – 2012. – С. 137-139.

35. Гиро Т.М. Биологическая ценность мясорастительных паштетов с нутом /Т.М. Гиро, О.И. Чиркова, С.В. Козлов // Мясная индустрия. – 2007. – № 5. –С. 74-76.

36. Холодова О.Ю. Обгрунтування перспективності використання нуту у складі варених ковбасних виробів / О.Ю. Холодова // Тоарознавчий вісник. – Випуск 5. – 2012. – С. 372-381.

37. Д’яконова А. К. Технологічні аспекти переробки зерна бобових культур / А.К. Д’яконова // Хранение и переработка зерна. – 2006. – № 2 (80). – С. 28-29.

38. Лукьянченко Н. П. Разработка технологий колбасных изделий с использованием нута и продуктов его модификации: дис. канд. техн. наук : 05.18.04 / Н. П. Лукьянченко; Северокавказ. гос. техн. ун-т. – Ставрополь, 2003. – 165 c.

39. Стромская И. Я. Введение нута и пшеницы как альтернатива соевым ингредиентам при разработке рецептур колбасных изделий з мяса птицы / И.Я. Стромская, О. А. Шалимова // мат. 3 Всесоюзн. науч.-техн. Конф. : тез. докл. – Орел, 2006. – С. 143.

40. Шалимова О. А. Использование нута и пшеницы как альтернатива сои при создании рецептур колбасных изделий из мяса птицы / О. А. Шалимова, Н.В. Аверина, И.Ф. Горлов // Все о мясе. – 2007. – № 3. – С. 10-13.

41. Холодова О.Ю. Основні інгредієнти в сучасних технологіях м’ясопереробної галузі / О.Ю. Холодова //Вісник ДонНУЕТ. – № 1 (53). – 2012. – С. 210-220.

42. Мельник І.В. Вплив обробки столових вин білками зернобобових і зернових культур на показники їх фізико-хімічного складу та біологічної активності. / І.В. Мельник, С.І. Вікуль // Харчова наука і технологія. – № 3 (8). – 2009. – С. 39-42.

43. Туркова Е.В. Хозяйственно ценные образцы нута / Е.В. Туркова, В.А. Ахундова // Селекция и семеноводство. – № 5. – 1991. – С. 25-27.

44. Адамовська В.Г. Біохімічні складові харчової цінності насіння нуту / В.Г. Адамовська, О.О. Молодченкова, В.І. Січкар // Зб. наук. праць СГІ-НЦНС. – Випуск 15 (55). – Одеса, 2010. – С. 115-123.

45. Курчаеа Е.Е. Функциональные комбинированные молочные напитки / Е.Е. Курчаева, И.В. Максимов // Функциональные продукты питания. – 2007. – № 1. – С. 16-17.

46. Рябченко М. О. Нут – цінна зернобобова культура харчового та кормового призначення / М. О. Рябченко, К. М. Ульянченко // Бюл. Інституту зерн. госва. – 2008. – № 33-34. – С. 272-275.

47. Кьосев П.А. Полный справочник лекарственных растений / П.А. Кьосев. – М.: ЭКСМО-Пресс, 2001. – 992 с.

48. Черкашина А.В. Перспективи використання нуту звичайного / А.В. Черкашина, В.М. Ковальов, С.В. Ковальов // Тез. доп. Всеукр. конгрессу «Сьогодення та майбутнє фармації» (16-19 квітня 2008 р). – Харків, 2008. – С. 190-191.

49. Черкашина А.В. Макро- і мікроскопічне дослідження трави нуту звичайного / А.В. Черкашина, О.В.Гамуля, С.В. Ковальов // Синтез та аналіз біологічно активних речовин. – Харків, 2012. – С. 9-11.

50. Пташник О.В. У степовому Криму є всі умови для того, аби нут лідирував серед зернобобових за площами посіву та врожайністю / О.В. Пташник // Зерно і хліб. – 2012. – С. 34-36.

51. Ведищева Р.Г. Нут / Р.Г. Ведищева // Зернобобові. – Київ: Урожай, 1984. – С. 122-139.

52. Ідентифікація ознак зернобобових культур (квасоля, нут, сочевиця) (навчальний посібник) /В.В. Кириченко, Л.Н. Кобизєва, В.П. Петренкова, В.К. Рябчун, О.М. Безугла, Т.Ю. Маркова. – Харків: ІР ім. В.Я. Юр’єва УААН, 2009. – 117 с.

53. Шпирко Т.Д. Отримання фосфоліпід них добавок із рослинної сировини / Т.Д. Шпирко, Л.В. Капрельянц, С.М. Кобєлєва // Харчові технології. – 2012. – С. 31-37.