Вихідний матеріал для селекції нуту в Східному Лісостепі України

---

Міністерство аграрної політики та продовольства України

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.В.Докучаєва

Агрономічний факультет

_кафедра гентики, селекції та насінництва

Пояснювальна записка

до дипломного проекту (роботи)

ОКР «Магістр»

на тему: «Вихідний матеріал для селекції нуту в Східному Лісостепі України»

Виконала: студентка 6 к., гр. 2

агрономічного факультету

спеціальності 8.09010105

селекція та генетика с.-г. культур

Керівник:

доктор с.-г. наук

Рецензент:

кандидат с.-г. наук, доцент

ХАРКІВ – 2013

ЗМІСТ

Стор.

ВСТУП	5
РОЗДІЛ 1. ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД 1.1. Господарське значення нуту 1.2. Походження нуту, його класифікація та ботанічна характеристика 1.3. Морфологічна характеристика нуту звичайного 1.4. Селекція нуту	7 7 16 18 24
РОЗДІЛ 2. УМОВИ, МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ВИХІДНИЙ МАТЕРІАЛ 2.1. Грунтово-кліматичні та метеорологічні умови проведення досліджень 2.2. Методика проведення досліджень 2.3. Вихідний матеріал	39 39 44 46
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА 3.1. Морфо-біологічні ознаки нуту 3.1.1. Висота рослини 3.1.2. Прикріплення першої квітки на стеблі 3.2. Форма та інтенсивність галуження рослини 3.2.1. Форма куща 3.2.2. Інтенсивність галуження рослини 3.3.3. Довжина боба 3.4. Характеристика колекції сортів нуту за ознаками продуктивності 3.4.1.Кількість бобів та зерен на рослині 3.4.2. Маса насіння з рослини 3.4.3. Маса 1000 насінин 3.5. Стійкість до вилягання 3.6. Джерела господарсько-цінних ознак 3.7. Оцінка колекційних сортозразків нуту за комплексом господарсько-цінних та морфо-біологічних ознак 3.8. Дискримінантний аналіз	49 49 49 49 52 52 53 55 55 56 59 59 59 62 65 68 70
РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНА ДОЦІЛЬНІСТЬ	73
РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА	75
РОЗДІЛ 6. ОХОРОНА ПРАЦІ	80
ВИСНОВКИ	85
ПРОПОЗИЦІЇ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ	87 89
ДОДАТКИ	103

ВСТУП

Білок є основою всього живого на Землі. Організм людей і тварин може жити і розвиватися лише при споживанні додаткової кількості повноцінного рослинного білка. Серед сільськогосподарських культур найбільшу кількість білка в зерні формують бобові. Його вміст у 2-2.5 рази більше, ніж у зерні злаків, а за складом незамінних амінокислот він більш повноцінний. Тому, проблему рослинного білка неможливо вирішити без постійного нарощування виробництва зерна бобових культур як джерела харчового й кормового білка на земній кулі [1].

Актуальність теми. У світовому виробництві зернобобових нут займає третє місце, поступаючись лише сої та квасолі [2-5]. На його долю припадає 15,6 % від валового збору всіх зернобобових культур. Приблизно таку ж частку має горох – 15,3 %, який найбільш розповсюджений у країнах з помірним кліматом [6]. Нут використовується переважно в продовольчих цілях і в цьому аспекті займає другу позицію після сої.

На Європейському континенті культура нуту стала відомою відносно нещодавно. Основні виробники товарної продукції цієї культури – це країни зі спекотним кліматом. Перевагу європейці віддають сортам із світлим забарвленням насіння та формують високу ціну на нього. Імпорт нуту в Європу щорічно складає близько 120 тис. т, який завозиться переважно з Сирії та Мексики [7].

В Україні зростає попит та поширюються площі під нутом. За останні 10 років площа посівів під цю культуру в нашій країні збільшилася більше, ніж у 10 разів [8], тенденція щодо збільшення спостерігається постійно [9]. Сучасні сорти нуту мають потенціал урожайності до 3,5-4,0 т/га, тоді як середній рівень урожайності є досить низьким і складає лише 1,3-1,4 т/га, при досить великому коливанні за роками [10]. В особливо посушливі роки, які останнім часом трапляються все частіше, нут, як найбільш посухо- та жаростійка культура, добре конкурує за продуктивністю з горохом. До того ж він не має специфічних шкідників, як у гороху, що дає змогу вирощувати нут без застосування інсектицидів й, таким чином, зменшити пестицидне навантаження [11]. Вирощування екологічно чистої продукції за відповідними цінами експорту може бути привабливим для сільгоспвиробників різних форм власності.

Насіння нуту має в своєму складі до 32 % білку та 7 % жиру, які добре перетравлюються (87-97 %), тому окрім харчового використання нут може широко вживатися у вигодівлі тварин. Білок нуту за амінокислотним складом наближається до ідеального за ФАО [12], тому ця культура може бути добрим замінником м’яса у переробній промисловості.

Але сучасні сорти, що використовуються у виробництві, недостатньо продуктивні та мають недостатню стійкість до хвороб [13]. Тому селекція нуту в теперішній час стає надзвичайно актуальною проблемою, а вивчення вихідного матеріалу для селекційного використання є першим та обов’язковим етапом на шляху створення нових сортів.

Мета дослідження полягає в селекційній оцінці сортозразків нуту вітчизняного та іноземного походження для виділення джерел господарсько цінних ознак з подальшим використанням кращих з них в створенні нових сортів нуту для умов Східного Лісостепу України. Завдання дослідження – встановити особливості прояву кількісних ознак у кожного з досліджуваних сортозразків та визначити їх перспективу селекційного використання.

Об’єкт дослідження – селекційна цінність колекційних зразків нуту. Предмет дослідження – мінливість кількісних ознак у сортозразків нуту різного еколого-географічного походження.

Методи дослідження. Робота виконана на основі проведених польових та лабораторних досліджень з використанням загальноприйнятих агробіологічних та статистичних методів отримання і обробки інформації.

Новизна одержаних результатів полягає в тому, що проведені дослідження є першим кроком у розвитку селекції нуту в умовах Харківської області, так як ця культура в нашому регіоні селекційно не відпрацьована і на теперішній час ще не існує жодного сорту нуту, створеного на Харківщині.

Практичне значення досліджень полягає у виділенні із колекції нуту джерел та донорів господарсько цінних ознак та визначення конкретних шляхів їх використання в якості вихідного матеріалу для селекції.

РОЗДІЛ 1
ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

1.1. Господарське значення нуту

Баранячий горох, пупатий горох, козацький горох, турецький горох, нахуд, мохнатка, горох-пухирчик, пузирник, хлопунець, горох-шиш, двозерний горошок, горох “сам у хаті”, горох-холодок – така кількість народних назв нуту безперечно свідчить про популярність цієї культури серед місцевого населення. Це найбільш посухостійка зернобобова культура, яка не уражується більшістю збудників хвороб і шкідників на відміну від інших культур родини бобових [14]. Це дає змогу вирощувати екологічно чисту продукцію без застосування інсектицидів.

Із скороченням посівних площ під кормовими бобовими культурами та збільшенням на Україні у кілька разів посівних площ під соняшником виникають проблеми попередника під зернові культури та зниження родючості ґрунтів. Нут є однією з перспективних культур, яка може увійти в ланку гороху та сої. Встановлена позитивна дія нуту на ґрунти [15]. У симбіозі з азотфіксуючими бактеріями рослини нуту за вегетацію нагромаджують до 150 кг/га біологічного азоту, 30 % якого з корінням та поживними рештками залишається в ґрунті [14]. За унікальні біологічні і агротехнологічні властивості деякі фахівці вважають нут «патріархом землеробства» [16].

Одна з основних проблем сучасного сільськогосподарського виробництва є розробка основ для створення високоефективних ресурсозберігаючих і економічно виправданих агротехнологій, орієнтованих на максимальне використання потенціалу агрофітоценозів і одержання конкурентоздатної екологічно безпечної продукції рослинництва [17]. На даний час розроблена біотехнологія вирощування нуту, направлена на підвищення насіннєвої продуктивності нуту і посилення симбіотичної азотфіксації в агроценозах [18].

В зонах вирощування нут широко використовують для продовольчих і кормових потреб. Боби нуту застосовують в їжі у вареному та смаженому вигляді, для приготування супів, гарнірів, пиріжків та національних страв (хумусу, фалафелі, та ін.).

В Індії нут є головним джерелом протеїну у вегетаріанській та ведичній кулінарії, борошно з нуту застосовують для приготування так званого бірманського тофу. Рослина також придатна для різних галузей азійської та європейської медичної практики. Продукти, виготовлені з нуту, включено до обов’язкового асортименту європейських супермаркетів з огляду їх відповідність вимогам до збалансованого харчування [19].

Ізраїльські біологи дійшли висновку, що дуже популярний на Близькому Сході нут змінив хід історії. Поживні властивості окультуреного нуту зумовили якісне покращення роботи мозку людини й перехід від доісторичного хаосу до організованого суспільства. Вчені вважають, що люди порозумнішали завдяки одній з амінокислот – триптофану, який у великій кількості міститься в нуті, що був селекціонований 11 тисяч років тому. З триптофану утворюється один з найважливіших гормонів і нейромедіаторів центральної нервової системи людини – серотонін.

Мешканці «родючого півмісяця» (історичного регіону Близького Сходу, що включав Месопотамію, Асірію, Фінікію та Єгипет) емпіричним шляхом прийшли до того, що нут покращує самопочуття і підвищує розумові функції. Вчені встановили, що внаслідок селекції нут став містити втричі більше триптофану, ніж його дикий родич, що тепер росте лише на південному сході Туреччини. Крім триптофану, нут містить інші вітаміни та мікроелементи, дефіцитні в харчуванні людей. У таблиці 1.1. представлено вміст мінеральних речовин і незамінних амінокислот у нуті та пшениці [20].

Таблиця 1.1.

Вміст мінеральних речовин і незамінних амінокислот у нуті та пшениці (мг на 100 г продукту) [20]

Культура	Мінеральні речовини	Амінокислоти
P	Ca	Mg	Fe	Zn	Лізин	Метіонін	Триптофан
Пшениця	410	60	180	6	0	300	120	80
Нут	444	193	126	7	3	1539	340	220

За літературними даними нут є невід’ємною складовою харчування людей, хворих на діабет, з огляду на високий вміст дієтичної клітковини та низьких жирів, переважно мононасичених. Отже, вживання нуту корисне для здоров’я людини, тож його потрібно використовувати в повсякденному харчуванні.

Відомо, що значну частину раціонального харчування в Україні посідає вживання хлібобулочних виробів. Тож збагачення цих виробів добавками природного походження сьогодні актуальне. На жаль, практично весь нут, що вирощують в Україні, йде на експорт. Застосування домішок нуту до пшеничного борошна для випікання хліба є одним з важливих шляхів використання цієї цінної культури. Нутове борошно й вироблені з нього харчові продукти є природними джерелами незамінних амінокислот, кальцію та цинку – дефіцитних компонентів у традиційних хлібобулочних виробах [20].

Нут і продукти його переробки – універсальне джерело для збагачення білками, харчовими волокнами, вітамінами, макро- і мікроелементами борошняних кондитерських виробів [21]. За органолептичними та фізико-хімічними показниками новий кекс із нуту не поступається традиційним, а за вмістом білка перевищує вдвічі, харчових волокон – 1,2, вітаміну В2 – 3,1 раза, кальцію – 4,6, магнію – 3,2, фосфору – 2,4, заліза – в 1,2 раза. Застосування у технології виробництва кексів нутового поліпшувача дало змогу покращити смак, аромат, зовнішній вигляд, створити рівномірну структуру м’якушки і гладку поверхню виробу, зберегти свіжість виробу тривалий час [22].

Цікавим підходом є створення нових вафлів підвищеної харчової та біологічної цінності із застосуванням екструдатів та нутового борошна. За ступенем засвоюваності білки нуту перевершують білки інших зернобобових культур. Біологічна цінність нутового борошна на 25,1% вища, ніж пшеничного. Білки нутового борошна за складом амінокислот наближені до білків тваринного походження, які представлені в основному водо- та солерозчинними фракціями, що є важливою ознакою доброї засвоюваності цього продукту. Вміст жиру в нутовому борошні в 3,7 раз більший, ніж у пшеничному борошні. Завдяки наявності жирних кислот (найбільше з них лінолевої та олеїнової) знижується рівень холестерину, ризик розвитку серцево-судинних захворювань та атеросклерозу, зменшується ризик утворення тромбів [23].

Розроблено рецептуру цукерок з корпусами із мас типу праліне з використанням борошна із нуту. Нут поступається горіхам за вмістом жиру, але переважає їх за вмістом білків та селену, якого немає в горіхах. Крім того, борошно із нуту має жироутримуючу здатність, яка становить 118%. Корпуси цукерок із маси праліне містять від 26 до 48% жиру. За використання борошна із нуту отримують вироби високої якості за рахунок адсорбції жиру борошном, що попереджає витікання його з виробів. За використання нутового борошна в цукерках поєднуються різні види білків, які утворюють в біологічному відношенні амінокислотні комплекси, які забезпечують повноцінність та добру засвоюваність виробів [24].

Практичного значення набула розробка консервованих харчових продуктів з нуту таких видів: нут натуральний, нут в бульйоні, нут в томатному соусі, нут з м’ясом в бульйоні, нут з кількою в томатному соусі [25].

Проведена товарознавча оцінка нуту ботанічного сорту Розанна, а також обґрунтування придатності його для різних видів переробки, зокрема, проводилися дослідження змін мікроструктури білкових і крохмальних зерен нуту після вологотермічної обробки. Така обробка впливає на показники споживних властивостей готових продуктів із бобових [26].

Щорічно зростає потреба населення України в макаронних виробах, хоча вони характеризуються низькою біологічною цінністю, оскільки найчастіше виготовляються із сортів м’якої пшениці. Для підвищення цього показника використовують певні технологічні прийоми одним з яких є покращення хімічного складу готового продукту шляхом використання біологічно цінної рослинної сировини, наприклад нута [27-32].

Потреба суспільства у збільшенні обсягів виробництва продуктів харчування ставлять перед харчовою промисловістю питання, пов’язані з комплексною переробкою сировини, розробкою прогресивних технологій, випуску нових видів харчових продуктів, а також освоєнні нетрадиційних видів сировини. За сучасними уявленнями, збільшення білкових ресурсів тільки шляхом виробництва тваринного білка неможливе через тривалість і трудомісткість його виробництва та низьку ефективність його біотрансформації у тваринництві. У порівнянні, виробництвом білків рослинного походження вимагає в середньому в 10 разів менше палива, ніж виробництво продуктів тваринного походження [33]. Через це розробка нових технологій переробки тваринної сировини в сукупності з використанням сировини, що раніше вважалась нетрадиційною для м’ясопереробної промисловості, але містить значну кількість білка (зернових, зернобобових, тощо), є особливо актуальною. Рослинні білки, і особливо білки бобових, завдяки високому вмісту поживних речовин та їх засвоюваності, мають високу харчову цінність. Особливе місе в цій групі сільськогосподарських культур належить нуту, який до того ж є одним з найбільш дешевих джерел рослинного білка, що робить його переробку економічно вигідною. Дослідження впливу бобів нуту на біологічну цінність м’ясних паштетів свідчать про доцільність їх використання для створення продуктів збалансованого харчування з високою харчовою та біологічною цінністю [34].

В Україні проводяться роботи щодо створення нових видів харчових продуктів з використанням нуту. Так, наприклад, для профілактики залізодефіцитних станів розроблено рецептуру м’ясо-рослинних паштетів, в яких використовується нут; 100 г комбінованого паштету з нутом задовольняє потребу дорослої людини в залізі на 40-50%, цинку – 90%, міді – на 66%, селені на 15-22% [35].

Вітчизняний і зарубіжний досвід використання зернобобових культур у виробництві м’ясних продуктів свідчить на користь нуту. Доведено доцільність та перспективність застосування нуту для підвищення харчової цінності та споживчих властивостей ковбасних виробів при суттєвому зниженні їх собівартості [36-40]. Введення рослинної добавки здійснюють шляхом заміни частини м’яса нутовим борошном. Такі ковбаси мають лікувальні та дієтичні властивості, впливають позитивно на імунну систему, сприяють підвищенню резистентності організму і збільшенню тривалості життя людини [41].

Сучасні тенденції у сфері виробництва продуктів харчування пов’язані з розширенням асортименту функціональних продуктів, які сприяють нормалізації дії організму людини з урахуванням її фізіологічного стану, роду діяльності та зовнішніх факторів. У зв’язку з цим забезпечення населення повноцінними продуктами має соціальне значення. Ефективним шляхом рішення проблеми дефіциту білків, є пошук і комплексна оцінка властивостей нетрадиційної рослинної сировини, що містить білок, як для створення нових харчових продуктів модифікованого хімічного складу у відповідності з фізіологічними нормами харчування, так і для використання білкових інгредієнтів, а також поліпшення і збагачення харчових властивостей продуктів масового призначення. Для освітлення і стабілізації виноградних вин, схильних до помутніння фізико-хімічного походження, їх обробляють різноманітними ферментними препаратами, білковими і мінеральними сполуками, флокулянтами та ін. Оклеювання білковими матеріалами – технологічний прийом, який забезпечує освітлення вина, підвищення його стабільності і прискорення дозрівання. У виноматеріалах і винах, оброблених білковими оклеювальними сполуками, створюються і випадають численні хлоп’євидні осадки з сильно розвинутою поверхнею, які сорбують і підхвачують з собою зависі вина і клітини мікроорганізмів. У результаті такої обробки вино освітлюється, звільняється в основному від дикої мікрофлори, в ньому активізуються окислювально-відновлюючі реакції. Для оклеювання виноградних вин традиційно застосовують різні білкові матеріали рослинного та тваринного походження: (желатин, риб’ячий клей, яєчний білок, альбумін, казеїн та ін. ). Науковцями була досліджена можливість освітлення столових виноградних вин за допомогою рослинних білків, що використовуються замість желатину і риб’ячого клею, які отримують із тваринних білків. Вибрані для експерименту зернобобові та зернові культури є нетрадиційними для галузі виноробства, і тому, нажаль, поки що не мають практичного розповсюдження у харчовому виробництві на території України. Білки з повним комплексом незамінних амінокислот містяться в сої, нуті, амаранті, рапсі, льоні [42].

Попередні дослідження виробництва і застосування білків рослинного походження на Україні дозволяють виділити як найбільш перспективну зернобобову культуру – нут, масова доля білків у якому складає 30 – 32 % с.р., а їх амінокислотний скор ідентичний скору сої [42]. Дана культура – натуральний консервант і природний антибіотик. Крім того, врожаї зерна нуту більш стабільні в порівнянні з іншими зернобобовими культурами, а вартість 1 т зерна нута в два-три рази нижче сої. [43].

За харчовою цінністю нут, незалежно від сортових особливостей, не поступається таким відомим поширеним зернобобовим культурам, як горох, сочевиця і соя. Існує навіть така думка, що білки нуту за харчовою цінністю можуть порівнюватися з казеїном молока [44]. Вміст білка в насінні нуту залежно від сорту варіює від 20,1% до 32,4%. За цим показником нут поступається тільки сої, перевищуючи при цьому квасолю, сочевицю і горох на 3-7% [45].

За показниками харчової цінності, а також за сумою незамінних амінокислот (38,51%) і кількості основних з них: метіоніну (3,11%), триптофану(1,10%), лізину (7,65%), ізолейцину (6,81%) – нут перевершує поширені зернобобові культури.

Відповідаючи сучасним поглядам на якість продуктів харчування, нут є перспективним джерелом не тільки біологічних компонентів, цілого комплексу фізіологічно активних і незамінних компонентів, до яких належать амінокислоти і вітаміни, але й жирних ненасичених кислот та макро- і мікроелементів. Серед них калій – 968 мг, натрій – 72 мг, кальцій – 193 мг, магній – 126 мг, сірка – 198 мг, фосфор – 444 мг, селен – 2600 мкг, кількісний склад яких перевищує тільки у сої.

Зерно нуту багате на вітаміни (В1, В2, В6, РР). Проведений аналіз показав, що в зерні нуту міститься вітамінів В1 і В2 більше, ніж у квасолі, в 2,4 і 3 рази відповідно, та більше, ніж у горосі, у 1,6 і 3 рази відповідно [46].

Наведені дані про харчову цінність і технологічні можливості нуту свідчать на користь використання продуктів переробки цієї культури у виробництві харчових продуктів, які будуть мати не тільки високу харчову і біологічну цінність, але і відмінні споживчі властивості їхніх білків.

Виходячи з харчових властивостей нуту і враховуючи його невибагливість під час вирощування, культуру можна використовувати в таких напрямках:

¾ у виробництві нових продуктів харчування, що дозволить поліпшити структуру і збільшити асортимент біологічно повноцінної продукції (у дитячому, дієтичному, профілактичному, цільовому харчуванні);

¾ для раціонального отримання білків з нуту за допомогою використання технології обрушення зерна нуту, оскільки під час обрушення вміст клітковини знижується на 74-83%, кількість золи – всього на 6,3%, а кількість протеїну при цьому збільшується на 7,4%, що значно підвищує біологічну цінність сировини;

¾ як додаткове джерело протеїну в кормах для сільськогосподарських

тварин і птахів, що сприятиме приросту добової маси тварин і збільшенню надоїв молока, оскільки нутовий білок легко гідролізується, а ступінь його засвоєння перевищує в 1,5 раза білок пшениці;

¾ як джерело селену, який у зерні нуту є в хімічному поєднанні, завдяки якому його засвоєння збільшується в 5-10 разів;

¾ для отримання високоякісного крохмалю та олії;

¾ для отримання нутового молока, яке не поступається соєвому за жодним із показників;

¾ для отримання нутового борошна, яке порівняно з пшеничним містить у 3 рази більше білка, в 4,6 рази – клітковини, в 3,7 рази більше жиру, а також більшу кількість мінеральних речовин і вітамінів. Завдяки використанню нутового борошна знижується калорійність хлібопекарських і кондитерських виробів з одночасним поліпшенням кольору виробу. Також використання нутового борошна у виробництві тіста, на відміну від пшеничного борошна, зумовлює такі властивості тіста, як максимальна псевдопластичність і мінімальна тиксотропія, що є важливим для транспортування, зберігання і виробництва виробів з рідкого тіста (наприклад, для виробництва вафель);

¾ для отримання натуральних барвників з нутового борошна за допомогою органічних сполук;

¾ для виробництва на основі екструдованого нутового борошна продуктів швидкого приготування: чипсів, сухарів, мюслів, снеків, сухих концентратів, текстуратів (білкові харчові добавки); у консервній галузі одержують консерви – білкові вегетаріанські (і не тільки) паштети, ікру в поєднанні з овочевою і м’ясною сировиною, білкові пасти, просто консервований нут;

¾ використання в громадському харчуванні для приготування супів, гарнірів, салатів та ін. [46].

Латинська наукова назва рослин роду нут виникла від грецької «kikus», що означає «міць» або «сила». Нут з глибокої давнини застосовується в народній медицині. Відваром з нуту позбавляються від каменів у нирках та сечовому міхурі, компреси з молодих рослин виліковують запалення, коросту, покращують колір шкіри, попереджують шкірні захворювання і знищують бородавки. У Франції нут використовують як урологічний засіб, а в народній медицині Китаю – як проти діабетичний. Рослина використовується в азіатській медицині і дозволена до використання у Великобританії в якості в’яжучого засобу [47, 48]. Зважаючи на широкий спектр біологічної активності та наявність достатньої сировинної бази, дослідження рослинної сировини нуту з метою введення її в офіціальну медицину є перспективним [49].

Зерно нуту – це дієтичний продукт з незначним вмістом холестерину, який знижує ризик ракових і серцево-судинних захворювань, регулює роботу шлунково-кишкового тракту та нормалізує вміст цукру в крові [50]. Блюда з зерна нуту, як і інших зернобобових культур – сої, квасолі, рекомендують як омолоджувальний засіб через великий вміст в них вітаміну Е. Організація виробництва нових видів оздоровчої харчової продукції з використанням нової нетрадиційної рослинної сировини, якою є нут, є перспективним напрямком підвищення ефективності економіки України.

Зернокормові сорти нуту можна використовувати як білково-вітамінну добавку до комбікормів, а також безпосередньо згодовувати всім видам сільськогосподарських тварин. Особливо цінний він для свиней – годівля їх кормом з нуту збільшує приріст маси до 600-700 г на добу. Використання ж подрібненого зерна для годівлі птиці збільшує її несучість, а корів – підвищує надої та жирність молока [51]. Але зелену масу на корм не використовують (за виключенням овець), тому що в листі міститься багато органічних кислот [6].

У наш час не задовольняється потреба народного господарства у фосфоліпідах (ФЛ). Фосфоліпіди, маючи високу фізіологічну цінність (як джерело фосфору, холіну, інозиту та як мембранотропний i мембранотранспортний засіб), а також функціонально-технологічні влacтивocтi (поверхневу активність, емульгувальну, розріджувальну й антиоксидантну здатність), набувають усе більш широкого застосування в харчовій, фармацевтичній, текстильній, шкіряній, лакофарбовій промисловості. ФЛ використовують у виробництві майонезу, маргарину, шоколаду, печива, хлібобулочних виробів, вершкових кремів, як компонент фармакологічних препаратів (для зміцнення нервової системи, поліпшення пам’яті та функцій головного мозку, у лікуванні діабету, цирозу печінки, гепатиту, склерозу, туберкульозу, paxiтy, хвороби нирок, травних органів), лакофарбових виробів, шкіри, тканин, мийних засобів. Тому одержання незмінних (нативних) ФЛ, які мають високу біологічну активність i відрізняються відсутністю домішок, а також невисокою ціною (порівняно із зарубіжними аналогами), є актуальною проблемою. Проте Україна, що посідає перше місце в Європі з вирощування соняшника, має можливість задовольнити свої потреби у ФЛ за рахунок фосфатидного концентрату (ФК), що є вторинним продуктом у рафінації рослинної олії та виділяється шляхом гідратації ФЛ водою. У світовій практиці соя також є традиційною сировиною для отримання ФЛ їх імпортерами, якими є країни ЄС, для яких російський та український ринок – це один із найперспективніших. Однак крім сої можна використовувати інші зернобобові, інтродуковані на Україні, в тому числі і нут [53].

1.2. Походження нуту, його класифікація та ботанічна
характеристика

Нут – стародавня культура, яка була відома в Єгипті, Греції, Римі, Індії, Месопотамії ще в доісторичні часи [54]. Сучасні іудейські філософи і біологи стверджують, що своїм виникненням стародавні цивілізації Месопотамії і Єгипту завдячують баранячому гороху, який вміщує велику кількість незамінної амінокислоти триптофану, чим якісно покращив роботу мозку людини і прискорив перехід від історичного хаосу до організованого суспільства.

Здавна з нуту готували не тільки смачні страви, а і використовували в лікувальних цілях. Диоскорид Педний, один з відомих цілителів часів імператора Нерона, був впевнений, що ніжне молоде насіння нуту благотворно впливає на роботу шлунку і рекомендував його використовувати на десерт. Гіппократ лікував захворювання шкіри за допомогою цієї культури. Свідоцтва народної любові до нуту виявили вчені Єгипту, де на одній з фресок було зображено фараона Ехнатона з гілкою хумуса в руці. Вважається, що ця рослина символізувала чоловічу силу єгипетського правителя.

Завдяки посухостійкості, ця культура розповсюджена в гірських районах країн, в Туреччині, Сирії, Ефіопії, Індії, країнах Закавказзя і Середньої Азії, в степовій зоні Східної Європи, ряді країн Західної Європи. Найбільш стародавні форми нуту культивуються в Індії, Таджикистані (Памір) та в Ефіопії [52].

Род Cicer L. відноситься до триби викових (Vicieae Bronn.) родини бобових (Fabaceae Lindl.) та об’єднує більш ніж 30- і багаторічних видів, серед них один культурний – Cicer arietinum L. Дикі види нуту характеризуються дрібним темним насінням та тонким сланким стеблом.

Вид Cicer arietinum L поділяється на 4 підвиди, які за сукупності ботаніко-морфологічних та біологічних особливостей об’єднують 13 еколого-географічних груп (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Підвиди та еколого-географічні групи нуту [52]

Підвид	Група
Східний (orientale G.Hjh.)	Індійська, іранська, ефіопійська, памірська, гірська
Євразійський (eurasiaticum G.Pop.)	Турецька, палестинська, середньоєвропейська (закавказька), південноєвропейська (богемська)
Азійський (asiaticum G.Pop.)	Туркестанська, кашгарська, афганська
Середземноморський (mediterraneum G.Pop.)	Іспанська

Більшість районованих сортів відносяться до середземноморської і південноєвропейської груп, одиниці – до памірської і турецької, які характеризуються високорослістю , компактним кущем, відносною стійкістю до аскохітозу.

В сучасній зарубіжній літературі використовується поділ нуту на 3 нетаксономічні одиниці : “desi” (з дрібним кутастим насінням), “kabuli” (з крупним округлим світлим насінням) та “dulabi”(з круглим горохоподібним насінням різноманітного забарвлення). При цьому форми з дрібним світлим і кутастим крупним насінням не можуть бути віднесені до жодної з цих груп [52].

Найбільш зручною в застосуванні є класифікація І. В. Сеферової, яка поділяє нут посівний на 22 різновиди за формою і забарвленням насінин, за кольором квітки, бо ці ознаки є найменш мінливими в різних умовах вирощування, добре ідентифікуються і можуть чітко та однозначно характеризувати дану форму культури.

1.3. Морфологічна характеристика нуту звичайного

Нут – однорічна кущова рослина зі складним пірчастим листям, дрібними яскравими квітками, пухиреподібними бобами та насінням рідкісної форми, яка нагадує голову барана. Звідси і назва “баранячий горох” (рис. 1.1).

Рослини нуту можуть мати стоячу форму, коли гілки високо підняті над землею, і сланку, коли стебло стелеться по поверхні ґрунту. Сланкі рослини бувають у диких і напівдиких форм Cicer, а стоячі – у культурних сортів Cicer arietinum L. Форма рослини характеризує зразок за придатністю його до механізованого збирання урожаю: сорти із стоячою формою рослини мають високо розташовані боби, високу стійкість до вилягання, а також більш дружнє дозрівання насіння.

Рис. 1.1. Рослина нуту [52]

Коренева система складається із зародкових, гіпокотильних, епікотильних та міжвузлових коренів. Бокові корінці добре розвинені. На коренях нуту поселяються бульбочкові бактерії виду Mesorhizobium ciceri, утворюючи бульбочки (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Коріння нуту [52]

Стебло прямостояче або сланке, грубе, заввишки до 1 м. Гілкується і кущиться, утворюючи бічні гілки біля надземних (по всьому стеблу), приземних та підземних вузлів (вузлів низових листків). Як правило 1-2 нижніх гілки за довжиною дорівнюють головному стеблу. Для визначення форми рослини важлива кількість і довжина гілок та кут, під яким вони відхиляються від головного стебла. При компактній та стоячій формі рослини цей кут не повинен перебільшувати 30°С.

Уся рослина вкрита залозистими волосками, з яких при доторканні виділяються органічні кислоти (щавлева, яблучна), які швидко випаровуються, внаслідок чого відчувається холод (звідси назва “горох-холодок”) [52].

Листя черешкове, почергове, може бути складне, непарнопірчасте, а також просте, дуже розщеплене. У рослин із складним листям листки нижнього ярусу складаються з п’яти листочків, середнього – семи, верхнього – 11-17 листочків. Трапляються листки з парною кількістю листочків.

Краї листочків зазублені, пластинки опушені залозистими волосками.

Квітки дрібні, поодинокі (рідко – по дві), розташовані на короткому пазушному квітконосі, білі, рожеві, бузково-рожеві, блакитні, жовто-зеленкуваті
(рис. 1.3).

Рис. 1.3. Будова квітки нуту: а – спереду; б – збоку [52]

Стовпчик під рильцем зав’язі без опушення. Ніжки тичинок у верхній частині розширені, пильники різної форми. Чашолистики – трав’янисті або перетворені у шипи.

Боби здуті (пухероподібні), опушені, жовто-зелені, зелені, з антоціановою пігментацією, з однією-двома (рідко трьома) насінинами (рис. 1.4). Стули бобу завжди мають пергаментний шар, але різної товщини. При перестоюванні рослин боби розтріскуються і опадають.

Рис. 1.4. Біб нуту [52]

Характерною ознакою насіння нуту є наявність “дзьобика” – корінця, який виступає за межі сім’ядоль. Біля основи дзьобика розташований рубчик (рис. 1.5).

Рис. 1.5. Насінина нуту: а – загальний вигляд; б – в розрізі [52]

Насіння може мати форму голови барана (кутасте), голови сови (округле), проміжну форму і круглу(горохоподібна) (рис. 1.6).

Рис. 1.6. Різноманіття насіння нуту: а, б – кутасте (голова барана); в, г – від кутастого до кулястого (голова сови); д, е – кулясте (горохоподібне) [52]

Забарвлення насіннєвої оболонки від білуватого до чорного: жовте різних відтінків, тілесне, зелене, оранжеве, руде, коричневе різних відтінків (рис. 1.7).

Колір сім’ядоль – жовтий і зелений.

Крупність насіння дуже варіює – маса 1000 насінин може бути меншою за 100 г і більшою за 600 г.

Розміри, форма та забарвлення насіння є одним з головних ознак, за якими розподіляють нут за належністю зразка до одного з 4 підвидів (на рівні з формою рослини, наявністю антоціанової пігментації стебла та листя, забарвленням квітки).

До східного підвиду (orientale G.Hjh.) відносяться зразки з дуже дрібним (маса 1000 насінин – 100-120 г), темнозабарвленим (чорне, коричневе, буре, руде, зелене), зрідка – білуватим, рожевим або пісочним насінням. Форма насіння – кутаста, дуже рідко перехідна або куляста.

Рис. 1.7. Забарвлення насіннєвої оболонки нуту [52]

До азіатського підвиду (asiaticum G.Pop.) відносяться зразки з насінням дещо крупнішим, ніж у східного (маса 1000 насінин – 140-200 г). При округлій формі насіння має світле забарвлення (жовте, пісочне, рожеве), при кутастій – коричневе та буре.

Підвид євразійський (eurasiaticum G.Pop.) має насіння середньої крупності (маса 1000 насінин – 200-300 г), в основному світле забарвлення, округле або кулясте. Як виняток, зустрічаються зразки з темним насінням, що має кутасту або перехідну форму.

Середземноморський підвид (mediterraneum G.Pop.) відрізняється від інших крупним (маса 1000 насінин > 350 г), округлим насінням, яке має жовте, жовто-рожеве,зрідка оранжеве забарвлення.

При проростанні насіння нуту в ґрунті, після розриву насіннєвої оболонки, активно збілшується кінчик корінця та конус наростання епікотилю, а гіпокотиль розвивається повільно. Сім’ядолі майже не змінюють свого положення, зостаються у ґрунті. На довгому епікотилі, після виходу його на поверхню, розвивається справжній листок. Процес проростання нуту за сприятливих умов відбувається за 6-10 діб.

Cicer arietinum L. – самозапилювач, в залежності від типу має в соматичних клітинах 16 або 32 хромосоми: у світлонасіннєвих різновидів з крупним насінням – 2n=32, у темнонасіннєвих різновидів – 2n=16 або 2n=32 [52].

Нут – теплолюбива рослина, разом з тим має високу холодостійкість. Насіння починає проростати при температурі 2…5^°С, сходи витримують заморозки до -11^°С. Але він більш вимогливий до тепла, ніж горох і сочевиця, особливо в фазах цвітіння і дозрівання. Краще інших зернобобових переносить посуху і спеку. Нут не ставить високих вимог до ґрунтів, він добре росте не тільки на легких суглинистих чорноземах, а і на солонцях та темно-каштанових ґрунтах.

1.4. Селекція нуту

У XXI сторіччі значно підвищилася роль сорту у формуванні кількості й якості врожаїв [55, 56]. Загальне підвищення урожайності важливих сільськогосподарських культур на 25 – 40 % забезпечується сортом [57]. Сортовим рослинним ресурсам належить важлива роль в економічному та соціальному розвитку України, насамперед у стабілізації та збільшенні обсягів виробництва продукції рослинництва як основи продовольчої безпеки держави [58].

Селекція рослин, як і раніше, є найважливішою галуззю аграрної та біологічної науки. Це найдешевший, результативний та екологічно чистий фактор збільшення виробництва продукції рослинництва [59]. Саме селекція сільськогосподарських рослин врятує людство від голоду, вважають спеціалісти ООН [60].

У розвитку аграрної науки в Україні у наступні три – п’ять років найактуальнішим напрямом буде селекція рослин [61], прогрес в якої залежить від рівня дослідження геному [62].

Селекційна робота завжди починається з формування та всебічного вивчення вихідного матеріалу, і чим різноманітнішим він буде, тим результативнішою буде робота селекціонера [59]. Успіх у селекційній роботі пов’язаний з проблемою його створення. Мобілізація генетичного різноманіття вихідних форм є першим і найважливішим етапом на шляху створення сортів.

М. І. Вавілов уперше в історії рослинництва чітко сформулював необхідність мобілізації генетичних ресурсів усіх культурних рослин для потреб селекції [63]. Збирання, збереження, всебічне вивчення й ефективне використання генетичного різноманіття рослин є однією з основ економічної та соціальної стабільності та розвитку у кожній країні і зараз, і в майбутньому [64].

Світові генетичні ресурси рослин розглядаються як головне джерело покращення сільськогосподарських культур на майбутні десятиріччя. Створення джерел і донорів селекційно важливих ознак у більшості випадків базується на світових генетичних ресурсах або колекціях рослин, які культивуються. Розкриття потенціалу генетичних ресурсів за основними біологічними та селекційними ознаками забезпечує генетичну базу для реалізації селекційних програм різних напрямів. Результат всебічної оцінки колекційного матеріалу нуту – це різноманітний вихідний матеріал для створення нових сортів цієї культури [65].

У систему генетичних ресурсів рослин України входять 35 селекційних і науково-дослідних установ. Організаційно-методичним ядром системи є Національний центр генетичних ресурсів рослин України, який діє на базі Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва. У повному обсягу використати генетичне різноманіття Національного генбанку можна лише на основі його всебічного вивчення за комплексом господарсько-цінних ознак [64].

Колекція нуту Національного центру генетичних ресурсів рослин України нараховує 1579 зразків [66]. Тут зберігаються сортозразки нуту з багатьох країн світу, в тому числі і з України та Росії, описані за основними морфологічними ознаками.

Показано ефективне використання фенотипової мінливості для оцінки генетичних колекцій нуту [67-69], хоча відомо, що культурний нут є самозапилювачем з низьким рінем внутрішньо- та міжпопуляційної мінливості [70]. Наприклад, незначне генетичне різноманіття сортів нуту було показане з використанням ізоферментів [71], запасних білків [72], RFLP и RAPD маркерів [73-75]. В той же час в літературі представлені результати, які виявили високий рівень мінливості мікросателітних локусів у сортів нуту [76]. Значний поліморфізм мікросателітних локусів дозволив диференціювати зразки нуту та оцінити найбільші генетичні колекції нуту у світових генцентрах ICRISAT (Індія) та ICARDA (Сірія) [77].

Зразки нута, які зберігаються в Національному центрі генетичних ресурсів рослин України традиційно оцінюються за морфологічними ознаками. Було проаналізовано поліморфізм 24 сортів нуту (Cicer arietinum L.) з України і Росії за 15 морфологічними ознаками і 13 мікросателітними локусами. Виявлено схожий рівень поліморфізму в сортах нуту за різними типами даних, оцінений за індексом поліморфізму Шеннона. Показано, що мікросателітні локуси є кращими диференціюючими дескрипторами сортів нуту порівняно з морфологічними ознаками: забарвлення квіток, колір, форма і характер поверхні насіння. Виявлено, що всі вивчені сорти нуту з України і Росії виявляють незначну диференціацію у зв’язку з їх високою ідентичністю за вивченими ознаками [78].

Основне завдання селекційних програм з нутом – збільшення урожайності насіння з одиниці площі. Аналіз досягнень селекціонерів на більшості сільсько-господарських культур показав, що додержання певної моделі поліпшує селекційну роботу, призводить до прискореного отримання нових сортів. В якості основного компонента при розробці моделі сорту зазвичай залучається кореляційний аналіз. У більшості випадків взаємозв’язок господарсько цінних ознак для кожного генотипу є особливим. На базі повної інформації про кореляційні взаємозв’язки, які характерні для рослин нуту в конкретних ґрунтово-кліматичних умовах, можна створити оптимальний для даної зони тип рослин, уникнути непотрібних затрат при проведенні відборів.

В селекційно-генетичному інституті було вивчено 555 колекційних сортозразків, які висівали за схемою колекційного розсадника однорядковими ділянками довжиною2 метри із міжряддям 45 см без повторень. Норма висіву 18 схожих насінин на погонний метр, що відповідає густоті 400 тис/га. Через кожні 20 номерів розміщували стандарт – широкорозповсюджений сорт Розанна [79].

Тривалість вегетаційного періоду. Вегетаційний період колекційних сортозразків нуту триває від 60 до 140 діб. В цілому він позитивно корелює з продуктивністю (r=0,05-0,28), тому логічно було б створювати сорти з більш тривалим періодом вегетації. Але, достовірної кореляції продуктивності з тривалістю вегетаційного періоду немає, що засвідчує на можливість створення високопродуктивних сортів нуту різних груп стиглості. Вирощування таких сортів у одному господарстві створює можливість отримувати більш надійний урожай за роками вирощування. При посіві у березні–квітні навіть найбільш пізньостиглий сорт дозріває до початку вересня, а так як оптимальний строк сівби озимої пшениці та ячменю на півдні України триває до 5-10 жовтня, то є достатньо часу для підготовки посівних площ під наступні культури. У той же час збирання зернових культур у цьому регіоні триває до третьої декади липня, і тому збирання нуту до цього часу унеможливлюється через зайнятість збиральної техніки. Тому вегетаційний період нуту на півдні України має тривати 86-120 діб.

Міжфазний період «сходи–цвітіння» у колекційних сортозразків триває 20-45 діб і взаємозв’язку між ним та продуктивністю не спостерігається (r=-0,2–0,15). Однак, як показує досвід на сої, більш короткий міжфазовий період до цвітіння забезпечує ранній перехід рослин до критичної з водоспоживання фази, що у роки з дефіцитом вологи дозволяє більш раціонально використовувати запаси ґрунтової вологи Зсовування цвітіння по можливості на більш ранній строк при збереженні загальної тривалості вегетаційного періоду дозволить збільшити посухостійкість і спроможність рослин нуту конкурувати з бур’янами, тому що ця культура до цвітіння росте повільно і не може конкурувати з швидкоростучими бур’янами. З початку цвітіння ріст нуту проходить з наростаючими темпами, а під час масового цвітіння набуває максимального значення, що дає змогу більш-менш конкурувати з бур’янами.

Період «цвітіння» колекційних сортозразків нуту триває від 6 до 43 діб. З метою збільшення утворення квіток та бобів, а також накопичення якомога більшої кількості пластичних речовин загальна тривалість цього періоду повинна бути найбільш тривалою і складати не менш 30-35 діб. Форми з нетривалим періодом «цвітіння», як правило, мають дуже короткий вегетаційний період і не можуть сформувати міцні рослини, а у роки, коли у період цвітіння спостерігається дощова погода, не встигають навіть зав’язати насіння. Для забезпечення максимального відтоку запасних поживних речовин з вегетативних органів у насіння, вегетативний ріст рослин нуту повинен повністю припинятися під кінець цвітіння. Так, наприклад, сорт Пам’ять має генетично контрольовану здатність припиняти ріст вегетативної маси при закінченні вегетаційного періоду, навіть при надмірній вологості, що не спостерігається у інших генотипів. Продовження вегетативного росту після дозрівання основної маси бобів завдає великих труднощів при збиранні та збільшує вологість зібраного насіння, особливо у роки з дощами перед та під час збирання.

Короткий період «цвітіння-дозрівання», особливо у посушливі роки, призводить до абортивності бобів верхнього і середнього ярусів, недорозвиненості насіння і в цілому до зниження урожайності. Тому цей періоду має бути як можна довший і дорівнювати тривалості «цвітіння», що надасть можливість насінню верхнього ярусу повноцінно пройти процес наливу.

Висота рослин. У колекційних форм нуту висота рослин коливається від 15 до 95 см. Фактично спостерігається позитивна кореляція продуктивності з висотою рослин (r=0,38-0,52). Низькорослі форми, як правило, з коротким вегетаційним періодом, формують дрібне насіння, малопродуктивні, а у гостропосушливі роки висота рослин зменшується на 30-40%, що може зумовити великі втрати врожаю при збиранні низькорослих форм [80, 81]. Крім того, висота рослин позитивно корелює з тривалістю періоду «цвітіння». Однак, занадто високорослі сорти у роки з надмірним зволоженням навіть при невеликому вітрі можуть полягати, особливо це спостерігається у сортів з високим прикріпленням нижнього бобу, що спостерігали на сортах селекції Луганського інституту АПВ Добробут і Тарас Бульба. На основі багаторічних спостережень визначено оптимальну для умов півдня України висоту рослин – 50-60 см.

Висота прикріплення нижнього бобу. Як правило, висота прикріплення нижнього бобу більше залежить від вузла закладання першої квітки, ніж від довжини міжвузля. У нижніх бобах формується найбільша кількість насіннєвих зачатків, а насіння у них найбільш крупне, виповнене, тому вони вносять найбільший вклад у продуктивність рослин. Низьке прикріплення нижніх бобів призводить до великих втрат при комбайнуванні. Мінімальна висота прикріплення нижнього бобу прийнятна для збирання більшістю сучасних зернових комбайнів без їх переобладнання – 15-17 см. Дуже високе прикріплення нижнього бобу призводить до зниження урожайного потенціалу.

Кількість гілок на рослині та форма куща. Численними дослідами встановлена позитивна кореляція між урожайністю та кількістю гілок (r=0,4-0,5). Ця ознака залежить від густоти стояння рослин і є компенсаторним механізмом при недостатній густоті [82, 83]. Важливо зазначити, що надмірна кількість гілок 1-го та 2-го порядків призводить до формування великої листової поверхні, особливо у роки з надмірним зволоженням, що також негативно впливає на продуктивність. З іншого боку форми з великою кількістю гілок 1-го та 2-го порядків характеризуються низьким їх прикріпленням і мають розлогу форму куща. Тому оптимальною для півдня України є стиснута прямостояча форма куща з 2-3 гілками 1-го порядку і 4-6 – 2-го.

Маса 1000 насінин. На колекційних сортозразках нуту маса 1000 насінин коливається від 60 до 600 г. Більшість дослідників показують позитивну кореляцію продуктивності з кількістю бобів на рослині і масою 1000 насінин [84-87]. Однак спостерігається негативна кореляція цих ознак між собою, тому проведення одночасно селекційної роботи на підвищення маси 1000 насінин і кількості бобів майже неможливо. Крупнонасінні сорти мають велику перевагу на світовому ринку, ціна насіння яких у 1,3-1,6 раза більше, ніж середньонасінні. Крім того, у гостропосушливі роки сортозразки із крупним насінням мають деяку перевагу над середньонасінними по урожайності, однак у роки з середньобагаторічною або з надмірною кількістю опадів достовірної різниці не спостерігали. Дані, отримані на сої, показують, що при дефіциті вологи у формуванні високої кінцевої продуктивності мають перевагу генотипи з більш крупним насінням. Як припускають дослідники, це пов’язано з їхньою кращою аттрагуючою здатністю. Однак крупнонасінні сорти потребують збільшеної посівної норми, а також існують проблеми при їх висіві, тому є необхідність створювати сорти двох груп за крупністю насіння. Перша група – середньо насінні з масою 1000 насінин 320-350 г, друга – крупнонасінні 400-410 г. Маючи на увазі існування негативної кореляції між кількістю бобів та масою 1000 насінин, селекцію сортів нуту слід вести на збільшення кількості бобів на рослині при збереженні маси 1000 насінин на одному рівні.

Найбільший потенціал урожайності та її стабільності мають генотипи, у яких понад 80% урожаю всієї рослини формується у бобах нижнього та середнього ярусів. Кількість вузлів на рослині – стабільний показник, він мало піддається покращенню селекційним шляхом [88]. Тому збільшити кількість бобів у нижньому та середньому ярусах можливо шляхом уведення гена двобобовості. Двобобові генотипи, як правило, у нижньому та середньому ярусах на одному вузлі формують два боби, а на верхньому, при нестачі ґрунтової вологи та поживних речовин, – по одному. Ці генотипи за однакових умов зі звичайними формують на 20-25% бобів більше, ніж однобобові.

Поряд з продуктивністю однією з важливих ознак є стійкість до основних захворювань та біохімічний склад продукції сорту, перш за все вміст білка, вітамінів та інших компонентів. Показано, що можливе створення стійких до основних захворювань сортів різних типів [89]. При розширенні посівних площ під нутом на півдні України будуть спостерігатися епіфітотії, тому сорти повинні мати генетичну стійкість до основних захворювань. Колекційні сортозразки накопичують у насінні від 18 до 32% повноцінного білка. Як показує досвід, цілеспрямована селекція на збільшення вмісту білка – дуже складний і дорогий процес. Тому доцільніше створювати більш продуктивні сорти з збереженням вмісту білка на середньому рівні.

Таким чином, для півдня України слід створювати сорти нуту з масою 1000 насінин 320-350 та 400-420 г з тривалістю вегетаційного періоду 90-120 діб. Період «сходи-цвітіння» має тривати 20-25 діб, а «цвітіння» та «цвітіння-дозрівання» – 35-45 діб. Оптимальна висота рослин для цього регіону 50-60 см, висота прикріплення нижнього бобу – 15-17 см, а форма куща найкраща стиснута прямостояча з 2-3 гілками 1-го порядку і 4-6 – 2-го. Для збільшення кількості бобів на рослині слід вводити ген двобобовості, рослини мають бути стійкими до основних хвороб, насіння – з високим вмістом білка.

Аналіз 700 зразків нуту з колекції Луганського інституту агропромислового виробництва показав, що для створення високотехнологічних сортів, добре пристосованих до механізованого вирощування доцільно використовувати як вихідний матеріал зразки походженням з України, Росії та деяких країн СНД. На шляху зростання продуктивності на сучасному етапі селекції нуту актуальним є підвищення крупності насіння (r=0,143*). За поєднанням крупнонасіннєвості і пристосованості до сучасних технологій вирощування виділено 36 зразків: Селекціонерами Луганського інституту АПВ виявлена можливість поєднання високої маси 1000 насінин з маркерною морфологічною ознакою “подовжена (шаблеподібна) форма бобу”. Створено новий селекційний матеріал з бобами подовженої форми, маса 1000 насінин яких перевищує 330г. Подальший розвиток селекції нуту можливий за широким використанням форм з парним розміщенням бобів на плодовому вузлі [90].

В результаті проведеного аналізу колекції нуту серед зразків зі світлим забарвленням насіннєвої оболонки за високотехнологічними параметрами виділено 35 джерел – поєднання середньої довжини стебла та компактної форми куща, 16 джерел – поєднання довгого стебла з компактним кущем, 18 джерел – поєднання довгого стебла зі стоячим кущем. Виявлено, що більш продуктивними серед довгостеблових форм є зразки зі стоячим кущем аніж з компактним.

В ультраскоростиглій групі не виявлено зразків з високими технологічними параметрами. Встановлено, що в ранньостиглій групі при підвищенні продуктивності особливу увагу слід звертати на масу 1000 насінин (r=0,179*). В середньостиглій групі, зразки яких достигають на 3 та більше діб пізніше за стандартний сорт Смачний, в селекції на підвищення продуктивності перевагу віддавати селекційним лініям з максимальною кількістю бобів (r=0,929*).

Покращення продуктивності зразків слід проводити за рахунок збільшенням маси 1000 насінин – при селекції на ранньостиглість та за рахунок зростання кількості бобів на рослині – при створенні середньостиглих та пізньостиглих сортів [91].

В порівнянні з зерновими культурами, горох, нут та сочевиця більш складні для вирощування. Це пов’язано із стовбурінням рослин в умовах надлишкового зволоження, їх виляганням, висипанням насіння при дозріванні та розтріскуванням бобів. В зв’язку з цим велике значення має вивчення різноманітного генофонду, виявлення та використання в практичній селекції донорів нових ознак, які сприяють підвищенню технологічності та урожайності цих культур, покращенню якості продукції [92, 93]. Основний напрямок відродження посівних площ гороху, нуту та сочевиці має здійснюватись на якісно новому рівні з використанням сортів з підвищеною стійкістю рослин до стовбуріння та вилягання, стабільною урожайністю і високою якістю продукції, придатних для вирощування за технологією з застосуванням прямого комбайнування на збиранні врожаю. Тому не викликає сумніву актуальність за метою і завданням досліджень з вдосконалення методологічного забезпечення та підвищення результативності селекції високотехнологічних цінних за якістю сортів зернобобових культур. Генеральна направленість селекції зернобобових в сучасних умовах сконцентрована на комплексному поєднанні показників урожайності, якості продукції і придатності рослин до механізованого вирощування. Методичне забезпечення селекції базується на міжсортовій та ступеневій гібридизації кращих сортів і сортозразків колекції, а також константних селекційних номерів місцевої селекції – донорів ознак, які визначають поєднання доброї технологічності рослин, стабільно високої урожайності з підвищеним вмістом білка в насінні та високими споживчими якостями. В межах кожної гібридної популяції проводиться багаторазовий індивідуальний добір і всебічна оцінка селекційного матеріалу. В гібридних популяціях добори здійснюємо в F1 за показниками імунності до хвороб, в F2 – за продуктивністю, в F3 та послідуючих поколіннях – за комплексом господарсько-цінних ознак. Схема селекційного процесу – загально прийнята для самозапильних культур [94].

Селекція нуту в Україні зосереджена у Селекційно-генетичному інституті та Луганському інституті АПВ. Виведені у Селекційно-генетичному інституті сорти Розанна і Пам’ять добре пристосовані до посушливих умов Степу України, вони відносяться до середньонасінної групи з масою 1000 насінин 280-320 г. У залежності від погодних умов їхній урожай насіння варіює в межах 14-27 ц/га. У степовій зоні за підвищених температур останніх десятиліть нут дозволяє зайняти значні площі, які залишають під пар. Лише в Одеській області таким способом можливо збільшити площу сільськогосподарських посівів на 270 тисяч гектарів. Суттєвим досягненням селекції нуту в Селекційно-генетичному інституті є виведення крупнонасінних сортів Антей, Тріумф і Буджак, маса 1000 насінин яких перевищує 400 г, а урожай становить 17-25 ц/га. Насіння такого типу високо ціниться на світовому ринку. У Луганському інституті АПВ створені сорти нуту Добробут і Фагот, які характеризуються середніми розмірами насіння [95].

Важливе місце в селекційних програмах займає стійкість до хвороб та шкідників.

Серед грибних захворювань нуту (Cicer arietinum L.) в північно-східній частині Лісостепу України найбільш шкодочинним є аскохітоз, збудник якого Ascochyta rabiei (Pass.) Labrousse за типом патогенезу належить до факультативних сапрофітів, вузькоспеціалізований і сильною мірою уражує лише нут, включаючи дикі види. Цей патоген зимує на рослинних рештках і зберігає здатність уражувати різні частини рослини на всіх фазах розвитку, що характеризує високий ступінь паразитизму [96, 97]. Встановлено, що гриб у вигляді аскоспор зберігається в ґрунті [98]. За природних умов первинне зараження відбувається на ранніх фазах, під час сходів, молоді рослини зазвичай гинуть, залишаючись джерелом вторинного зараження. До фази цвітіння та плодоутворення в посівах накопичується велика кількість інфекції на опалому листі, що вкриває ґрунт.

Повідомлення про характер успадкування стійкості до аскохітозу у нуту свідчать, що воно може бути як моногенним, так і дигенним. Комплексна природа успадкування стійкості ще не з’ясована остаточно. Хвороба уражує усі надземні органи рослини. У фазу плодоутворення і початку достигання спостерігається максимальний розвиток захворювання. На листку спочатку з’являються світло-зелені округлі плями, потім тканини листка всередині плям стають сірими та коричневими, утворюються численні пікніди темно-коричневого кольору. Уражене листя жовтіє, в’яне та опадає, устелюючи ґрунт під рослинами, і стає джерелом вторинного зараження. На стулках зелених бобів плями світло-зелені, злегка вдавлені. В подальшому плями збільшуються, стають коричневими з темно-коричневою каймою. При ранньому ураженні стулок бобів насіння в них не утворюється, або воно уражується хворобою, причому сильно погіршуються його посівні якості, воно стає щуплим і несхожим [96, 97].

Поява та ступінь прояву аскохітозу залежить від погодних та екологічних умов. Сильний прояв захворювання спостерігається за умов вологості повітря вище 60 %, суми опадів за літні місяці 350 – 400 мм і середньодобової температури повітря не нижче 150С [97, 99].

Аскохітоз уражує нут в усіх регіонах культивування [97, 100]. Так, в 1983-1992 рр. це захворювання майже повністю знищило урожай нуту на тихоокеанському узбережжі США [101, 102]. В південній Австралії в 1998 році аскохітоз спустошив посіви нуту і зменшив територію, придатну до вирощування культури на 90%. Епіфітотія аскохітозу в Австралії фактично знищила більшість традиційних сортів нуту і на кілька років припинила вирощування цієї культури [103, 104]. У східній частині Лісостепу України аскохітоз знищив урожай нуту на 90 – 95 % в 1997, 2003, 2004 та 2005 рр [105]. Ці роки були несприятливими для розвитку культури нуту, погодні умови вегетаційного періоду (велика кількість опадів та невисокі температури) спровокували розвиток аскохітозу. Таким чином, стійкість до цієї хвороби можна вважати чинником адаптивності до умов середовища. Тому доцільно вивчати колекції нуту на стійкість до аскохітозу як на природному, так і на інфекційному фонах, для виділення джерел стійкості та створення нових адаптованих сортів.

Заходи з контролю хвороби такі як відбір здорового насіння, протруювання та обприскування листя фунгіцидами є малоефективними та дорогими [97, 106]. В країнах, що найбільш потерпають від епіфітотію аскохітозу, селекціонери спрямували зусилля на виведення стійких до захворювання сортів. В Австралії в провінції Вікторія завдяки новим сортам планується збільшити площі посівів нуту до 100 000 гектарів [103]. В США також виведено низку сортів, що поєднують стійкість до аскохітозу з іншими господарсько цінними ознаками, такими як двобобовість, ранньостиглість, стійкість до фузаріозного в’янення, крупнонасіннєвість, висока урожайність [101, 102, 107-109]. Для сортозразків типу Kabuli була встановлена можливість створення сортозразків з комплексом ознак стійкості до біо- та абіотичних чинників, таких як аскохітоз, мінуюча муха та холод [110]. В ICARDA (International Center for Agricultural Research in the Dry Areas, Міжнародний центр з сільськогосподарських досліджень аридних зон, Сирія) ведеться вивчення можливості підвищення стійкості нуту до аскохітозу шляхом перенесення генів стійкості за допомогою агробактерій. Селекційні програми ICARDA спрямовані на створення піраміди генів стійкості до аскохітозу і виведення сортозразків нуту з горизонтальною стійкістю. Для цього планується залучити гени від диких видів роду Cicer L. за допомогою новітніх технологій [111].

Формування генетичної стійкості – головна мета програм удосконалення нуту [97, 112]. В США виконується дослідний проект з вивчення генетики, поширення та контролю хвороб харчових зернобобових культур холодного сезону вирощування. В рамках цього проекту заплановано вивчення генетичної стійкості нуту до аскохітозу та картування відповідних генів [113]. Джерела стійкості до аскохітозу та успадкування стійкості було вивчено кількома дослідниками [114]. Є повідомлення про єдиний домінантний ген стійкості у сортів типу Desi [115]. Singh та Reddy виявили один рецесивний ген стійкості до аскохітозу в сортозразку ILC-191 і один домінантний ген стійкості в ILC-72, ILC-183, ILC-200, ILC-4935, всі ці сортозразки типу Кabuli [112]. Tewari і Pandey [116] також знайшли два домінантних гени в EC 26446, PG-82-1, P-919, P-1252-1, NEC 2451 та один рецесивний ген в BRG-8. Kusmenoglu визначив два комплементарних рецесивних гени стійкості до аскохітозу [112]. Dey і Singh [117] стверджували, що два комплементарних домінантних гени контролюють стійкість, а міжалельні взаємодії впливали на просте менделевське розщеплення цих генів. Tekeoglu та інші показали, що два додаткових рецесивних гени зумовлюють стійкість до аскохітозу [112]. Santra та інші [106] провели картування генів стійкості до аскохітозу шляхом схрещування культурних сортів нуту (стійкі батьки) з диким видом Cicer reticulatum Lad. (сприйнятливі батьки). Було встановлено, що успадкування стійкості до аскохітозу має кількісну природу з двома головними генами та було виділено молекулярні маркери, пов’язані з генами стійкості до аскохітозу у нуту. Rakshit та інші виділили DAF маркери для основних локусів стійкості [118]. Cobos та співавт. провели картування QTL стійкості через визначення нових маркерів, які, за попередніми даними, можна буде використати і для картування генів стійкості до фузаріозу [11]. Успадкування стійкості до аскохітозу було перевірено схрещуваннями за діалельною схемою [120]. Було встановлено, що стійкість до аскохітозу зумовлена домінантними та рецесивними генами. Було виділено 4 домінантних гени Arc 1, Arc 2, Arc 3 та Arc 4, а також рецесивний ген arc 1. Встановлено, що успадкування цих генів не відповідає менделевському типу, а перебуває під впливом міжалельних взаємодій. Також спостерігається адитивний ефект [121]. В 2006 р. було створено першу бібліотеку фагу патогена Ascochyta rabiei (Pass.) Labrousse на основі непатогенних мутацій [122]. Останніми роками значна увага приділяється вивченню генетичних основ патотип-залежної кількісної стійкості до аскохітозу [123, 124]. Встановлено головний QTL для стійкості до патотипу ІІ A. rabiei та 2 QTL для стійкості до патотипу І, які ідентифіковані як LG4A та LG2+6 відповідно [123]. Через використання різних методик аналізу та оцінювання хвороби в кожному дослідженні, той самий ген стійкості міг бути визначений і як рецесивний, і як домінантний [125]. Брак стандартизованої методології утруднює порівняння результатів різних досліджень [100].

Канадські вчені встановили, що на ступінь ураженості аскохітозом впливають також морфологічні ознаки рослин (такі, як форма листка). Сорти з простим листком уражуються сильніше (до 95 % ураження) від сортів зі складним (папоротеподібним) листям (35 %) [125]. Ймовірно, це зумовлено генетичним зв’язком між формою листка та сприйнятливістю до аскохітозу. Простий листок – ознака, сформована в ході селекційного процесу. Такі сорти несуть ряд рецесивних ознак порівняно з ближчими до диких видів сортами з папоротеподібним листком. Було рекомендовано сконцентрувати увагу селекціонерів на сортах з папоротеподібним листям як на джерелах стійкості до аскохітозу. В Австралії виробники нуту взагалі відмовились від вирощування сортів з простим листком. Разом з цим, останніми роками в США були виведені нові сорти з простим типом листка і високим рівнем стійкості до аскохітозу, такі як Sierra [101].

Генетичний зв’язок між урожайністю та стійкістю до аскохітозу поки ще не доведено, але встановлена можливість комбінування стійкості до аскохітозу та ранньостиглості [126]. Вивчається можливість комплексної стійкості до аскохітозу, фузаріозу, шкідників, холоду, посухи. Вважають, що джерелами цінних ознак можуть стати дикі види нуту [99]. Також шляхом внутрішньовидової та міжвидової гібридизації диких співродичів нуту Cicer echinospermum Р.Н. Davis, C. reticulatum Ladiz., C. bijugum Rech. та культурного виду C. arietinum L. було проведено картування генів стійкості до аскохітозу за допомогою RAPD та ISSR маркерів і показано, що найбільш генетично віддалені батьки дають більший потенціал стійкості до аскохітозу [127]. Toker та Cagirgan (2004) вивчили шляхом використання фенотипових кореляцій і факторного аналізу зв’язок між біологічною урожайністю, реакцією на аскохітоз, висотою рослин, кількістю гілочок та бобів на рослині та крупністю насіння і встановили, що реакція на аскохітоз негативно корелює з урожайністю і позитивно з розмірами насіння [128].

У Росії на Краснокутській дослідній станції до 70-х років не було зареєстровано жодного випадку ураження нуту аскохітозом. З 1974 р. відзначається сильне ураження сприйнятливих сортів. Протягом досліджень з 1974 до 1998 р. на цій станції було виділено джерела стійкості до аскохітозу і створено нові стійкі лінії та сорт Краснокутский 123 [129], який на цей час є Національним стандартом України.

В Україні селекційна робота на стійкість до аскохітозу тільки починається і здійснюють її три установи Української академії аграрних наук: Селекційно-генетичний інститут (м. Одеса), Луганський інститут агропромислового виробництва, Красноградська дослідна станція Інституту зернового господарства УААН. В Селекційно-генетичному інституті розгорнуто селекційну роботу і створено сорти нуту, які адаптовані до регіону функціонування установи. На Красноградській дослідній станції Інституту зернового господарства УААН селекційним шляхом створено сорт Слобожанський, адаптований до умов східного Лісостепу України. В лабораторії генетичних ресурсів зернобобових і круп’яних культур Національного центру генетичних ресурсів рослин України Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва з 1991 р. проводиться формування, вивчення та забезпечення збереження колекційного матеріалу нуту. За цей короткий час сформовано базову колекцію нуту. За 2003 – 2005 рр. було виділено 10 джерел толерантності до аскохітозу [130]. При вивченні колекційного матеріалу особливе місце посідає робота з виділення джерел стійкості для подальшої селекційної роботи [105, 130-132].

Таким чином, селекція нуту в теперішній час інтенсивно розвивається як в Україні, так і в інших країнах світу. Але сучасні сорти, що використовуються у виробництві, недостатньо продуктивні та мають недостатню стійкість до хвороб. Тому селекційне вдосконалення нуту в теперішній час стає надзвичайно актуальною проблемою, а вивчення вихідного матеріалу для селекційного використання є першим та обов’язковим етапом на шляху створення нових сортів.

РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

ТА ВИХІДНИЙ МАТЕРІАЛ

2.1. Ґрунтово-кліматичні та метеорологічні умови проведення
досліджень

Дослідження за темою проводилися на дослідному полі ХНАУ імені В. В. Докучаєва.

Дослідне поле розташоване в східній частині Харківського району Харківської області. Відстань від центра міста Харкова до центральної садиби господарства 24 км. Через учбове господарство проходить залізниця, знаходиться станція «Рогань». На відстані 3км від дослідного поля проходить автомагістраль Харків-Ростов.

Клімат Харківської області помірно-континентальний, середньорічна кількість опадів за багаторічними даними метеорологічної станції становить 411мм у рік. Найбільша кількість опадів випадає у літній час у вигляді злив, які відрізняються великою інтенсивністю, що перешкоджає своєчасному збиранню. Такі опади малоефективні, так як більша їх частина стікає, що призводить до ерозії ґрунту. Тому накопичення вологи у ґрунті відбувається головним чином за рахунок осіннє-зимових опадів. Таке розподілення опадів не задовольняє повністю розвиток сільськогосподарських культур. Тривалість основного періоду вегетації для Харківської області складає 160 днів. Найтепліший місяць – липень, самий холодний – січень.

У весняні місяці температура підіймається досить швидко і це зумовлює необхідність проведення посівних робіт у стислі строки.

На дослідному полі ХНАУ ім. В. В. Докучаєва польові роботи починаються у середині квітня. Перехід середньодобової температури через +50с приходиться на другу декаду квітня. Літо цієї зони спекотне з недостатньою кількістю опадів. Осінь в основному тривала і тепла. Сніг випадає у другій або третій декаді листопада. Тривалість зимового періоду 130 днів. Зима характеризується не стійкою погодою, поряд з низькими температурами спостерігаються відлиги. З жовтня по квітень спостерігаються вітри західного та північно-західного напрямку. Середня швидкість вітрів у теплий період – 2, 1м/с, у зимовий – 3, 2м/с.

Територія дослідного поля розташована в басейні річки Уди, в межах четвертої тераси.

Загальний характер рельєфу землекористування рівнинно хвилястий. Місцевість прорізається глибокою і широкою долиною річки Роганки і багатьох коротких, але глибоких балок, які впадають в неї.

За умовами ґрунтоутворення і характеру утворення ґрунтів, земельний масив характеризується порівняно однорідною структурою – це в основному глибокий структурний потужний чорнозем на лісових суглинкових породах. Загальний гумусовий горизонт досягає 110-120 см, ґрунтові води знаходяться на глибині 16 м і більше. Найбільший вміст гумусу у поверхневому шарі становить 5-6 %.

Таким чином, природнокліматичні умови дозволяють зробити висновок про те, що в цілому розміщення земельної площі дослідного поля є добрим, і вони дозволяють вести сільськогосподарське виробництво на високому організаційно-еконо­мічному рівні.

Ґрунтовий покров на території дослідного поля ХНАУ ім. В.В. Докучаєва порівняно однорідний – це в основному глибокий структурний потужний чорнозем на лісових суглинкових породах. Загальний гумусовий горизонт досягає 110-120 см, ґрунтові води знаходяться на глибині 16 м і більше. Найбільший вміст гумусу у поверхневому шарі становить 5-6%.

Ґрунтово-кліматичні умови в зоні Лівобережного Лісостепу України, де знаходиться дослідне поле ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, сприяють кращому збору високих врожаїв зернових, технічних та кормових культур.

Взагалі грунтово-кліматичні умови дослідного поля є об’єктивним фактором вдалої науково-дослідної та виробничої діяльності. В цілому умови дають можливість вести сільськогосподарське виробництво і наукові досліди на високому організаційному екологічному рівні.

За даними метеорологічної станції «Рогань», розташованої на дослідному полі ХНАУ, річні опади складають у середньому 511 мм, по окремих роках є значні коливання – від 250 до 840 мм. Накопичення вологи у ґрунті відбувається головним чином за рахунок осіннє-зимових опадів.

Таблиця 2.1. Кліматичні умови вегетаційного періоду 2011р. Місяці Температура, t˚C Опади, мм Декади Середня за місяць Багаторічна Декади Сума опадів за місяць Багаторічна 1 2 3 1 2 3 Квітень 5,2 5,7 13,7 8,2 8,3 16,4 36,5 1,0 53,9 35 Травень 14,9 16,8 20,1 17,3 15,4 26,8 4,9 14,9 46,6 49 Червень 21,4 21,1 19,0 20,5 19,2 0,3 51,2 143,1 194,6 59 Липень 20,8 24,3 23,8 23,0 20,5 48,2 0,0 42,8 91,0 71 Серпень 22,0 23,1 24,5 23,2 19,6 10,9 38,1 12,5 61,5 56

В 2011році погодні умови для одержання високого врожаю нуту склалися відносно сприятливо. В першій декаді квітня спостерігалася прохолодна погода. Середня декадна температура повітря була на 0,8˚С нижче кліматичної норми. Опадів випало 164% норми. В другій декаді стояла холодна з опадами погода. Середня декадна температура повітря була на 2,3˚С нижче кліматичної норми, а опади становили 332% від норми. В період сівби нуту склалися сприятливі умови (тепла і суха погода). Травень місяць також сприяв появі дружніх сходів. Цей період дуже важливий для розвитку рослин нуту. З появою сходів починається процес асиміляції, пізніше – поява на коренях бульбочок і фіксація бактеріями атмосферного азоту, спостерігається підвищений приріст сухої речовини, закладаються і формуються генеративні органи.

Сприятлива погода для нуту склалася в першій декаді червня. Але друга, третя декади червня і частково перша декада липня відзначалися сильними дощами. Температурний фон нижче норми негативно сприяв процесам бульбочкоутворення, йшло активне нарощування вегетативної маси, запізнення з фазою цвітіння та бобоутворення, насіннєутворення. Друга декада липня дала можливість відновити фазу цвітіння, бобоутворення, але в третій декаді 22, 23 та 31 липня випали значні опади. Для нуту настав знову складний період: рослини були вражені місцями хворобами та пошкоджені шкідниками.

В серпні в першій декаді опади становили 185% від норми, що знову ж таки подовжило період вегетації нуту.

Наприкінці вегетації погодні умови були сприятливими для повного достигання, поступове підвищення температури дозволило бобам дозріти рівномірно. Загалом погодні умови 2011 року склалися добре і дали змогу рослинам повністю розкрити свій потенціал.

Таблиця 2.2

Кліматичні умови вегетаційного періоду 2012 р.

Місяці	Температура, t˚C	Опади, мм
Декади	Середня за місяць	Багаторічна	Декади	Сума опадів за місяць	Багаторічна
1	2	3	1	2	3
Квітень	8,7	12,8	18,6	13,4	8,3	1,1	0,3	0,0	1,4	35
Травень	20,8	22,2	18,4	20,5	15,4	23,5	14,9	12,0	50,4	49
Червень	20,6	24,7	21,5	22,3	19,2	20,4	6,2	21,7	48,3	59
Липень	24,2	23,0	20,6	22,6	20,5	2,9	12,7	4,7	20,3	71
Серпень	27,3	18,8	19,1	21,7	19,6	22,8	15,2	71,0	109	56

Термічний фон протягом вегетаційного періоду 2012 року був дуже мінливим, що спричиняло нерівномірний розвиток рослин нуту. На момент посіву грунт та повітря добре прогрілися, але брак вологи перешкоджав сходам з’явитися вчасно. В першій декаді травня спостерігалася тепла і суха погода (температура на 6,9˚С вище норми, опади при нормі 15 мм). Сприятливі погодні умови склалися для росту і розвитку рослин, процесі бульбочкоутворення в другій та третій декаді травня.

У червні спостерігалася недостатня кількість опадів 48,3 мм., що на 10,7 мм. менше від багаторічних даних. Також було відмічено підвищення температури на 3,1˚С. Такі умови позитивно склалися для запліднення середньостиглих і пізньостиглих сортів нуту.

У липні була дуже мала кількість опадів 20,3 мм, що на 50,7 мм менше від багаторічних данних, тому формування бобів і їх достигання проходило неоднаково. Це призвело до утворення великої кількості щуплого зерна, що негативно вплинуло на загальну урожайність сортозразків.

Наприкінці вегетації збільшилася кількість опадів, що не сприяло рівномірному достиганню. Загалом, як ми бачимо, погодні умови 2012 року склалися не найкращим чином, а це послугувало, в свою чергу, меншою кількістю та якістю врожайності рослин нуту.

Таблиця 2.3

Кліматичні умови вегетаційного періоду 2013 р.

Місяці	Температура, t0C	Опади, мм
Декади	Середня за місяць	Багаторічна	Декади	Сума опадів за місяць	Багаторічна
1	2	3	1	2	3
Квітень	8,3	13,1	14,4	11,9	8,3	6,6	0,3	0,0	6,9	35
Травень	19,8	21,8	21,4	21,0	15,4	0,0	10,6	34,2	44,8	49
Червень	21,1	24,3	23,5	23,0	19,2	5,1	21,8	25,4	52,4	59
Липень	23,9	22,0	18,4	21,4	20,5	6,5	25,0	35,1	66,6	71
Серпень	21,8	24,3	19,9	22,0	19,6	23,5	0,0	32,4	55,9	56

Загалом, вегетаційний період 2013 року був достатньо сприятливим для росту і розвитку рослин нуту. Опади у травні склали 44,8 мм (табл. 2.3) – на 4,2 мм менше за багаторічні дані.

У червні спостерігалася недостатня кількість опадів 52,4 мм, що на 6,6 мм менше від багаторічних даних. Значного підвищення температури не відбулося, вона змінилася лише на 0,5 ⁰C. За таких умов зав’язуваність пройшла нормально.

У липні температура дещо знизилася, опадів було достатньо, спостерігалася помірна волога при середньодобовій температурі більше +20˚С, що послугувало зростанню кількості бобів і зерен на рослині нуту.

В серпні, особливо в другій декаді місяця, збільшилася кількість опадів. Дозрівання проходило нерівномірно, вегетаційний період продовжувався до кінця місяця. Погодні умови третьої декади серпня були доволі сприятливими для повного достигання зерна.

2.2. Методика проведення досліджень

Важливим завданням селекціонера є збір і збереження цінних генотипів, які створюються у процесі селекції, наукових досліджень, інших форм експериментальної роботи. Ними є не лише сорти як зразки генофонду, а також лінії та форми, які не стають комерційними сортами, але становлять особливу цінність як вихідний матеріал для селекції, наукових досліджень та інших цілей [64]. Вивчення зразків генофонду за комплексом господарсько-цінних ознак і формування колекцій є важливим завданням [133]. Повною мірою використати генетичне різноманіття, можна лише на базі всебічного вивчення за комплексом господарсько-біологічних ознак . Характеристика зразків за усім комплексом ознак здійснюється за класифікаторами, прийнятими або розробленими в установах для кожної культури [52, 134].

За результатами вивчення зразків генофонду рослин виділяються джерела та донори господарсько цінних ознак. Вивчення ведеться як польовими, так і спеціальними методами за урожайністю, ознаками продуктивності та її елементів, темпу та ритму розвитку рослин в онтогенезі, стійкості до посухи , низьких та високих температур, засолення або закислення грунту, стійкості до хвороб та шкідників , здатністю ефективно використовувати добрива, елементи родючості грунту, ознаками, що визначають придатність до механізованого збирання врожаю, показниками якості продукції та ін.

Метою досліджень в 2011-2013 роках було вивчення сортозразків нуту за такими показниками, як довжина вегетаційного періоду, довжина рослини, висота прикріплення нижнього боба, ознаки продуктивності (кількість бобів на рослину, кількість насіння в бобі, маса насіння з рослини, маса 1000 насінин), стійкість до вилягання та обсипання та ураження шкідниками та хворобами.

Вихідним матеріалом для досліджень послужили сортозразки лабораторії генетичних ресурсів зернобобових культур НЦГРРУ. Протягом двох років було проаналізовано 68 зразків нуту вітчизняної та закордонної селекції.

Вивчення колекційних зразків в польових умовах проводили на дослідному полі Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, яке розташоване в Харківському районі Харківської області. Посів проводили в оптимальні строки для нуту. Схема посіву: 15 х 10 см вручну без повторень, облікова площа – 1 м². Блок стандартів розташовували через 20 номерів колекційних зразків.

Досліди проводили за методикою класифікатора ВІР [135], класифікатором роду Cicer L [134], довідником з ідентифікації ознак зернобобових культур [52], і методиками UPOV [136, 137]. По кожному зразку проводилося морфологічне та фенологічне вивчення, виділення джерел стійкості до хвороб і шкідників, визначення джерел зразків з високими урожайними та технологічними якостями, опис: квіток, бобів, типу рослини. Фенологічний опис проводиться на протязі всього вегетаційного періоду, в результаті якого визначаються строки стиглості (ранньостиглі, середньостиглі, пізньостиглі сорти).

Оцінка зразків нуту проводилась:

1) за морфологічним описом: стебло (форма, тип росту, галуження, висота прикріплення нижнього боба); квітка (забарвлення, довжина); біб (крупність, число насіння в бобі).

2) за господарсько ціннними ознаками: група стиглості; стійкість до вилягання; стійкість до висипання насіння; стійкість до хвороб і шкідників.

3) за господарськими ознаками: кількість насіння з 1 рослини; маса насіння з 1 рослини; маса 1000 насінин.

За роки досліджень було вивчено та описано 68 зразків нуту, з них з України – 10, Росії – 1, Австралії – 5, Бангладеш – 6, Ефіопії – , Ізраїлю – 12, Мексики – 5, Сирії – 3, Узбекистану – 1, Азербайджану – 1, Грузії – 1, Угорщини – 1, Італії – 1, Греції – 1, Чехії – 1, Норвегії – 1, Туреччини – 2, Ірану – 2, Афганістану – 2, Марокко – , Канади – 1, США – 1.

Сівба нуту проводилась в ранні строки. Під час вегетації проводились фенологічні спостереження, догляд за посівами, сортові прополювання (додаток 1). Збір урожаю з дослідницьких ділянок почався з 7 вересня, полягав у тому, що з середини кожної ділянки окремого сортозразку виривалось по 5 рослин (додаток 2). Ці рослини зв’язувались в сніп, на них проводився морфологічний опис структури урожаю, що проводили за методикою ВІР.

2.3. Вихідний матеріал

Вихідним матеріалом для досліджень послужили 68 сортозразків нуту із колекції відділу генетичних ресурсів зернобобових та круп’яних рослин України (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Вихідний матеріал в селекції нуту

N п/п	Назва або номер сортозразка	Країна походження
1.	Краснокутський 123 st	Україна
2.	0500114	Австралія
3.	0501581	Австралія
4.	0501584	Австралія
5.	0500523	Бангладеш
6.	0500669	Бангладеш
7.	0501436	Бангладеш
8.	0501438	Бангладеш
9.	0500414	Ефіопія
10.	0500488	Ефіопія
11.	0501045	Ефіопія
12.	0501451	Ефіопія
13.	0501452	Ефіопія
14.	0501453	Ефіопія
15.	0501370	Ефіопія
16.	0500870	Ізраїль
17.	0500902	Ізраїль
18.	0500984	Ізраїль
19.	0500997	Ізраїль
20.	0501014	Ізраїль
21.	0501015	Ізраїль
22.	0501018	Ізраїль
23.	0501055	Ізраїль
24.	0501058	Ізраїль
25.	0501059	Ізраїль
26.	0500261	Мексика
27.	0501369	Мексика
28.	0501467	Мексика
29.	0501749	Сирія
30.	0500852	Сирія
31.	Луганець	Україна
32.	Смачний	Україна
33.	Добробут	Україна
34.	Розанна	Україна
35.	Александрит	Україна
36.	Триумф	Україна
37.	Слобожанський	Україна
38.	Дніпровський високорослий	Україна
39.	Дніпровський 5	Україна
40.	Совхозний 14	Росія
41.	0500195	Узбекистан
42.	0500196	Азербайджан
43.	0500022	Грузія
44.	УСВ 15	Угорщина
45.	НЕК 2342	Італія
46.	Е 100	Греція
47.	Іренка	Чехія
48.	ВІР 1735	Норвегія
49.	Р 9781	Туреччина
50.	Р6002	Туреччина
51.	ЛР-32-1	Сирія
52.	ЕС26415-1	Ізраїль
53.	ЕС21629	Ізраїль
54.	КС2150019	Іран
55.	НЕК2156	Іран
56.	Т101	Афганістан
57.	НЕК2568	Афганістан
58.	РВН109	Бангладеш
59.	ДМ3787	Бангладеш
60.	РБА84-2	Ефіопія
61.	ЛРТ1471	Марокко
62.	ЛРТ155	Марокко
63.	В52	Мексика
64.	ДТА1740	Мексика
65.	425-12	Канада
66.	НЕК2299	США
67.	Нараен	Австралія
68.	Дуен	Австралія

РОЗДІЛ 3
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

3.1. Морфо-біологічні ознаки нуту

3.1.1. Висота рослини. Ця ознака характеризує сорт не тільки за висотою, але і за придатністю до механізованого збирання врожаю, бо показує положення гілок рослини до рівня ґрунту: якщо форма рослини розлога або сланка – гілки утворюють менший кут до рівня ґрунту рослина має меншу висоту і зібрати комбайном усе насіння складніше.

Висота рослини вимірюється в польових умовах на початку дозрівання.

Сортозразки нуту вважаються дуже низькорослими, якщо їх висота менше 20 см; 20 -35 см – низькорослими; 36-45 – середньорослими; 46-60 – високорослими; більше 60 – дуже високорослими [52].

За роки проведення наших досліджень дуже низькорослих зразків виявлено не було, 44 зразки виявилися низькорослими, 11 зразків іноземного походження були середньорослими, а інші сортозразки віднесені до високорослих та дуже високорослих (табл. 3.1).

3.1.2. Прикріплення першої квітки на стеблі. У нуту, як і багатьох інших бобових культур, при сприятливих умовах перші квітки запліднюються і утворюються боби. Тому ця ознака характеризує висоту прикріплення нижнього бобу над рівнем ґрунту і є цінною селекційною ознакою, яка є основною при визначенні придатності сорту до механізованого збирання врожаю.

Визначають у фазі повного цвітіння.

Якщо перша квітка прикріплена на висоті менше 15 см, таке прикріплення вважається низьким, 16-20 – помірним, більше 20 – високим [52].

В нашому досліді 27 сортозразків мають низьке прикріплення першої квітки, 15 – помірне, 26 – високе (див. табл. 3.1.).

Таблиця 3.1.

Морфо-біологічні ознаки нуту (2011 – 2013 рр.)

N п/н	Назва або номер сортозразка	Країна походження	Довжина рослини, см	Висота прикріплення першої квітки, см
1.	Краснокутський 123 st	Україна	59,5	33,8
2.	0500114	Австралія	29,1	12,2
3.	0501581	Австралія	32,8	15,0
4.	0501584	Австралія	35,2	17,7
5.	0500523	Бангладеш	26,6	9,6
6.	0500669	Бангладеш	30,3	12,2
7.	0501436	Бангладеш	24,0	10,3
8.	0501438	Бангладеш	28,2	13,4
9.	0500414	Ефіопія	22,9	11,8
10.	0500488	Ефіопія	28,5	10,2
11.	0501045	Ефіопія	31,8	14,5
12.	0501451	Ефіопія	28,5	13,9
13.	0501452	Ефіопія	29,3	8,8
14.	0501453	Ефіопія	27,5	8,6
15.	0501370	Ефіопія	24,2	12,3
16.	0500870	Ізраїль	27,5	13,2
17.	0500902	Ізраїль	31,8	14,5
18.	0500984	Ізраїль	26,4	13,4
19.	0500997	Ізраїль	33,4	16,3
20.	0501014	Ізраїль	35,7	12,5
21.	0501015	Ізраїль	29,8	11,9
22.	0501018	Ізраїль	31,7	13,4
23.	0501055	Ізраїль	26,8	13,7
24.	0501058	Ізраїль	31,0	16,8
25.	0501059	Ізраїль	32,7	18,6
26.	0500261	Мексика	42,5	25,4
27.	0501369	Мексика	33,1	14,2
28.	0501467	Мексика	39,3	11,2
29.	0501749	Сирія	37,9	18,8
30.	0500852	Сирія	39,3	17,7
31.	Луганець	Україна	55,1	28,4
32.	Смачний	Україна	44,7	23,4
33.	Добробут	Україна	64,8	33,6
34.	Розанна	Україна	56,3	30,3
35.	Александрит	Україна	53,4	23,9
36.	Триумф	Україна	42,9	24,8
37.	Слобожанський	Україна	50,6	30,1
38.	Дніпровський високорослий	Україна	44,3	20,2
39.	Дніпровський 5	Україна	42,2	17,1
40.	Совхозний 14	Росія	48,5	24,2
41.	0500195	Узбекистан	33,8	18,3
42.	0500196	Азербайджан	58,5	25,6
43.	0500022	Грузія	33,0	23,5
44.	УСВ 15	Угорщина	61,8	36,7
45.	НЕК 2342	Італія	29,3	13,3
46.	Е 100	Греція	38,1	26,0
47.	Іренка	Чехія	61,0	22,0
48.	ВІР 1735	Норвегія	30,8	19,3
49.	Р 9781	Туреччина	30,9	15,1
50.	Р6002	Туреччина	31,1	13,9
51.	ЛР-32-1	Сирія	28,2	14,8
52.	ЕС26415-1	Ізраїль	30,8	17,2
53.	ЕС21629	Ізраїль	32,7	14,2
54.	КС2150019	Іран	23,2	14,7
55.	НЕК2156	Іран	45,7	22,3
56.	Т101	Афганістан	34,6	19,1
57.	НЕК2568	Афганістан	36,0	18,4
58.	РВН109	Бангладеш	29,4	13,5
59.	ДМ3787	Бангладеш	27,6	14,4
60.	РБА84-2	Ефіопія	38,4	18,1
61.	ЛРТ1471	Марокко	33,2	16,3
62.	ЛРТ155	Марокко	30,1	13,5
63.	В52	Мексика	27,9	14,1
64.	ДТА1740	Мексика	35,2	17,3
65.	425-12	Канада	35,2	16,0
66.	НЕК2299	США	32,7	17,0
67.	Нараен	Австралія	32,3	14,1
68.	Дуен	Австралія	28,4	14,6

3.2.Форма та інтенсивність галуження рослини

3.2.1. Форма куща. Ця ознака характеризує форму рослини і визначається в фазі “початок – повне дозрівання”. Прямостояче положення відповідає компактній і стоячій формі рослини, розкидистій угорі; напівпрямостояче – розлогій; сланке – сланкій.

Прямостояче положення рослини відповідає сортам нуту, придатним до механізованого збирання урожаю. Рівень розташування нижніх бобів пов’язаний з формою рослини.

Балом 3 позначається прямостояча форма рослин, 5 – напівпрямостояча, а 7 – сланка [52].

Серед досліджуваних зразків тільки 9 мали прямостоячу форму куща, більш бажану для виробництва та важливу в селекції (див. табл. 3.2.). Це сорти з України – Луганець, Добробут, Розанна, Слобожанський, Краснокутський 123, сорт із Чехії – Іренка, а також по одному зразку із Азербайджана, Угорщини та Ірана.

3.2.2. Інтенсивність галуження рослини

Слабка і частково помірна інтенсивність галуження притаманна комерційним сортам нуту як української селекції, так і зарубіжної селекції. Сильна галузистість здебільшого у місцевих форм як dezi, так і kabuli.

Ознаку можна визначати від цвітіння до дозрівання.

Балом 3 позначається слабка галузистість, 5 – помірна, 7 – сильна [52].

В наших дослідженнях слабку галузистість мали 6 сортозразків, помірну 45, а сильну інтенсивність галуження мали 17 сортів.

Таблиця 3.2.

Форма та інтенсивність галуження рослини (2011 – 2013 рр.)

N п/п	Назва або номер сортозразка	Країна походження	Форма рослини, бал	Інтенсивність галуження, бал
1.	Краснокутський 123 st	Україна	3	5
2.	0500114	Австралія	5	3
3.	0501581	Австралія	5	5
4.	0501584	Австралія	5	5
5.	0500523	Бангладеш	7	7
6.	0500669	Бангладеш	5	7
7.	0501436	Бангладеш	5	7
8.	0501438	Бангладеш	5	7
9.	0500414	Ефіопія	5	7
10.	0500488	Ефіопія	5	7
11.	0501045	Ефіопія	5	7
12.	0501451	Ефіопія	5	5
13.	0501452	Ефіопія	5	5
14.	0501453	Ефіопія	5	5
15.	0501370	Ефіопія	5	5
16.	0500870	Ізраїль	5	7
17.	0500902	Ізраїль	5	7
18.	0500984	Ізраїль	5	7
19.	0500997	Ізраїль	5	7
20.	0501014	Ізраїль	5	5
21.	0501015	Ізраїль	5	5
22.	0501018	Ізраїль	5	5
23.	0501055	Ізраїль	5	5
24.	0501058	Ізраїль	5	5
25.	0501059	Ізраїль	5	7
26.	0500261	Мексика	5	5
27.	0501369	Мексика	5	5
28.	0501467	Мексика	5	5
29.	0501749	Сирія	5	5
30.	0500852	Сирія	3	5
31.	Луганець	Україна	3	5
32.	Смачний	Україна	5	5
33.	Добробут	Україна	3	5
34.	Розанна	Україна	3	5
35.	Александрит	Україна	5	7
36.	Триумф	Україна	5	5
37.	Слобожанський	Україна	3	7
38.	Дніпровс. високорослий	Україна	5	5
39.	Дніпровський 5	Україна	3	5
40.	Совхозний 14	Росія	5	7
41.	0500195	Узбекистан	5	7
42.	0500196	Азербайджан	4	5
43.	0500022	Грузія	5	7
44.	УСВ 15	Угорщина	4	5
45.	НЕК 2342	Італія	5	5
46.	Е 100	Греція	5	5
47.	Іренка	Чехія	4	5
48.	ВІР 1735	Норвегія	5	5
49.	Р 9781	Туреччина	5	5
50.	Р6002	Туреччина	5	5
51.	ЛР-32-1	Сирія	5	5
52.	ЕС26415-1	Ізраїль	5	5
53.	ЕС21629	Ізраїль	5	5
54.	КС2150019	Іран	5	5
55.	НЕК2156	Іран	3	5
56.	Т101	Афганістан	5	5
57.	НЕК2568	Афганістан	5	3
58.	РВН109	Бангладеш	5	3
59.	ДМ3787	Бангладеш	5	5
60.	РБА84-2	Ефіопія	5	5
61.	ЛРТ1471	Марокко	5	5
62.	ЛРТ155	Марокко	5	5
63.	В52	Мексика	5	5
64.	ДТА1740	Мексика	5	3
65.	425-12	Канада	5	3
66.	НЕК2299	США	3	5
67.	Нараен	Австралія	3	3
68.	Дуен	Австралія	5	5

3.3. Морфологічні ознаки квітки та боба

3.3.1. Забарвлення квітки. Забарвлення віночка квітки, як і антоціанова пігментація рослини, є маркерною ознакою, яка у другому поколінні визначає гібридний матеріал.

Білоквіткові сорти, як правило, мають світле насіння, сорти із забарвленими квітками – темне. Забарвлення квітки обумовлено кількома факторамами: блакитне – геном В; рожеве – Р, але обов’язково при наявності гена В, ні Р. Жовтувато-зелене забарвлення проявляється при відсутності фактора W, який є рецесивним по відношенню до В і Р. Завжди домінує рожеве забарвлення квітки; блакитне проявляється при наявності гена В, але відсутності Р; жовтувато-зелене – при відсутності генів W і В; при наявності останніх двох квітки білі, блакитні або рожеві.

Балом 1 позначається біле забарвлення квітки, 2 – рожеве, 3 – пурпурово-рожеве, 4 – блакитне.

В наших дослідженнях були виділені сортозразки з білим забарвленням квіток 23, з рожевим 15, з пурпурово-рожевим 30, а з блакитним виявлено не було.

3.3.2. Довжина квітки. Розмір квітки корелює з крупністю насіння – чим довша квітка, тим крупніше насіння сорту. Коротка квіточка (<11 мм) позначається балом 3, середня (12-15 мм) – 5, довга (>16 мм) – 7.

Серед досліджуваних сортозразків за три роки були виявлені всі рослини з короткою квіткою (див. табл. 3.3.).

3.3.3. Довжина боба. Розмір бобу має певну кореляцію з розміром насіння, але у бобі довжиною більше 25 мм формується насіння серед. розміру.

Дуже малий біб (<10 мм) позначається балом 1, малий (11-14 мм) – 3, середній (15-20 мм) – 5, великий (20-25 мм) – 7, дуже великий (>25 мм) – 9.

В наших дослідженнях було виявлено середньої довжини боба 37 сортозразків, з великою – 30, з дуже великою – 1.

Таблиця 3.3.

Морфологічні ознаки квітки та боба (2011-2013 рр.)

N п/н	Назва або номер сортозразка	Країна походження	Забарвлення квітки	Довжина квітки	Довжина боба
1.	Краснокутський 123 st	Україна	3	3	7
2.	0500114	Австралія	2	3	7
3.	0501581	Австралія	3	3	7
4.	0501584	Австралія	1	3	9
5.	0500523	Бангладеш	3	3	5
6.	0500669	Бангладеш	3	3	5
7.	0501436	Бангладеш	1	3	5
8.	0501438	Бангладеш	3	3	5
9.	0500414	Ефіопія	3	3	5
10.	0500488	Ефіопія	1	3	5
11.	0501045	Ефіопія	2	3	7
12.	0501451	Ефіопія	3	3	5
13.	0501452	Ефіопія	3	3	5
14.	0501453	Ефіопія	3	3	5
15.	0501370	Ефіопія	3	3	7
16.	0500870	Ізраїль	3	3	5
17.	0500902	Ізраїль	2	3	7
18.	0500984	Ізраїль	2	3	5
19.	0500997	Ізраїль	2	3	5
20.	0501014	Ізраїль	2	3	5
21.	0501015	Ізраїль	3	3	5
22.	0501018	Ізраїль	2	3	7
23.	0501055	Ізраїль	3	3	5
24.	0501058	Ізраїль	2	3	7
25.	0501059	Ізраїль	2	3	7
26.	0500261	Мексика	3	3	7
27.	0501369	Мексика	3	3	5
28.	0501467	Мексика	1	3	5
29.	0501749	Сирія	1	3	7
30.	0500852	Сирія	1	3	7
31.	Луганець	Україна	2	3	5
32.	Смачний	Україна	1	3	5
33.	Добробут	Україна	1	3	7
34.	Розанна	Україна	1	3	7
35.	Александрит	Україна	3	3	7
36.	Триумф	Україна	1	3	7
37.	Слобожанський	Україна	1	3	7
38.	Дніпровський високорослий	Україна	1	3	7
39.	Дніпровський 5	Україна	1	3	7
40.	Совхозний 14	Росія	3	3	7
41.	0500195	Узбекистан	1	3	5
42.	0500196	Азербайджан	1	3	5
43.	0500022	Грузія	2	3	5
44.	УСВ 15	Угорщина	1	3	7
45.	НЕК 2342	Італія	3	3	5
46.	Е 100	Греція	3	3	7
47.	Іренка	Чехія	3	3	5
48.	ВІР 1735	Норвегія	2	3	5
49.	Р 9781	Туреччина	2	3	5
50.	Р6002	Туреччина	3	3	5
51.	ЛР-32-1	Сирія	3	3	5
52.	ЕС26415-1	Ізраїль	1	3	7
53.	ЕС21629	Ізраїль	3	3	5
54.	КС2150019	Іран	3	3	7
55.	НЕК2156	Іран	1	3	7
56.	Т101	Афганістан	1	3	7
57.	НЕК2568	Афганістан	1	3	7
58.	РВН109	Бангладеш	1	3	5
59.	ДМ3787	Бангладеш	3	3	5
60.	РБА84-2	Ефіопія	3	3	5
61.	ЛРТ1471	Марокко	2	3	5
62.	ЛРТ155	Марокко	3	3	5
63.	В52	Мексика	1	3	5
64.	ДТА1740	Мексика	2	3	5
65.	425-12	Канада	3	3	7
66.	НЕК2299	США	3	3	7
67.	Нараен	Австралія	1	3	7
68.	Дуен	Австралія	3	3	5

3.4. Характеристика колекції сортів нуту за ознаками продуктивності

3.4.1. Кількість бобів та зерен на рослині. Одним із напрямків селекції нуту на підвищення продуктивності може бути збільшення кількості бобів та зерен на рослині.

В нашому досліді за кількістю бобів на рослині 63 зразки істотно перевищували стандартний сорт Краснокутський 123, за кількістю насіння на рослині – 55(табл. 3.4.).

3.4.2. Маса насіння з рослини. Маса насіння з рослини – це комплексна ознака, яка складається з показників кількості насіння і маси 1000 зерен і дуже залежить від цих змінних, а також від чинників зовнішнього середовища.

За цією ознакою істотно перевищили стандарт 32 зразка з різних країн світу(див. табл. 3.2).

3.4.3. Маса 1000 насінин. Крупність насіння є важливою складовою продуктивності, до того ж маса 1000 насінин – високоспадкова ознака і вважається найбільш ефективною при доборі.

Науковцями встановлено, що маса 1000 насінин мало залежить від інших елементів структури урожаю, проте має позитивний, хоча і слабкий, кореляційний зв’язок з продуктивністю. Маса 1000 насінин – цінна господарська ознака. Вартість насіння нуту на світовому ринку має залежність від крупності, основним показником якої є маса 1000 насінин.

Маса 1000 насінин вважається дуже малою, якщо вона менша 51 г, малою – 51-150 г, середньою – 151-250 г, великою – 251 – 350 г, дуже великою – більше 350 г [52]. Зазначені сорти відносяться до останньої групи. До групи крупнонасінневих відносяться 23 сортозразки разом із стандартом, до середніх за крупністю – 23, до дрібнонасінних – 15 (див. табл. 3.2).

За масою 1000 насінин стандарт істотно перевищили 19 сортозразків.

Таблиця 3.4.

Продуктивність нуту та її елементи (2011 – 2013 рр.)

N п/н	Назва або номер сортозразка	Країна походження	Кількість бобів на рослині	Кількість насіння з рослини	Маса насіння з рослини	М 1000 насінин, г
1.	Краснокутський 123 st	Україна	36,9	36,3	10,69	269,62
2.	0500114	Австралія	40,4	50,4	9,17	182,30
3.	0501581	Австралія	63,2	55,2	12,49	229,33
4.	0501584	Австралія	46,3	32,7	11,40	335,74
5.	0500523	Бангладеш	66,8	85,7	9,53	109,14
6.	0500669	Бангладеш	63,1	79,8	11,19	144,95
7.	0501436	Бангладеш	58,9	63,4	10,34	171,10
8.	0501438	Бангладеш	46,8	72,0	9,64	419,08
9.	0500414	Ефіопія	46,8	62,4	7,93	130,74
10.	0500488	Ефіопія	41,6	61,8	7,10	113,39
11.	0501045	Ефіопія	52,5	75,9	11,63	151,69
12.	0501451	Ефіопія	51,3	75,1	9,45	126,97
13.	0501452	Ефіопія	61,7	69,9	8,15	113,44
14.	0501453	Ефіопія	38,4	49,8	5,43	108,28
15.	0501370	Ефіопія	49,1	44,7	11,77	257,82
16.	0500870	Ізраїль	58,1	80,9	11,66	143,44
17.	0500902	Ізраїль	73,2	69,1	18,79	256,03
18.	0500984	Ізраїль	52,9	47,5	8,68	177,56
19.	0500997	Ізраїль	63,9	58,4	11,29	196,14
20.	0501014	Ізраїль	50,9	44,7	15,76	298,14
21.	0501015	Ізраїль	71,1	86,9	13,75	155,84
22.	0501018	Ізраїль	60,7	59,0	18,87	317,43
23.	0501055	Ізраїль	59,8	70,9	12,71	178,84
24.	0501058	Ізраїль	41,7	36,0	8,54	241,02
25.	0501059	Ізраїль	71,9	75,5	13,97	185,79
26.	0500261	Мексика	39,9	47,9	12,85	268,07
27.	0501369	Мексика	47,5	52,1	8,53	160,18
28.	0501467	Мексика	54,1	65,3	10,01	149,43
29.	0501749	Сирія	26,7	24,1	8,08	337,75
30.	0500852	Сирія	24,8	22,7	7,84	375,26
31.	Луганець	Україна	40,0	32,2	7,58	232,89
32.	Смачний	Україна	49,3	48,5	10,95	228,22
33.	Добробут	Україна	43,6	43,1	11,19	263,47
34.	Розанна	Україна	49,6	57,0	16,30	284,32
35.	Александрит	Україна	38,6	36,3	10,03	308,95
36.	Триумф	Україна	51,7	44,9	14,91	339,36
37.	Слобожанський	Україна	41,3	38,1	9,13	238,62
38.	Дніпровський високорослий	Україна	36,7	36,4	13,21	362,10
39.	Дніпровський 5	Україна	40,9	40,1	11,19	275,63
40.	Совхозний 14	Росія	46,7	65,0	15,45	243,66
41.	0500195	Узбекистан	42,8	47,0	6,00	126,09
42.	0500196	Азербайджан	38,1	33,2	8,93	271,53
43.	0500022	Грузія	46,2	71,7	7,42	103,36
44.	УСВ 15	Угорщина	47,5	49,5	15,85	315,18
45.	НЕК 2342	Італія	57,4	74,5	9,99	136,96
46.	Е 100	Греція	43,3	37,5	13,40	368,38
47.	Іренка	Чехія	46,3	47,1	9,51	195,84
48.	ВІР 1735	Норвегія	47,7	61,3	10,72	172,05
49.	Р 9781	Туреччина	55,8	48,3	18,17	374,31
50.	Р6002	Туреччина	55,4	78,1	10,65	139,43
51.	ЛР-32-1	Сирія	29,7	20,7	7,00	294,77
52.	ЕС26415-1	Ізраїль	36,3	30,5	8,23	263,82
53.	ЕС21629	Ізраїль	39,1	31,7	10,87	363,04
54.	КС2150019	Іран	40,3	41,7	8,00	205,95
55.	НЕК2156	Іран	34,9	35,5	10,97	307,66
56.	Т101	Афганістан	62,7	57,4	13,71	244,82
57.	НЕК2568	Афганістан	46,3	50,0	12,81	264,01
58.	РВН109	Бангладеш	54,3	68,3	10,55	156,24
59.	ДМ3787	Бангладеш	46,6	74,4	9,26	129,30
60.	РБА84-2	Ефіопія	28,1	23,9	6,01	270,29
61.	ЛРТ1471	Марокко	43,9	43,5	8,51	195,34
62.	ЛРТ155	Марокко	45,1	53,1	7,73	150,36
63.	В52	Мексика	50,8	57,6	8,78	154,31
64.	ДТА1740	Мексика	63,1	59,0	13,27	227,12
65.	425-12	Канада	44,7	50,3	11,43	224,92
66.	НЕК2299	США	37,0	52,2	9,57	180,85
67.	Нараен	Австралія	46,9	47,9	7,79	163,23
68.	Дуен	Австралія	61,7	64,4	10,74	164,10

3.5. Стійкість до вилягання

Невилягання рослин є одними з основних ознак придатності сортів для вирощування з максимальним застосуванням механізації.

Вилягання призводить до втрат урожаю та погіршення насінних властивостей. Збирання полеглих посівів потребує додаткових затрат праці, технічних засобів і пального. Зерно, зібране з полеглих посівів, має низьку технологічну якість.

Оцінювання сортів на стійкість до вилягання здійснюють на підставі спостережень, починаючи з перших виявлень вилягання, в тому числі вилягання під дією сильного вітру, бурі, зливи. Ступінь вилягання відмічають того самого дня або наступного [52].

Оцінювання проводять окомірно за дев’ятибальною системою:

9 – сорт зовсім не вилягає; 7 – сорт вилягає лише місцями; 5 – сорт із середнім ступенем і тривалістю вилягання; 3 – сорти з сильним і тривалим виляганням, яке негативно впливає на врожай і ускладнює збирання; 1 – сорти, дуже схильні до вилягання, вилягають задовго до збирання.

Серед колекції стійкими до вилягання виявилися 45 зразків, 20 – місцями вилягали, в тому числі і стандарт, 3 сорти з сильним виляганням, а рослин з дуже сильним виляганням невиявилось(табл. 3.5.).

Таблиця 3.5.

Стійкість нуту до вилягання (2011 – 2013 рр.)

N п/н	Назва або номер сортозразка	Країна походження	Стійкість до вилягання, бал
1.	Краснокутський 123 st	Україна	7
2.	0500114	Австралія	9
3.	0501581	Австралія	9
4.	0501584	Австралія	7
5.	0500523	Бангладеш	9
6.	0500669	Бангладеш	9
7.	0501436	Бангладеш	9
8.	0501438	Бангладеш	9
9.	0500414	Ефіопія	9
10.	0500488	Ефіопія	9
11.	0501045	Ефіопія	7
12.	0501451	Ефіопія	9
13.	0501452	Ефіопія	9
14.	0501453	Ефіопія	9
15.	0501370	Ефіопія	9
16.	0500870	Ізраїль	9
17.	0500902	Ізраїль	9
18.	0500984	Ізраїль	9
19.	0500997	Ізраїль	9
20.	0501014	Ізраїль	9
21.	0501015	Ізраїль	9
22.	0501018	Ізраїль	7
23.	0501055	Ізраїль	7
24.	0501058	Ізраїль	7
25.	0501059	Ізраїль	9
26.	0500261	Мексика	9
27.	0501369	Мексика	9
28.	0501467	Мексика	9
29.	0501749	Сирія	7
30.	0500852	Сирія	7
31.	Луганець	Україна	5
32.	Смачний	Україна	5
33.	Добробут	Україна	5
34.	Розанна	Україна	7
35.	Александрит	Україна	7
36.	Триумф	Україна	7
37.	Слобожанський	Україна	7
38.	Дніпровський високорослий	Україна	7
39.	Дніпровський 5	Україна	9
40.	Совхозний 14	Росія	9
41.	0500195	Узбекистан	9
42.	0500196	Азербайджан	9
43.	0500022	Грузія	9
44.	УСВ 15	Угорщина	9
45.	НЕК 2342	Італія	9
46.	Е 100	Греція	9
47.	Іренка	Чехія	9
48.	ВІР 1735	Норвегія	9
49.	Р 9781	Туреччина	9
50.	Р6002	Туреччина	9
51.	ЛР-32-1	Сирія	9
52.	ЕС26415-1	Ізраїль	7
53.	ЕС21629	Ізраїль	9
54.	КС2150019	Іран	9
55.	НЕК2156	Іран	9
56.	Т101	Афганістан	7
57.	НЕК2568	Афганістан	7
58.	РВН109	Бангладеш	9
59.	ДМ3787	Бангладеш	7
60.	РБА84-2	Ефіопія	7
61.	ЛРТ1471	Марокко	7
62.	ЛРТ155	Марокко	9
63.	В52	Мексика	9
64.	ДТА1740	Мексика	9
65.	425-12	Канада	9
66.	НЕК2299	США	9
67.	Нараен	Австралія	7
68.	Дуен	Австралія	9

3.6. Джерела господарсько-цінних ознак

Всебічне вивчення сортозразків нуту за морфо-біологічними ознаками, ознаками продуктивності рослин, стійкістю до вилягання дозволяє виділити із сукупності зразків найцінніші для подальшого використання в селекції. В результаті наших досліджень можна виділити такі джерела господарсько-цінних ознак нуту (табл. 3.6.).

Таблиця 3.6.

Джерела господарсько-цінних ознак нуту за результатами вивчення

у 2011-2013 рр.

Ознака	Джерела
Кількість, шт	Сортозразки
Високорослість	10	Краснокутський 123 st (Україна), Луганець (Україна), Добробут (Україна), Розанна (Україна), Александрит (Україна), Слобожанський (Україна), Совхозний 14 (Росія), 0500196 (Азербайджан), УСВ 15 (Угорщина), Іренка (Чехія)
Прямостояча форма рослини	11	Краснокутський 123 st (Україна), 0500852 (Сирія), Луганець (Україна), Добробут (Україна), Розанна (Україна), Слобожанський (Україна), Дніпровський 5 (Україна), 0500196 (Азербайджан), УСВ 15 (Угорщина), Іренка (Чехія), НЕК2156 (Іран)
Високе прикріплення нижнього боба над рівнем грунту (більше 20 см)	17	Краснокутський 123 st (Україна), 0500261 (Мексика), Луганець (Україна), Смачний (Україна), Добробут (Україна), Розанна (Україна), Александрит (Україна), Тріумф (Україна), Слобожанський (Україна), Дніпровський Високорослий (Україна), Совхозний 14 (Росія), 0500196 (Азербайджан), 0500022 (Грузія), УСВ 15 (Угорщина), Е 100 (Греція), Іренка (Чехія), НЕК2156 (Іран)
Збільшена кількість бобів на рослині	26	0501581 (Австралія), 0500523 (Бангладеш), 0500669 (Бангладеш), 0501436 (Бангладеш), 0501045 (Ефіопія), 0501451 (Ефіопія), 0501452 (Ефіопія), 0500870 (Ізраїль), 0500902 (Ізраїль), 0500984 (Ізраїль), 0500997 (Ізраїль), 0501014 (Ізраїль), 0501015 (Ізраїль), 0501018 (Ізраїль), 0501055 (Ізраїль), 0501059 (Ізраїль), 0501467 (Мексика), Тріумф (Україна), НЕК 2342 (Італія), Р 9781 (Туреччина), Р6002 (Туреччина), Т101(Афганістан) РВН109 (Бангладеш), В52 (Мексика), ДТА1740 (Мексика). Дуен (Австралія)
Збільшена кількість насіння з рослини	32	0501581 (Австралія), 0500523 (Бангладеш),0500669 (Бангладеш), 0501436 (Бангладеш), 0501438 (Бангладеш), 0500414 (Ефіопія), 0500488 (Ефіопія), 0501045 (Ефіопія), 0501451 (Ефіопія), 0501452 (Ефіопія), 0500870 (Ізраїль), 0500902 (Ізраїль), 0500997 (Ізраїль), 0501015 (Ізраїль), 0501018 (Ізраїль), 0501055 (Ізраїль), 0501059 (Ізраїль), 0501369 (Мексика), 0501467 (Мексика), Розанна (Україна), Совхозний 14 (Росія), 0500022 (Грузія), Тріумф (Україна), НЕК 2342 (Італія), ВІР 1735 (Норвегія), Р6002 (Туреччина), Т101 (Афганістан), РВН109 (Бангладеш), ДМ3787 (Бангладеш), ЛРТ155 (Марокко), В52 (Мексика), ДТА1740 (Мексика), Дуен (Австралія)
Висока продуктивність	27	0501581 (Австралія), 0501584 (Австралія), 0500669 (Бангладеш), 0501045 (Ефіопія), 0501370 (Ефіопія), 0500870 (Ізраїль), 0500902 (Ізраїль), 0500997 (Ізраїль), 0501014 (Ізраїль), 0501015 (Ізраїль), 0501018 (Ізраїль), 0501055 (Ізраїль), 0501059 (Ізраїль), 0500261 (Мексика), Добробут (Україна), Розанна (Україна), Тріумф (Україна), Дніпровський Високорослий (Україна), Дніпровський 5 (Україна), Совхозний 14 (Росія), УСВ 15 (Угорщина), Е 100 (Греція), Р 9781 (Туреччина), Т101 (Афганістан), НЕК2568 (Афганістан), ДТА1740 (Мексика), 425-12 (Канада)
Крупнозерність	26	Краснокутський 123 st (Україна), 0501584 (Австралія), 0501438 (Бангладеш), 0501370 (Ефіопія), 0500902 (Ізраїль), 0501014 (Ізраїль), 0501018 (Ізраїль), 0500261 (Мексика), 0501749 (Сирія), 0500852 (Сирія), Добробут (Україна), Розанна (Україна), Александрит (Україна), Тріумф (Україна), Дніпровський Високорослий (Україна), Дніпровський 5 (Україна), 0500196 (Азербайджан), УСВ 15 (Угорщина), Е 100 (Греція), Р 9781 (Туреччина), ЛР-32-1 (Сирія). ЕС26415-1 (Ізраїль), ЕС21629 (Ізраїль), НЕК2156 (Іран), НЕК2568 (Афганістан), РБА84-2 (Ефіопія)
Стійкість до вилягання високорослих сортів	4	Совхозний 14 (Росія), 0500196 (Азербайджан), УСВ 15 (Угорщина), Іренка (Чехія)

Серед досліджуваних сортозразків нуту за сукупністю найважливіших господарсько-цінних та морфо-біологічних ознак було виділено рослини, які характеризуються придатністю до механізованого збирання (високорослість, прямостоячий тип куща, високе прикріплення нижнього боба) – стандарт Краснокутський 123, Луганець, Добробут, Розанна, 0500196 (Азейбарджан), УСВ 15 (Угорщина), Іренка (Чехія).

За ознаками продуктивності виділилися сортозразки 001581 (Австралія), 0500669 (Бангладеш), 0501045 (Ефіопія), 0500870 (Ізраїль), 0500902 (Ізраїль), 0500997 (Ізраїль), 0501015 (Ізраїль), 0501018 (Ізраїль), 0501055 (Ізраїль), 0501059 (Ізраїль), Розанна (Україна), Тріумф (Україна), Т101 (Афганістан), ДТА1740 (Мексика), Дуен (Австралія), які відрізняються збільшеною кількістю бобів, насіння, а також масою з однієї рослини.

Крупнозерними виявилися такі сортозразки колекції, як 0501438 (Бангладеш), 0500902 (Ізраїль), 0500852 (Сирія), Дніпровський Високорослий (Україна), Е100 (Греція), Р9781 (Туреччина), ЕС21629 (Ізраїль).

Для підвищення стійкості до вилягання серед високорослих рослин нуту можна залучати такі сортозразки, як Совхозний 14 (Росія), 0500196 (Азербайджан), УСВ 15 (Угорщина), Іренка (Чехія).

3.7. Оцінка колекційних сортозразків нуту за комплексом
господарсько-цінних та морфо-біологічних ознак

З метою оцінки різноманіття колекційних зразків за комплексом господарсько-цінних та морфо-біологічних ознак нами було проведено ієрархічний кластерний аналіз . За результатами такого аналізу було виділено три кластера (рис. 3.7.).

Сортозразки, які увійшли в перший кластер відзначаються низькою висотою, низьким прикріпленням першої квітки, помірним галуженням, короткою довжиною квіточки та середнім розміром боба, найвищою кількістю бобів та насінин з рослини, водночас з низькою масою насіння з рослин. Також рослини цього кластеру характеризуються найменшим вегетаційним періодом, вони є самими ранньостиглими.

Таким чином, всі зразки, які входять до цього кластеру через низьку висоту рослини та низьку висоту прикріплення першої квіточки є непридатними для виробничого вирощування в умовах Лівобережного Лісостепу України, але можуть бути використані в селекції як джерела збільшення кількості бобів та насінин з однієї рослини, також можна брати за основу в селекції на зменшення довжини вегетаційного періоду. Сюди входить 45,6% сортозразків з різних країн світу, а саме з України, Австралії, Бангладеш, Ефіопії, Ізраїлю, Мексики, Узбекистану, Грузії, Італії, Норвегії, Туреччини, Ірану, Марокко.

Рослини другого кластеру характеризуються середнім показником ознак, відзначаються середнім вегетаційним періодом. До цього кластеру відносяться зразки з найвищою масою насіння, що є важливою цінною господарською ознакою. Сюди входить 47,1% зразків з таких країн світу, як Австралія, Бангладеш, Ефіопія, Ізраїль, Мексика, Сирія, Україна, Росія, Азербайджан, Угорщина, Греція, Чехія, Туреччина, Іран, Афганістан, Марокко.

Рослини третього кластеру відзначаються найдовшим вегетаційним періодом, найбільшою висотою і прямостоячою формою куща. Зразки цього кластеру мають високе прикріплення першої квіточки, що є цінною селекційною ознакою, яка є основою при визначенні придатності сорту до механізованого збирання врожаю. Також характеризуються високою стійкістю до вилягання, що теж є важливою ознакою для с./г. вирощування.

Таким чином, можна рекомендувати для виробничого вирощування в умовах Лівобережного Лісостепу України. Крім цього зразки, зразки нуту є світлонасінними, що дуже важливо для споживача, тому що на харчові цілі використовують переважно такі форми рослин.

Зразки третього кластеру будуть самими цінними для використання в селекції та впровадження у виробництво в умовах Лівобережного Лісостепу України. В цей кластер входить 7,4% зразків з двох країн світу – Сирія та Україна.

В результаті проведеного аналізу колекції нуту серед зразків зі світлим забарвленням насіннєвої оболонки за високотехнологічними параметрами виділено 5 джерел – поєднання компактної форми куща та високою стійкістю до вилягання, 32 джерел – найвищою масою насіння, 31 – поєднання ранньостиглих форм з високою кількістю бобів та насіння з однієї рослини.

При створенні матеріалу з високотехнологічними параметрами та підвищеною продуктивністю перевагу потрібно віддавати селекційним лініям з максимальною кількістю бобів, високою масою насіння, з високим прикріпленням першої квітки й прямостоячою формою куща.

За основу необхідно брати зразки, які належать до третього кластеру. Покращення продуктивності краще проводити за рахунок збільшення маси 1000 насінин та вкороченого вегетаційного періоду – при селекції на ранньостиглість, а також за рахунок зростання кількості бобів на рослині – при створенні середньостиглих та пізньостиглих сортів.

3.8. Дискримінантний аналіз

Виділені за результатами кластерного аналізу групи сортів відрізняються між собою за комплексом вивчених ознак, однак ієрархічний кластерний аналіз дозволяє отримувати уявлення про існування якісних відмінностей між об’єктами дослідження, тому з метою одержання уявлень про кількісні відмінності між сортозразками нуту нами було проведено дискримінант ний аналіз.

Таблиця 3.8.

Стандартизовані коефіцієнти дискримінації між групами сортозразків
нуту за комплексом ознак (за даними 2011-2013 рр.)

Ознака	Дискримінантна функція
1	2
К-ть днів до цвітіння	-0,17	0,05
Довжина вегетаційного періоду	-0,24	0,08
Стійкість до вилягання	0,54	0,41
Забарвлення квітки	-0,21	-0,20
Форма куща	0,52	0,69
Інтенсивність галуження	0,08	-0,17
Висота рослини	-0,17	0,46
Прикріплення 1-ї квітки	-0,13	-0,61
Довжина квітки	-0,03	0,25
Довжина боба	0,23	0,17
Кількість бобів	-0,43	-0,08
Кількість насіння	0,47	-0,28
Маса насіння	-0,17	-0,01
Маса 1000	-0,52	0,55

В результаті такого аналізу нами було одержано стандартизовані коефіцієнти двох лінійних функцій дискримінації (табл. 3.8.). З представлених даних видно, що основними ознаками-дискримінаторами є стійкість до вилягання (коеф. 0,54), форма куща (коеф. 0,52), кількість бобів (коеф. -0,43), кількість насіння (коеф. 0,47), маса 1000 (коеф. -0,52). Тобто серед вивченого комплексу ознак на диференціацію між сортозразками нуту в найбільшій мірі впливають саме ці ознаки.

Одним з результатів дискримінантного аналізу є одержання лінійного рів-няння класифікації:

Y = -0,17×x₁ – 0,24×x₂ + 0,539705×x₃- 0,208201×x₄ + 0,521027×x₅ + 0,0843269×x₆ – 0,171363×x₇ – 0,127043×x₈ – 0,0269684×x₉ + 0,225029×x₁₀ - 0,427669×x₁₁ + 0,466204×x₁₂ – 0,167532×x₁₃ – 0,515843×x_14.

Використовуючи дане рівняння можна проводити автоматичну класифікацію нових сортозразків нуту. Необхідно відзначити, що отримані дискримінантні функції дозволяють з високим ступенем достовірності класифікувати сортозразки нуту (див. додаток Е).

Чітке візуальне уявлення про рівень диференціації сортів нуту за комплексом ознак можна отримати розташовуючи їх в просторі двох перших дискримінантних функцій (рис. 3), які в цілому описують більше 50% загальні дисперсії.

Рис. 3.8. Розташування колекційних сортів нуту в просторі двох лінійних дискримінантних функцій

З представленого графіку видно, що найбільш суттєво від інших відрізняється третя група сортів, до складу якої входять 5 сортозразків. На меншій відстані між собою розташовується 1-а та 2-а група, але при цьому вони повністю займають різне положення в просторі дискримінантних функцій.

Таким чином, за результатами дискримінантного аналізу нами було виділено 5 ознак-дискримінаторів, які в найбільшій мірі вливають на диференціацію між сортами нуту. В подальшій роботі при вивченні широкого набору сортів доцільно звертати увагу саме на ці ознаки. Одержане рівняння класифікації дозволить проводити автоматичну класифікацію нових сортозразків

Результатами дискримінантного аналізу цілком підтверджують існування значної диференціації між сортозразками за комплексом вивчених ознак, що в свою чергу дозволяє рекомендувати використовувати їх в якості батьківських компонентів в комбінаторній селекції.

РОЗДІЛ 4
ЕКОНОМІЧНА ДОЦІЛЬНІСТЬ ПРОВЕДЕНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Проблема підвищення ефективності агропромислового виробництва – визначальний фактор економічного і соціального розвитку суспільства.

Економічна ефективність виробництва визначається відношенням одержаних результатів до витрат засобів виробництва і живої праці. Ефективність виробництва – узагальнююча економічна категорія, якісна характеристика якої відображується у високій результативності використання живої і уречевленої праці в засобах виробництва.

Як економічна категорія, ефективність виробництва нерозривно зв’язана з необхідністю дедалі повнішого задоволення матеріальних і культурних потреб населення. У зв’язку з цим підвищення ефективності суспільного виробництва є збільшенням обсягів сукупного продукту та національного доходу для задоволення потреб безпосередніх виробників і суспільства в цілому при найменших сукупних витратах на одиницю продукції.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з одного гектара земельної площі при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції.

Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва сприяє зростанню доходів господарств, що є основою розширення і вдосконалення виробництва, підвищення оплати праці і поліпшення культурно-побутових умов працівників галузі. Суть проблеми підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва полягає в тому, щоб на кожну одиницю витрат – матеріальних, трудових і фінансових – досягти істотного збільшення обсягу виробництва продукції, необхідної для задоволення матеріальних і культурних потреб суспільства.

Головною метою сільськогосподарської діяльності завжди залишається зростання виробництва продукції, яке нині досягло 5 млрд. т за рік. Прогнозується, що до 2025 р. кількість населення на земній кулі досягне 8, 3 млрд чол. Щоб забезпечити потреби людства, необхідно підвищити середню світову врожайність культур майже на 50 % і значно збільшити ефективність сільськогосподарського виробництва. Цього можна досягти тільки завдяки науково-технічному прогресу, а одним із головних засобів прогресу в сучасному рослинництві є селекція сільськогосподарських культур.

Високу економічну ефективність селекції підтвердила сільськогосподарська практика. Спеціальними дослідженнями, які проведено в країнах Західної Європи, доведено, що внесок селекції в досягнутий за останні 25 років приріст урожайності становить від 19 до 80 % в залежності від культури.

Інтенсифікація селекційної роботи останніми роками дала можливість значно підвищити продуктивність праці селекціонера, скоротити терміни виведення нових сортів. Проте цей процес зумовив зростання витрат коштів та матеріальних ресурсів за рахунок механізації, сучасного устаткування і приладів, фітотронів та інших культиваційних споруд. Тому пошук шляхів підвищення віддачі потенціалу ресурсів селекції має важливе значення в підвищенні її економічної ефективності.

Економічна ефективність селекційної роботи виявляється не тільки у виведенні поліпшеного сорту, який здатний давати вищий урожай за однакових витрат вирощування порівняно з раніше зареєстрованим сортом, а й у термінах його створення й освоєння виробництвом.

На створення нових сортів потрібна величезна кількість інтелектуальної праці та матеріальних витрат. Підвищення ефективності селекції пов’язане з розв’язанням комплексу завдань. Проте головною науковою проблемою прогресу селекції є інтенсивний розвиток теоретичної і методичної основи цієї науки і насамперед генетики.

Сучасна селекція як наука ґрунтується на величезному теоретичному та експериментальному досвіді, накопиченому за попередні десятиріччя. Планомірна селекційна робота потребує сильної селекційної теорії. Теоретичною основою селекції є генетика. Саме вона розкриває шляхи ефективного практичного і методологічного керування спадковістю організмів. Розвиток молекулярної біології й генетики, біохімії і фізіології відкриває нові перспективи для селекції [138-140]

РОЗДІЛ 5
ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Охорона навколишнього середовища – це комплекс міжнародних, державних, регіональних, господарських, соціально-політичних і суспільних прийомів, спрямованих на забезпечення раціонального функціонування агроландшафтів зі збереженням їх ресурсозберігаючих і формуючих середовище функцій. Найважливішими джерелами охорони агроландшафтів – це регулювання й догляд за ними, дотримання режиму використання, протистояння забрудненню, забезпечення особливостей самоочищення.

Нині Україні дісталася тяжка спадщина. Теперішні біди – це прямий наслідок безладного промислового розвитку, безмірної експлуатації природних ресурсів, нехтування законами природи й елементарними потребами людей.

При здійснені комплексу заходів по охороні навколишнього середовища на першому місці ставляться наступні цілі: підвищити ефективність заходів по охороні навколишнього середовища та покращити раціональне та ефективне використання природних ресурсів, більше впроваджувати маловідходні та безвідходні технологічні процеси і розвивати комбіноване виробництво, забезпечуючи повне та комплексне використання природних ресурсів, сировини або безпосередньо зменшуючи шкідливу дію на навколишнє середовище.

Послідовно покращити охорону водних ресурсів, підвищити ефективність робіт очисних споруд та установ, використання очищених стічних вод: для зрошення та інших потреб народного господарства.

Земля займає особливе місце в житті і виробничій діяльності людей. Вона є основою для розвитку промисловості, транспорту, сільського господарства.

У різних галузях людської діяльності роль землі неоднакова. У промисловості, будівництві, на транспорті земля – лише місце, на якому розміщаються підприємства і будівництва. Зовсім інша роль землі в сільському господарстві. Вона є одночасно і предметом праці, і головним засобом праці, без неї процес виробництва сільськогосподарської продукції неможливий [141-142].

Земля, як уже відзначалося, служить основним засобом виробництва необхідних для людини матеріальних благ і просторовим базисом для розміщення і розвитку всіх галузей народного господарства. Питання її раціонального використання й охорони в сучасних умовах здобувають особливе значення. Вони передбачають з одного боку, високоефективне використання кожного гектара сільськогосподарських угідь, з іншого боку – необхідно організовувати надійну охорону земельних ресурсів. Необхідність берегти землю зв’язана також з величезними масштабами житлового, промислового, транспортного й іншого видів будівництва в нашій країні.

Земельним законодавством чітко визначені обов’язки землекористувачів, які повинні вживати ефективних заходів по підвищенню родючості ґрунтів, не допускати засолення, заболочування, забруднення земель, заростання їх бур’янами, а також інших процесів, що погіршують стан ґрунтів. Важливим фактором охорони продуктивних угідь є всебічний облік екологічних умов при оброблені сільськогосподарських культур. Ігнорування цієї вимоги негативно позначається на якісному стані ґрунтів.

Забезпечення бездефіцитного балансу гумусу в ґрунті вимагає збільшення обсягів внесення органічних і інших місцевих добрив з розрахунку на гектар орних земель у середньому за рік не менш 10-12 т. у Степу, 14-15 т. – у Лісостепу і 18-20 т. – на Поліссі України. Загальнодоступною мірою ощадливого використання гумусу і його нагромадження є підвищення продуктивності багаторічних трав і удосконалювання системи обробітку ґрунту.

Серед задач по охороні земельних ресурсів найважливішою є боротьба з ерозією ґрунтів. На Україні водній ерозії піддаються ґрунти на площі понад 13 млн. га, що складає біля третини сільськогосподарських угідь, вітровій ерозії – близько 6 млн. га, а в роки з пиловими бурями – до 10 млн. га. Кожен другий гектар ріллі в тому або іншому ступені піддається ерозії. За підрахунками вчених, на кожнім гектарі таких земель недобір врожаю коливається від 10 до 50% [143].

Ерозія ґрунтів завжди існувала в природі як природний процес і особливої шкоди не приносила. Але під впливом людини виникає прискорена ерозія, від якої зруйнований грунт цілком або частково втрачає свою родючість. Для утворення тільки одного сантиметра родючого шару ґрунту природі треба затратити кілька віків. За даними вчених, на Правобережній Україні за рік з одного гектара на схилах крутизною 2-5 градусів змивається близько 10 т. ґрунту. Таким чином, шар грунту, на утворення якого природа затратила кілька сторіч, може бути загублений за 15 років або значно швидше.

В господарстві прагнуть вести рослинництво при мінімальному використанні хімічних засобів захисту рослин від хвороб, бур’янів і шкідників, відмовляються від надмірно високих доз органічних і мінеральних добрив, розширюють площі посівів багаторічних бобових культур освоюють протиерозійні сівозміни та ін.

При вирощуванні сільськогосподарських культур сильний антропогенний негативний вплив в першу чергу відбувається на ґрунти.

Ґрунти господарства в тому або іншому ступені піддаються водній і вітровій ерозіям. Дані види ерозій часто накладаються одна на одну, в результаті чого ступінь негативного прояву ерозії сильно збільшується. Особливо сильний негативний вплив оказує водна ерозія на ґрунти полів, зайнятих посівами соняшнику, де кут нахилу поверхні рельєфу більше 1-1,5⁰. Крім господарських функцій по забезпеченню вирощування максимального врожаю сільськогосподарських культур з мінімальними витратами ресурсів, підібрані культури сівозміни повинні використовуватися в природоохоронних цілях – захищати ґрунт від водної і вітрової ерозії, та покращувати фітосанітарний стан полів. Тому в польовій сівозміні соняшник повинен повертатись на те саме поле через 8-12 років, щоб під дією сонячного проміння були знищені збудники хвороб (гнилей).

Ґрунтозахисний ефект сівозмін є вищим при більшій насиченості сівозмін багаторічними травами і навпаки, він буде знижуватись в міру насичення їх просапними культурами.

На землях, де виявляється вітрова ерозія, лінійні елементи організації території розміщують поперек напрямку пануючих вітрів.

Останнім часом посилилось винищення лісів, в зв’язку з цим страшною бідою стала ерозія грунтів. Процес зникнення диких тварин проходить швидкими темпами. За самими скромними підрахунками кожний день з нашої планети повністю зникає в середньому один вид [143-144].

Створені захисні лісові насадження – важливе забезпечення стабільно врожайності сільськогосподарських культур, попередження шкідливого впливу вітру, змиву і розмиву ґрунтів. На ділянках захищених лісосмугами, поліпшуються мікрокліматичні умови, зменшується шкідливість вітру і сухість повітря, затримується більше снігу, що сприяє кращому зволоженню ґрунту та підвищенню врожайності зернових на 10-18%. Лісомеліоративний захист здійснюється шляхом створення єдиної системи захисних лісових насаджень, що включає: полезахисні, стокорегулюючі, прибалкові і прияружні лісосмуги.

На сьогоднішній день в світі існує два шляхи збільшення виробництва сільськогосподарської продукції: екстенсивний та інтенсивний. Екстенсивний шлях включає підвищення родючості грунту, широку хімізацію, автоматизацію, механізацію, електрифікацію та впровадження науково-технічного прогресу в сільськогосподарське виробництво. Однак оскільки орних земель, придатних для вирощування сільськогосподарських культур, майже не залишилось, реальним і єдиним шляхом підвищення врожайності сільськогосподарських культур стає повноцінніше використання кожного гектара орних земель, а це пов’язано із збільшенням застосування добрив.

Отже, перед агрохіміками стоїть завдання розробити високоефективне й економічно збалансовану систему застосування добрив стосовно конкретних грунтово-кліматичних умов, яка повинна грунтуватися на об’єктивних даних кругообігу і балансу елементів живлення з урахуванням їх міграції.

Вся діяльність спеціалістів будь-якого профілю сучасного сільськогосподарського підприємства повинна будуватися з урахуванням наукового обгрунтування, прогнозування запобігання можливих небажаних впливів сільськогосподарського виробництва на навколишнє середовище з урахуванням безперервного зростання обсягу сільськогосподарської продукції.

При ведені сільськогосподарського виробництва відбувається забруднення оточуючого середовища відходами різноманітного походження, зокрема від рослинництва, тваринництва і механізації.

Від рослинництва можуть бути рослинні залишки після збирання. Тому з метою зменшення забруднення оточуючого середовища, збирання врожаю краще проводити прямими комбайнуванням з подрібненням вегетативної маси та транспортуванням соломи на корм худоби. Відходи кормів на кормових майданчиках необхідно утилізувати та пропускати через гноєсховище, в результаті чого гинуть збудники хвороб. При підвищенні температури в сховищах, насіння гине, збільшується кількість добре приготованої органіки та знижуються витрати мінеральних добрив, забруднення води поверхнього стоку та зменшується кількість стоку з полів і зменшується кількість гризунів на посівах озимих і багаторічних трав, а також покращується санітарний стан ферм. Відходами тваринництва можуть бути аміак, сірководень, метан та інші речовини, які забруднюють оточуюче середовище до 3 км і більше. Крім того тваринницькі комплекси забруднюють водоймища, в зв’язку з цим необхідно своєчасно утилізувати гній, створити вали для перехоплення стічних вод та проводити інші заходи по зменшенню відходів тваринництва і розповсюдження водними шляхами збудників хвороб стеблової частини злакових рослин. Таким чином, усі практичні дії повинні бути еколого-економічно обґрунтовані та безпечні для навколишнього середовища.

При здійснені комплексу заходів по охороні навколишнього середовища на першому місці ставляться наступні цілі: підвищити ефективність заходів по охороні навколишнього середовища та покращити раціональне та ефективне використання природних ресурсів, більше впроваджувати маловідходні та безвідходні технологічні процеси і розвивати комбіноване виробництво, забезпечуючи повне та комплексне використання природних ресурсів, сировини або безпосередньо зменшуючи шкідливу дію на навколишнє середовище.

Послідовно покращити охорону водних ресурсів, підвищити ефективність робіт очисних споруд та установ, використання очищених стічних вод: для зрошення та інших потреб народного господарства [141-144].

РОЗДІЛ 6
ОХОРОНА ПРАЦІ

Робота з охорони праці, виконувана фахівцями сільського господарства, регламентується великою кількістю різних положень, законодавчих актів, стандартів безпеки, правил, інструкцій, санітарних норм.

У сучасному сільськогосподарському виробництві технологічні процеси по обробленню і збиранню сільськогосподарських культур виконуються машинами різних найменувань.

В загальних положеннях з охорони праці викладаються умови безпеки під час виконання ручних робіт у рослинництві при підготовці насіння, посіві, догляду за посівами, збиранню, очищенню насіння, транспортуванню, складуванні, збереженні і під час лабораторних робіт, зв’язаних з урахуванням врожаю, сушінням, підрахунками, аналізами, перебиранням насіння, відправленням посилок, підготовкою до посіву.

Основні вимоги з охорони праці при проведенні польових робіт:

¾ до виконання цих робіт допускаються особи які досягли 18 років, що пройшли вступний інструктаж, первинний і вторинний інструктажі на робочому місці. Порядок проведення інструктажів для працівників.

¾ усі працівники, яких приймають на постійну чи тимчасову роботу і при подальшій роботі, повинні проходити на підприємстві навчання в формі інструктажів з питань охорони праці, подання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.

Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці, а в разі відсутності на підприємстві такої служби — іншим фахівцем, на якого наказом (розпорядженням) по підприємству покладено ці обов’язки і який в установленому Типовим положенням порядку пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці.

Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу, який зберігається в службі охорони праці або в працівника, що відповідає за проведення вступного інструктажу, а також у документі про прийняття працівника на роботу [145].

Первинний інструктаж проводиться індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими на підприємстві інструкціями з охорони праці відповідної до виконуваних робіт, а також з урахуванням вимог орієнтовного переліку питань первинного інструктаж.

Повторний інструктаж проводиться індивідуально з окремим; працівником або з групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу.

Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників одного фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення.

Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються залежно від виду робіт, що виконуватимуться.

¾ не допускається присутність сторонніх осіб на робочих місцях;

¾ до роботи приступати в спецодязі, а також у необхідних засобах індивідуального захисту, що відповідають виду робіт.Обов’язковість видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці [146-148].

На роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах, працівникам видаються безплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.

Більше того, придбання, комплектування, видачу та утримання спецодягу відповідно до нормативно-правових актів про охорону праці та колективного договору зобов’язаний забезпечити за свій рахунок роботодавець в особі власника чи уповноваженого ним органу.

· Не допускати до роботи осіб у стані алкогольного, наркотичного або медикаментозного сп’яніння, у хворому або втомленому стані;

· Не доторкатися до лежачих, що стирчить із землі або висячих проводів і кабелям;

· Не ховатися від дощу і грози під транспортними засобами, сільськогосподарськими машинами, під деревами. Під час грози знаходитися від названих предметів на відстані не менш 20 метрів;

· На площах, оброблених гербіцидами, пестицидами, приступати до роботи тільки після витриманих термінів, встановлених інструкцією з застосування препарату.В інструкції викладені вимоги безпеки під час виконання робіт із пестицидами та агрохімікатами при приготуванні розчинів, при ручному обприскуванні рослин, при приготуванні й застосуванні отруєних принад, при протруюванні й зберіганні протруєного насіння.

До роботи з пестицидами й агрохімікатами допускаються особи, що пройшли медичний огляд, спеціальну підготовку та мають відповідні посвідчення, допуск та наряд на виконання робіт із пестицидами.

До роботи з пестицидами й агрохімікатами не допускаються вагітні жінки, жінки-годувальниці, особи пенсійного віку, молодше 18 років та ті, що мають медичні протипоказання.

Під час виконання робіт працівники, що працюють із пестицидами й агрохімікатами, повинні мати при собі посвідчення на право роботи з пестицидами і агрохімікатами, медичну книжку й наряд на виконання робіт і пред’являти їх на вимогу представників державного нагляду та відомчого контролю.

Усі роботи з пестицидами слід проводити при температурі не вище 24°С при мінімальних висхідних повітряних потоках. При пасмурній погоді дозволяється проводити роботи з пестицидами при температурі не нижче +10°С. Тривалість роботи з пестицидами першого й другого класів небезпеки не повинна перевищувати 4 години із обов’язковим доопрацюванням 2 годин на операціях, не пов’язаних з застосуванням пестицидів).

Виконуйте тільки ту роботу, яка Вам доручена відповідним нарядом (крім екстремальних та аварійних ситуацій), не допускайте на робоче місце сторонніх осіб і не передоручайте свою роботу іншим особам.

До роботи приступайте у спецодязі, упевнившись, що він не має пошкоджень, елементів, що звисають, не прилягають, а також у необхідних засобах індивідуального захисту, що відповідають виду виконуваних робіт.

Перевірте наявність засобів індивідуального захисту (ЗІЗ).

До ЗІЗ повинні входити: спецодяг, спецвзуття, рукавиці, рукавички гумові, захисні окуляри, респіратори або протигази.

· Не стояти на шляху руху агрегату; знаходиться поруч з агрегатом, що рухається, на відстані не менш 5 метрів, застосовувати відповідні знаки безпеки та сигнальні кольори;

· Інструменти й інвентар, пристосування використовувати тільки по призначенню;

· Відпочивати в полі тільки в спеціально відведеному місці. Не відпочивати під транспортними засобами і сільськогосподарськими машинами, у скиртах, у високій траві і чагарниках;

· Дотримувати правила внутрішнього розпорядку підприємства;

· Дотримувати припустимі норми підняття і переносу вантажів. Припустима норма для жінок при піднятті і переносі вантажу при чергуванні з іншою роботою 10 кг. Підняття і перенос вантажів протягом усього робочого дня – 7 кг;

· Зупиняти усі види польових робіт під час грози, дощу, урагану.

Щоб уникнути пожежі забороняється палити у виробничих приміщеннях. Не можна включати електроприлади в несправну розетку.

Пожежа – це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі та створює загрозу життю і здоров’ю людей, навколишньому середовищу.

Основними причинами пожеж на виробництві є:

¾ необережне поводження з вогнем;

¾ незадовільний стан електротехнічних пристроїв та порушення правил їх монтажу та експлуатації;

¾ порушення режимів технологічних процесів;

¾ несправність опалювальних приладів;

¾ невиконання вимог нормативних документів з питань пожежної безпеки;

¾ коротке замикання.

З метою попередження пожежі необхідно:

¾ проводити інструктажі з пожежної безпеки;

¾ дотримуватись правил протипожежної безпеки;

¾ перевіряти електрообладання.

На даній виробничій дільниці необхідно дотримуватись наступних правил пожежної безпеки:

¾ забороняється палити на робочому місці;

¾ забороняється залишати без догляду ввімкнені електроприлади;

¾ забороняється зберігати на робочому місці легкозаймисті речовини у великій кількості.;

¾ ідучи з робочого місця, відключити всі електроприлади, світло, воду.

Дотримуючись техніки безпеки і виконуючи всі запобіжні заходи адміністрація певного виробництва чи дослідної установи ставить своєю метою зниження травматизму і захворюваності службовців шляхом створення здорових і безпечних умов праці [145-150].

ВИСНОВКИ

В результаті проведених досліджень з вивчення колекцій сортозразків нуту вітчизняного та іноземного походження нами було вивчено селекційну цінність для подальшого включення їх в селекційний процес в різних напрямках селекції. Можна зробити наступні висновки:

1. За роки проведення наших досліджень дуже низькорослих зразків виявлено не було, 44 зразки виявилися низькорослими, 11 зразків іноземного походження були середньорослими, інші колекційні зразки віднесені до високорослих та дуже високорослих. Низьке прикріплення першої квітки мають 27 сортозразків, 15 – помірне, 26 – високе.

2. В результаті проведених досліджень нами було виявлено 9 сортів, які мали прямостоячу форму куща, більш бажану для виробництва та важливу в селекції. Це сорти з України – Луганець, Добробут, Розанна, Слобожанський, Краснокутський 123, сорт із Чехії – Іренка, а також по одному зразку із Азербайджана, Угорщини та Ірана.

3. Проведено оцінку сортозразків нуту за інтенсивністю галуження рослини. В наших дослідженнях слабку галузистість мали 6 сортозразків, помірну 45, а сильну інтенсивність галуження мали 17 сортів.

4. За морфологічними ознаками квітки та боба було виділено 23 сортозразки з білим забарвленням пелюсток, з рожевим 15, з пурпурово-рожевим 30, з блакитним виявлено не було, при чому всі рослини з корткою довжиною квітки. Також виділено 37 сортозразків середньої довжини боба, з великою – 30, з дуже великою – 1.

5. Також була проведена характеристика колекції сортів нуту за ознаками продуктивності. В нашому дослідженні за кількістю бобів на рослині 63 зразки істотно перевищували стандартний сорт Краснокутський 123, за кількістю насіння на рослині – 55. За масою насіння з рослини істотно перевищили стандарт 32 сорта з різних країн світу, а за масою 1000 насінин – 19 сортозразків.

6. Серед колекції стійкими до вилягання виявилися 45 зразків, які можуть рекомендуватися в якості вихідного матеріалу в селекційних програмах, 20 – місцями вилягали, в тому числі і стандарт, 3 сорти з сильним виляганням, а рослин з дуже сильним виляганням невиявилось.

7. В результаті наших досліджень можна виділити такі джерела господарсько-цінних ознак нуту – сортозразки 001581 (Австралія), 0500669 (Бангладеш), 0501045 (Ефіопія), 0500870 (Ізраїль), 0500902 (Ізраїль), 0500997 (Ізраїль), 0501015 (Ізраїль), 0501018 (Ізраїль), 0501055 (Ізраїль), 0501059 (Ізраїль), Розанна (Україна), Тріумф (Україна), Т101 (Афганістан), ДТА1740 (Мексика), Дуен (Австралія). Вони відрізняються збільшеною кількістю бобів, насіння, а також масою з однієї рослини. Крупнозерними виявилися такі сортозразки колекції, як 0501438 (Бангладеш), 0500852 (Сирія), Дніпровський Високорослий (Україна), Е100 (Греція), Р9781 (Туреччина), ЕС21629 (Ізраїль).

8. Для підвищення стійкості до вилягання серед високорослих рослин нуту можна залучати такі сортозразки, як Совхозний 14 (Росія), 0500196 (Азербайджан), УСВ 15 (Угорщина), Іренка (Чехія).

9. В якості джерел підвищення окремих ознак переважна більшість колекції має цінність і може бути використана в специфічних програмах селекції нуту за різними напрямками.

ПРОПОЗИЦІЇ

Із досліджуваних зразків нуту за сукупністю найважливіших морфо-біологічних ознак, які характеризують придатність до механізованого збирання – це високорослість, прямостоячий тип куща та високе прикріплення нижнього боба виділено 7 сортозразків: стандарт Краснокутський 123, Луганець, Добробут, Розанна – Україна, 0500196 (Азейбарджан), УСВ 15 (Угорщина), Іренка (Чехія).

За сукупністю ознак продуктивності виділився зразок 0500902 з Ізраілю, який відрізняється збільшеною кількістю бобів та насінин на рослині, високими масою зерна з рослини та масою 1000 зерен.

Як джерела збільшених показників окремих ознак нуту рекомендується використовувати такі сортозразки:

– для підвищення висоти рослини: Краснокутський 123 st (Україна), Луганець (Україна), Добробут (Україна), Розанна (Україна), Александрит (Україна), Слобожанський (Україна), Совхозний 14 (Росія), 0500196 (Азербайджан), УСВ 15 (Угорщина), Іренка (Чехія).

– для покращення форми рослини: Краснокутський 123 st (Україна), 050085 2 (Сирія), Луганець (Україна), Добробут (Україна), Розанна (Україна), Слобожанський (Україна), Дніпровський 5 (Україна), 0500196 (Азербайджан), УСВ 15 (Угорщина), Іренка (Чехія), НЕК2156 (Іран).

– для збільшення висоти прикріплення нижнього боба над рівнем грунту: Краснокутський 123 st (Україна), 0500261 (Мексика), Луганець (Україна), Смачний (Україна), Добробут (Україна), Розанна (Україна), Александрит (Україна), Тріумф (Україна), Слобожанський (Україна), Дніпровський Високорослий (Україна), Совхозний 14 (Росія), 0500196 (Азербайджан), 0500022 (Грузія), УСВ 15 (Угорщина), Е 100 (Греція), Іренка (Чехія), НЕК2156 (Іран).

–для збільшення кількості бобів на рослині: 0501581 (Австралія), 0500523 (Бангладеш), 0500669 (Бангладеш), 0501436 (Бангладеш), 0501045 (Ефіопія), 0501451 (Ефіопія), 0501452 (Ефіопія), 0500870 (Ізраїль), 0500902 (Ізраїль), 0500984 (Ізраїль), 0500997 (Ізраїль), 0501014 (Ізраїль), 0501015 (Ізраїль), 0501018 (Ізраїль), 0501055 (Ізраїль), 0501059 (Ізраїль), 0501467 (Мексика), Тріумф (Україна), НЕК 2342 (Італія), Р 9781 (Туреччина), Р6002 (Туреччина), Т101(Афганістан) РВН109 (Бангладеш), В52 (Мексика), ДТА1740 (Мексика). Дуен (Австралія).

– для збільшення кількості насінин на рослині: 0501581 (Австралія), 0500523 (Бангладеш),0500669 (Бангладеш), 0501436 (Бангладеш), 0501438 (Бангладеш), 0500414 (Ефіопія), 0500488 (Ефіопія), 0501045 (Ефіопія), 0501451 (Ефіопія), 0501452 (Ефіопія), 0500870 (Ізраїль), 0500902 (Ізраїль), 0500997 (Ізраїль), 0501015 (Ізраїль), 0501018 (Ізраїль), 0501055 (Ізраїль), 0501059 (Ізраїль), 0501369 (Мексика), 0501467 (Мексика), Розанна (Україна), Совхозний 14 (Росія), 0500022 (Грузія), Тріумф (Україна), НЕК 2342 (Італія), ВІР 1735 (Норвегія), Р6002 (Туреччина), Т101 (Афганістан), РВН109 (Бангладеш), ДМ3787 (Бангладеш), ЛРТ155 (Марокко), В52 (Мексика), ДТА1740 (Мексика), Дуен (Австралія).

– для підвищення продуктивності: 0501581 (Австралія), 0501584 (Австралія), 0500669 (Бангладеш), 0501045 (Ефіопія), 0501370 (Ефіопія), 0500870 (Ізраїль), 0500902 (Ізраїль), 0500997 (Ізраїль), 0501014 (Ізраїль), 0501015 (Ізраїль), 0501018 (Ізраїль), 0501055 (Ізраїль), 0501059 (Ізраїль), 0500261 (Мексика), Добробут (Україна), Розанна (Україна), Тріумф (Україна), Дніпровський Високорослий (Україна), Дніпровський 5 (Україна), Совхозний 14 (Росія), УСВ 15 (Угорщина), Е 100 (Греція), Р 9781 (Туреччина), Т101 (Афганістан), НЕК2568 (Афганістан), ДТА1740 (Мексика), 425-12 (Канада).

– для збільшення крупнозерності: Краснокутський 123 st (Україна), 0501584 (Австралія), 0501438 (Бангладеш), 0501370 (Ефіопія), 0500902 (Ізраїль), 0501014 (Ізраїль), 0501018 (Ізраїль), 0500261 (Мексика), 0501749 (Сирія), 0500852 (Сирія), Добробут (Україна), Розанна (Україна), Александрит (Україна), Тріумф (Україна), Дніпровський Високорослий (Україна), Дніпровський 5 (Україна), 0500196 (Азербайджан), УСВ 15 (Угорщина), Е 100 (Греція), Р 9781 (Туреччина), ЛР-32-1 (Сирія). ЕС26415-1 (Ізраїль), ЕС21629 (Ізраїль), НЕК2156 (Іран), НЕК2568 (Афганістан), РБА84-2 (Ефіопія).

– для підвищення стійкості до вилягання: Совхозний 14 (Росія), 0500196 (Азербайджан), УСВ 15 (Угорщина), Іренка (Чехія).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Вавилов П.П. Бобовые культуры и проблема растительного белка / П.П. Вавилов, Г.С. Посыпанов – М.: Россельхозиздат, 1983. – 256 с.

2. Січкарь В.І. Нут / В.І. Січкарь, О.В. Бушулян. – Одеса СГІ – НАЦНАІС, 2007. – 36 с.

3. Долгов Р.И. Влияние минеральных удобрений и инокуляции семян на симбиотическую активность и урожайность нута / Р.И. Долгов // Земледелие. – 2007. – 32 – 40 с.

4. Страшинський І.М. Використання бобів нуту у технології м’ясних паштетів / І.М. Страшинський, Г.І. Гончаров, Ю.С. Полешко // Харчова промисловість. – 2012. – С. 237-241.

5. Січкарь В.І. Нут / В.І. Січкарь, О.В. Бушулян. – Одеса СГІ-НАЦНАІС, 2007. – 36 с.

6. Бабич А.О. Світові ресурси рослинного білка / А.О. Бабич, А.А. Бабич-Побережна // Селекція і насінництво. – Харків, 2008. – Вип.96. – С. 215-222.

7. Балашова Н.Н. Мировые тенденции производства и потребления нута / Н.Н. Балашова // Зерновое хозяйство. – Москва, 2003. – № 8. – С. 5-8.

8. Дідович С.В. Мікробні препарати у виробництві нуту / С.В. Дідович, О.Ю. Бутвіна, В.М. Соченко // Ученые записки Крымского инженерно-педагогического университета. Выпуск 31. Биологические науки. – 2012. – С. 12-15.

9. Соколов В.М. Стан науково-дослідних робіт з селекції зернобобових культур в Україні / В.М. Соколов, В.І. Січкар // Збірник наукових праць СГІ-НЦНС. – Вип. 15 (55). – Одеса, 2010. – С. 6-13.

10. Бушулян О.В. Сучасні аспекти підвищення продуктивності нуту / О.В. Бушулян // Вісник ЦНЗ АПВ Харківської області. – 2009. – Випуск 5. – С. 76-81.

11. Клиша А.І. Селекційна цінність зразків нуту різного еколого-географічного походження в північному степу України / А.І. Клиша, М.О. Мірошниченко // Селекція і насінництво. – Харків, 1999. – Вип.82. – С. 24-27.

12. Химия и биохимия бобовых растений. – Москва: Агропромиздат, 1986. – 260 с.

13. Скитський В.Ю. Аналіз зразків колекції нуту за продуктивністю та придатністю до використання в селекції на сході України / В.Ю. Скитський, А.М. Шевченко, Т.Є. Степанова // Генетичні ресурси рослин. – Харків, 2009. – № 7. – С. 134-139.

14. Бушулян О.В. Нут – зернобобова культура для Півдня / О.В. Бушулян // The Ukrainian Farmer, квітень 2010. – С. 66-68.

15. Каленська С.М. Формування врожаю нуту під впливом елементів технології вирощування / С.М. Каленська, Н.В. Новицька, І.Т. Нетупська // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – № 2. – 2012. – С. 21-25.

16. Акинербем Ф.І. Практики о выращивании нута / Ф.І. Акинербем, М.М. Драгончук, М.В. Гнитко // Зерно. – 2001. – № 2 (58). – С. 60-64.

17. Дідович С.В. Економічна і біоенергетична ефективність біотехнології вирощування нуту / С.В. Дідович, В.М. Соченко, В.В. Ключенко // Інноваційна економіка. – 2012. – С.298-300.

18. Дидович С.В. Биологизация агротехнологии выращивания нута / С.В. Дидович, Н.З. Толкачев, Т.Н. Мельничук. – Симферополь, 2010. – 36 с.

19. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.vegsok.org. Vegetarian Information Sheet – (станом на 12.09.2013).

20. Рибалка О. В. Як же впливають добавки різних сортів нуту на хлібопекарські властивості борошна / О.В. Рибалка, І.І. Топораш, М.В. Червоніс // Хлібопекарська і кондитерська промисловість України. – 2012. – С. 9-11.

21. Магомедов Г.О. Разработка оптимального состава кекса повышенной пищевой ценности / Г.О. Магомедов, А.Я. Олейникова, С.И. Лукина, А.А. Журавлёв, Х.А. Исраилова// Хранение и переработка сельхозсырья. – 2010. – № 3. – С. 57-61.

22. Матвеева И.В. Пищевые добавки и сенсорная оценка качества кексов / И.В. Матвеева, А.В. Мигуля, М.К. Виноградова // Кондитерское производство. – 2006. – № 4. – С. 22-24.

23. Плотникова М. Продукти переработки семян нута в вафлях с начинками /М. Плотникова, А. Алейникова, Г. Магамедов // Хлібопекарська і кондитерська промисловість України. – 2007. – № 7. – С 41-46.

24. Ходак А. Нутовая мука в рецептуре конфет позволяет сочетать различные виды белков / А. Ходак, Т. Савенкова // Хлібопекарська і кондитерська промисловість України. – 2008. – № 11. – С. 24-28.

25. Мельник І.В. Розробка технології консервованих харчових продуктів із нуту: автореф. / І.В. Мельник. – ОДАХТ, 1999. – 21 с.

26. Юдічева О.П. Особливості змін мікроструктури чини і нуту після волого термічної обробки / О.П. Юдічева, Н.О. Кузнецова // Харчова промисловість України. – 2012. – С. 333-339.

27. Бушулян О.В. Нут: генетика, селекція, насінництво, технологія вирощування: / О.В. Бушулян, В.І. Січкар. – Одеса, 2009. – 248 с.

28. Аникеева Н. В. Перспективы применения белковых продуктов из семян нута / Н. В. Аникеева // Известия вузов. Пищевая технология. – 2007. – № 5-6. –С. 33-35.

29. Рябченко Н. А. Обогащение продуктов питания белками нута в условиях Украины / Н. А. Рябченко, Е. Н. Ульянченко // Потребительский рынок: качество и безопасность товаров и услуг: IV Междунар науч-практ конф., 2007 г., 8-9 декабря: [материалы]. – Орел : ОрелГТУ, 2007. – С. 421-423.

30. Лисакова Т. В. Нут – чудо-культура / Т. В. Лисакова // Земледелие. – 2001. – № 6. – С. 42.

31. Аникеева Н. В. Научное, теоретическое и практическое обоснование лечебно-профилактических свойств нута и продуктов, созданных на его основе : учеб. пособие / Н. В. Аникеева – Волгоград: Царицын, 2002 – 230 с.

32. Берестовий К.С. Формування споживчих ластивостей макаронних виробів із використанням нутової сировини / К.С. Берестовий, М.О. Рябченко, В.Г. Привалова // Харчова промисловість України. – 2012. – С. 168-174.

33. Аникеева Н. В. Биологическая ценность белков нута / Н. В. Аникеева // Сб. Качинские чтения. – Волгоград. – 2003. – С. 25-26.

34. Страшинський І.М. Використання бобів нуту у технології м’ясних паштетів / І.М. Страшинський, Г.І. Гончаров, Ю.С. Полешко // Высник Сумського нацыонального аграрного університету. – Випуск 10 (20). – 2012. – С. 137-139.

35. Гиро Т.М. Биологическая ценность мясорастительных паштетов с нутом /Т.М. Гиро, О.И. Чиркова, С.В. Козлов // Мясная индустрия. – 2007. – № 5. –С. 74-76.

36. Холодова О.Ю. Обгрунтування перспективності використання нуту у складі варених ковбасних виробів / О.Ю. Холодова // Тоарознавчий вісник. – Випуск 5. – 2012. – С. 372-381.

37. Д’яконова А. К. Технологічні аспекти переробки зерна бобових культур / А.К. Д’яконова // Хранение и переработка зерна. – 2006. – № 2 (80). – С. 28-29.

38. Лукьянченко Н. П. Разработка технологий колбасных изделий с использованием нута и продуктов его модификации: дис. канд. техн. наук : 05.18.04 / Н. П. Лукьянченко; Северокавказ. гос. техн. ун-т. – Ставрополь, 2003. – 165 c.

39. Стромская И. Я. Введение нута и пшеницы как альтернатива соевым ингредиентам при разработке рецептур колбасных изделий з мяса птицы / И.Я. Стромская, О. А. Шалимова // мат. 3 Всесоюзн. науч.-техн. Конф. : тез. докл. – Орел, 2006. – С. 143.

40. Шалимова О. А. Использование нута и пшеницы как альтернатива сои при создании рецептур колбасных изделий из мяса птицы / О. А. Шалимова, Н.В. Аверина, И.Ф. Горлов // Все о мясе. – 2007. – № 3. – С. 10-13.

41. Холодова О.Ю. Основні інгредієнти в сучасних технологіях м’ясопереробної галузі / О.Ю. Холодова //Вісник ДонНУЕТ. – № 1 (53). – 2012. – С. 210-220.

42. Мельник І.В. Вплив обробки столових вин білками зернобобових і зернових культур на показники їх фізико-хімічного складу та біологічної активності. / І.В. Мельник, С.І. Вікуль // Харчова наука і технологія. – № 3 (8). – 2009. – С. 39-42.

43. Туркова Е.В. Хозяйственно ценные образцы нута / Е.В. Туркова, В.А. Ахундова // Селекция и семеноводство. – № 5. – 1991. – С. 25-27.

44. Адамовська В.Г. Біохімічні складові харчової цінності насіння нуту / В.Г. Адамовська, О.О. Молодченкова, В.І. Січкар // Зб. наук. праць СГІ-НЦНС. – Випуск 15 (55). – Одеса, 2010. – С. 115-123.

45. Курчаеа Е.Е. Функциональные комбинированные молочные напитки / Е.Е. Курчаева, И.В. Максимов // Функциональные продукты питания. – 2007. – № 1. – С. 16-17.

46. Рябченко М. О. Нут – цінна зернобобова культура харчового та кормового призначення / М. О. Рябченко, К. М. Ульянченко // Бюл. Інституту зерн. госва. – 2008. – № 33-34. – С. 272-275.

47. Кьосев П.А. Полный справочник лекарственных растений / П.А. Кьосев. – М.: ЭКСМО-Пресс, 2001. – 992 с.

48. Черкашина А.В. Перспективи використання нуту звичайного / А.В. Черкашина, В.М. Ковальов, С.В. Ковальов // Тез. доп. Всеукр. конгрессу «Сьогодення та майбутнє фармації» (16-19 квітня 2008 р). – Харків, 2008. – С. 190-191.

49. Черкашина А.В. Макро- і мікроскопічне дослідження трави нуту звичайного / А.В. Черкашина, О.В.Гамуля, С.В. Ковальов // Синтез та аналіз біологічно активних речовин. – Харків, 2012. – С. 9-11.

50. Пташник О.В. У степовому Криму є всі умови для того, аби нут лідирував серед зернобобових за площами посіву та врожайністю / О.В. Пташник // Зерно і хліб. – 2012. – С. 34-36.

51. Ведищева Р.Г. Нут / Р.Г. Ведищева // Зернобобові. – Київ: Урожай, 1984. – С. 122-139.

52. Ідентифікація ознак зернобобових культур (квасоля, нут, сочевиця) (навчальний посібник) /В.В. Кириченко, Л.Н. Кобизєва, В.П. Петренкова, В.К. Рябчун, О.М. Безугла, Т.Ю. Маркова. – Харків: ІР ім. В.Я. Юр’єва УААН, 2009. – 117 с.

53. Шпирко Т.Д. Отримання фосфоліпід них добавок із рослинної сировини / Т.Д. Шпирко, Л.В. Капрельянц, С.М. Кобєлєва // Харчові технології. – 2012. – С. 31-37.

54. Фурсова Г.К., Фурсов Д.І., Сергєєв В.В. Рослинництво: лабораторно-практичні заняття. Ч. І. Зернові культури. Навчальний посібник. – Харків: ТО Ексклюзив, 2004. – 380 с.

55. Жученко А. А. Адаптивная система селекции растений (эколого-генетические основы) / А. А. Жученко. – М. : Изд-во РУДН, 2001. – Т. 1. – 780 с.

56. Литун П. П. Проблемы оценок адаптивного потенциала сортов и мутантов ячменя / П. П. Литун, Н. В. Проскурнин // Новые методы селекции и создание адаптивных сортов сельскохозяйственных культур: результаты и перспективы : тр. науч. сессии. – Киров, 1998. – С. 144 – 145.

57. Жученко А. А. Возможности создания сортов и гибридов растений с учетом изменения климата / А. А. Жученко // Стратегия адаптивной селекции полевых культур в связи с глобальными изменениями климата. – Саратов, 2004. – С. 10 – 16.

58. Міністерство аграрної політики України [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.minagro.kiev.ua/ – (станом на 12.09.2013).

59. Селекція і насінництво сільськогосподарських рослин: [підручник] / Молоцький М. Я., Васильківський С. П., Князюк В. І., Власенко В. А. – К. : Вища освіта, 2006. – 463 с.

60. Центр новостей ООН [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://www.un.org/russian/news/ – (состояние на 12.09.2013).

61. Червінська Т. І. Науковий та виробничий потенціал інноваційної діяльності АПК / Т. І. Червінська // Проблеми науки. – 2007. – № 1. – С. 36 –41.

62. Сиволап Ю. М. Геном рослин і «молекулярна селекція» / Ю. М. Сиволап // Селекція і насінництво : республік. міжвід. темат. наук. зб. – Х., 2008 –Вип. 96. – С. 34 – 42.

63. Вавилов Н. И. Генетика и селекция : избранные сочинения / Н. И. Вавилов. – М. : Колос, 1966. – 558 с.

64. Рябчун В. К. Генетичні ресурси рослин та їх роль у селекції / В. К. Рябчун, Р. Л. Богуславський // Теоретичні основи селекції польових культур : зб. наук. пр. – Х. : ІР ім. В. Я. Юр`єва УААН, 2007. – С. 363 – 398.

65. Юдічева О.П. Особливості змін мікроструктури чини і нуту після волого термічної обробки / О.П. Юдічева, Н.О. Кузнецова // Харчова промисловість України. – 2012. – С. 333-339.

66. Кобызева Л.Н. Видовое разнообразие зерновых бобовых культур в Национальном центре генетических ресурсов растений Украины и его значение для селекционной практики / Л.Н. Кобызева, О.Н. Безуглая // Генетичні ресурси рослин. – Харків, 2009. – № 7. – С. 9-17.

67. Upadhyaya H. Phenotypic diversity for morphological and agronomic charac-teristics in chickpea core collection / H. Upadhyaya, R. Ortiz, P. Bramel, S. Singh // Euphytica. – 2002. – V. 123 – P. 333-342.

68. Talebi R. Genetic relation-ships among chickpea (Cicer arietinum) elite lines / R. Talebi, F. Fayaz, M. Mardi // Int. J. Agri. Biol. – 2008. – V. 10, № 3. – P. 301-305.

69. Upadhyaya H. Geographical patterns of variation for morphological and agronomic characteristics in the chickpea germplasm collection / H. Upadhyaya // Euphytica. – 2003. – V. 132. –P. 343-352.

70. Sethy N. Development of mi-crosatellite markers and analysis of intraspecific ge-netic variability in chickpea (Cicer arietinum L.) / N. Sethy, B. Edwards, S. Bhatia // Theor. Appl. Genet. – 2006. – V. 112. – Р. 1416-1428.

71. Ahmad F. Isozyme polymor-phism and phylogenetic interpretations in the genus Cicer L. / F. Ahmad, P.M. Gaur, A.E. Slinkard // Theor Appl Genet. – 1992. – V. 83. – P. 620-627.

72. Ghafoor A. Interrelation-ship between SDS-PAGE markers and agronomic traits in chickpea (Cicer arietinum L.) / A. Ghafoor, F.N. Gulbaaz, M. Afzal // Pak. J. Bot. – 2003. – V. 35, № 4. – P. 613-624.

73. Udupa S.M. Narrow genetic variability in Cicer arietinum L. as revealed by RFLP analysis. / S.M. Udupa, A. Sharma, R.P. Sharma, R.A. Pai // J. Plant Biochem. Biotech. – 1993. – V. 2. – P. 83-86.

74. Sant V.J. Potential of DNA markers in detecting divergence and analysis in heterosis in Indian elite chickpea cultivars / V.J. Sant, A.G. Patankar, N.D. Sarode // The-or. Appl. Genet. – 1999. – V. 98. – P. 1217-1225.

75. Iruela M. Phylogenetic analysis in the genus Cicer and cultivated chickpea using RAPD and ISSR markers / M. Iruela, J. Rubio, J.I. Cubero // Theor. Appl. Genet. – 2002. – V.104. – P. 643-651.

76. Huttel B. Sequence-tagged microsatellite site markers for chickpea (Cicer ari-etinum L.) / B. Huttel, P. Winter, К. Weising // Genome. – 1999. – V. 42. – Р. 210-217.;) // BMC Plant Biol. – 2008. – V. 8. – № 106.

77. Upadhyaya H. Genetic structure, diversity, and allelic richness in composite collection and reference set in chickpea (Cicer arietinum L.) / H. Upadhyaya, S. Dwivedi, M. Baum // Euphytica. – 2009. – V. 147. –P. 243-255.

78. Акинина Г.Е. Классификация сортов нута по морфологическим и молекулярным маркерам / Г.Е. Акинина, О.Н. Безуглая, В.Н. Попов // Вісник ХНАУ, серія «Біологія». – 2012. – Випуск 1 (22). – С. 61-75.

79. Бушулян О.В. Модель високопродуктивного сорту нуту для степової зони України / О.В. Бушулян // Збірник наукових праць СГІ. – Випуск 14 (54). – Одеса, 2009. – С.160-165.

80. Singh R.P. Recovery of rare interspecific hybrids of gram C.arietinum L.x C.cuneatum L. through tissue culture / R.P. Singh, B.D. Singh // Curr. Sci. –1989. – V. 58. – P. 874-876.

81. Gupta Y.P. Developmental algometry and plant type in chickpea / Y.P. Gupta, S. Lal // Int. Chickpea Newslett. – 1981. – №4. – P. 8-9.

82. Sathe B.V. Correlation coefficient studies in chickpea / B.V. Sathe, S.S. Shinde, K.O. Ladole // J. Maharachtra agric. Univ. – 1993. – №18 (3). – P. 500.

83. Vijaykumar C.H.M. Genetic variability and genotype x environment interaction in chickpea (Cicer arietinum L.) / C.H.M. Vijaykumar, P.M. Salimath, J.V. Goud // J. Maharashtra agric. univ. – 1991. – V. 16, №1. – P. 37-39.

84. Malhotra R.S. Genetic variability and genotypeenvironment interaction in Bengal gram / R.S. Malhotra, K.B. Singh // Indian J. agric. sci. – 1979. – V. 49. – P. 914-917.

85. Sarvaliya V.M. Correlation and causation in chickpea (Cicer arietinum L.) / V.M. Sarvaliya, S.N. Goyal // GAU. Res. J. – 1994. – V. 20, №1. – P. 66-69.

86. Singh H. Correlations and path coefficient analysis in gram (Cicer arietinum L.) / H. Singh, B. Dahiya, T. Sandhu // J. Res. – 1976. – V. 13, №1. – P. 1-7.

87. Katiyar R.P. Correlation and plant analysis of yield components in chickpea / R.P. Katiyar // Indian J. Agr. Sci. – 1979. – 49, №1. – P. 35-38.

88. Kumar J. Direct and indirect selection for seed in early segregating populations of chickpea crosses / J. Kumar, P. Bahl // Euphytica. – 1992. – V. 60, №3. – P. 197-199.

89. Бушулян О.В. Генетичний аналіз стійкості до збудників фузаріозного в’янення / О.В. Бушулян, О.В. Бабаянц // Збірник наукових праць СГІ. – 2006. – Вип. 8(48). – С. 41-45.

90. Скитський В.Ю. Аналіз зразків колекції нуту за продуктивністю та придатністю до використання в селекції на сході України / В.Ю. Скитський, А.М. Шевченко, Т.Є. Степанова // Генетичні ресурси рослин. – Харків, 2009. – № 7. – С. 134-139.

91. Скитський В.Ю. Аналіз колекції нуту для використання в селекції на підвищення технологічності при вирощуванні / В.Ю. Скитський, Ю.І. Герасимова // Генетичні ресурси рослин. – Харків, 2010. – № 8. – С. 40-45.

92. Балашов В.В. Проблема потенциальной и реальной продуктивности нута / В.В. Балашов, О.А. Арензон // Материалы IV Международной конференции «Селекция, экология, технология возделывания и переработки нетрадиционных растений». – Таврия, 1996. – С. 208.

93. Сичкарь В.И. Нут. Биологические особенности, технологии выращивания и новые сорта / В.И. Сичкарь, О.В. Бушулян, Н.З. Толкачев // СГИ-НСГЦ. – Одесса, 2004. – 19 с.

94. Шевченко А.М. Досягнення та перспективи селекції зернобобових культур / А.М. Шевченко, І.А. Шевченко, В.Ю. Скитський, Т.Є. Степанова // Вісник ЦНЗ АПВ Харківської області. – 2009. – Випуск 5. – С. 145-151.

95. Соколов В.М. Стан науково-дослідних робіт з селекції зернобобових культур в Україні / В.М. Соколов, В.І. Січкар // Збірник наукових праць СГІ-НЦНС. – Одеса, 2006. – Вип. 15(55). – С. 6-13.

96. Методические указания по изучению устойчивости зерновых бобовых культур к болезням. – Л.: ВИР, 1976. – 127 с.

97. Pande S. Ascochyta blight of chickpea (Cicer arietinum L.): a review of biology, pathogenicity, and disease management / S. Pande, K.H.M. Siddique, G.K. Kishore // Austral. J. Agricultural Research. – 2005. – V. 56, № 4. – P. 317-332.

98. Chilvers M. Release of Didymella rabiei ascospores from infested chickpea debris in relation to weather variables in the Pacific Northwest Of the USA / M. Chilvers, T. Peever, H. Akamatsu // Ibid. – 2006. – V. 96. – P. 523.

99. Singh K.B. Current status and future strategy in breeding chickpea for resistance to biotic and abiotic stresses / K.B. Singh, R.S. Malhotra, M.H. Halila // Ibid. – 1993. – V. 73, № 1-2. – P. 137-149.

100. Pieters R. Methods for screening resistance in chickpea to Ascochyta blight / R. Pieters, A. Tahiri // Euphytica. – 1986. – V. 35, № 3. – P. 1007-1010.

101. Jayakumar P. Ascochyta blight of chickpea: infection and host resistance mechanisms / P. Jayakumar, B.D. Gossen, Y.T. Gan // Can. J. Plant Pathology. – 2005. – V. 27, № 4. – P. 499-509.

102. Muehlbauer F.J. Registration of Dylan chickpea / F.J. Muehlbauer, S.R. Temple, W. Chen // Ibid. – 2006. – V. 46. – P. 2705.

103. Regan K. Development and adoption of new kabuli chickpea varieties in Australia / K. Regan , H.M. Kadambot, W.J. Macleod // http:/www.aus.edu.gov.au

104. Chen W. Characterization of chickpea differrentials for ascochyta rabiei using an improved virulence assay / W. Chen, C.J. Coyne, T. Peever, F.G. Muehlbauer // Phytopathology. – 2003. – V. 93 – Suppl.: S 16.

105. Кобизєа Л.Н. Генетичні основи стійкості нуту (Cicer arietinum L.) до аскохітозу / Л.Н. Кобизєва, Н.О. Косенко, О.М. Безугла // Вісник ХНАУ. Серія «Біологія». – 2007. – Випуск 3 (12). – С. 42-48.

106. Santra D.K. Identification and mapping of QTLs conferring resistance to Ascochyta blight in chickpea / D.K. Santra, M. Tekeoglu, M. Ratnaparkhe // Ibid. – 2000. – V. 40. – P. 1606-1612.

107. Rubio J. Registration of Ascochyta Blight and Fusarium Wilt resistant CA 2954 Kabuli chickpea germplasm / J. Rubio, C. Martinez, J. Gil, M.T. Moreno // Crop Science. – 2004. – V. 44. – P. 1881-1882.

108. Muehlbauer F.J. Registration of Evans Chickpea / F.J. Muehlbauer, W.J. Kaiser // Crop Science. – 2002. – V. 42. – P. 301.

109. Muehlbauer F.J. Registration of Sierra chickpea / F.J. Muehlbauer, S.R. Temple, W. Chen // Ibid. – 2004. – V. 44. – P. 1846.

110. Singh K.B. Diversity for responses to some biotic and abiotic stresses and multivariate associations in Kabuli chickpea (Cicer arietinum L.) / K.B. Singh, S. Jana // Euphytica. – 1993. – V. 68, № 1-2. – P. 1-10.

111. Malhorta R.S. Ascohyta blight of chickpea – present status and future prospects. / R.S. Malhorta, M. Baum, S.M. Udupa // The biennial meeting of the North American Pulse Improvement Association / Abstracts of oral presentations. – Fargo: North Dakota, 2001.

112. Tekeoglu M. Ascochyta blight resistance inheritance an three chickpea recombinant inbred line populations / M. Tekeoglu, D.K. Santra, K.J. Walter // Crop Science. – 2000. – V. 40. – P. 1251-1256.

113. ARS Project: Germplasm enhancement, genetics and disease management of cool season food legumes // www.ars.usda.gov

114. Coram T. Discovering and characterising the genetic mechanism controlling the resistance response to Ascochyta blight (Ascochyta rabiei) in chickpea (Cicer arietinum) / T. Coram, E. Pang // New directions for a diverse planet: Proc. of the 4th Intern. Crop Science Congress Brisbane, Australia, 26 Sep – 1 Oct 2004 // www.cropscience.org.au

115. Vir S. Inheritance of resistance to Ascochyta blight in chickpea / S. Vir, J.S. Grewal, V.P. Gupta // Euphytica. – 1975. – V. 24, № 1. – P. 209-211.

116. Tewari S.K. Genetics of resistance to ascochyta blight in chickpea (Cicer arietinum L.) / S.K. Tewari, M.P. Pandey // Euphytica. – 1986. – V. 35, № 1.– P. 211-215.

117. Dey S.K. Resistance to Ascochyta Blight in Chickpea – Genetic-Basis / S.K. Dey, G. Singh // Ibid. – 1993. – V. 68, № 1-2. – P. 147-153.

118. Rakshit S. DAF marker tightly linked to a major locus for Ascochyta blight resistance in chickpea (Cicer arietinum L.) / S. Rakshit, P. Winter, M. Tekeoglu // Euphytica. – 2003. – V. 132, № 1. – P. 23-30.

119. Cobos M.J. A new QTL for Ascochyta blight resistance in an RIL population derived from an interspecific cross in chickpea / M.J. Cobos, J. Rubio, M.T. Moreno // Euphytica. – 2006. – V. 149, № 1-2. – P. 105-111.

120. Danehloueipour N. Diallel analyses reveal the genetic control of resistance to ascochyta blight in daverse chickpea and wild Cicer species / N. Danehloueipour, G. Yan, H.J. Clarke, K.H.M. Siddique // Euphytica. – 2007. – V. 154, № 1-2. – P. 195-205.

121. Chongo G. Genetic diversity of Ascochita rabiei in Canada / G. Chongo, B.D. Gossen, L. Buchwaldt // Plant Diseases. – 2004. – V. 88. – P. 4-10.

122. White D. Construction of the first phage library of chickpea blight pathogen Ascochyta rabiei. / D. White, W. Chen // Inoculum. – 2006. – V. 57. – P. 39 // www. ars.usda.gov

123. Cho S. Pathotype-specific genetic factors in chickpea (Cicer arietinum L.) for quantitative resistance to ascochyta blight / S. Cho, W. Chen, F.J. Muehlbauer // J. Teor. and Appl. Genetics. – 2004. – V. 10, N 4. – P. 733-739.

124. Cho S. Constitutive expression of the flavanone 3-hydroxylase gene related to pathotype-specific ascochyta blight resistance in Cicer arietinum L. / S. Cho, W. Chen, F.J. Muehlbauer // Physiol. and Molecular Plant Pathology. – 2005. – V. 67 – P. 100-107.

125. Gan Y. Severity of Ascochyta Blight in Relation to Leaf Type in Chickpea / Y. Gan, P. Liu, C. McDonald // Crop Science. – 2003. – V. 43. – P. 2291-2294.

126. Bonfil D.J. Associations between earliness, Ascochyta response, and grain yield in chickpea / D.J. Bonfil, J. Lichtenzveig, I. Shai // Austral. J. Agr. Res. – 2006. – № 57(4). – P. 465-470.

127. Collard B.C.Y. Selection of wild Cicer accessions for the generation of mapping populatoins segregating for resistance to ascochyta blight / B.C.Y. Collard, E.C.K. Pang, P.W.J. Tavlor // Ibid. – 2003. – V. 130, № 1. – P. 1-9.

128. Toker С. The use of phenotypic correlations and factor analysis in determining characters for grain yield selection in chickpea (Cicer arietinum L.) / С. Toker, M.I. Cagirgan // Hereditas. – 2004. – № 140(3). – P. 226-228.

129. Филатов А.Н. Селекция и семеноводство нута в Заволжье / А.Н. Филатов: Автореф. дис. … канд. с.–х. наук. – Саратов, 1998. – 23 с.

130. Косенко Н.О. Джерела адаптивності нуту до умов східного Лісостепу України / Н.О. Косенко, О.М. Безугла // Теоретичні й практичні досягнення молодих вчених аграріїв: Мат. конф. молодих вчених. – Дніпропетровськ – 2006. – С. 22-23.

131. Безугла О.М. Про можливості використання нуту в рослинництві східного Лісостепу України / О.М. Безугла, В.К. Рябчун, Л.Н. Кобизєва // Селекція і насінництво.– 2001.– Вип. 85. – С. 49-59.

132. Клиша А.І. Селекційна цінність зразків нуту різного еколого-географічного походження в північному Степу України / А.І. Клиша, М.О. Мирошниченко // Селекція і насінництво.– 1999. – Вип. 82. – С. 24-28.

133. Кобизєва Л.Н. Формування та ведення навчальної колекції / Л.Н. Кобизєва, Н.О. Косенко // Модель поступ біології: Збірник тез третьої Міжнародної наукової конференції студентів і аспірантів 23-27 квітня 2007 р., м. Львів. – Львів, 2007. – С.126.

134. Классификатор рода Cicer L. – Ленинграл, 1975. – 13с.

135. Методические указания ВИР по изучению зернобобовых культур – Л., 1975. – 40с.

136. Інструкція з використання документу UPOV TGP/7/1 щодо складання методик на ВОС-тест – Київ: Український інститут експертизи сортів рослин, 2005. – 42с.

137. Методика проведення експертизи сортів на відмінність, однорідність та стабільність (ВОС) / Під ред. В.В. Вовкодава. – К, 2000. – 102 с.

138. Мартьянов В.П. Основы становления и развития рыночных отношений в сельском хозяйстве. Уч. пособие ХГАУ.1992.-77с.

139. Добрынин В.А. Экономика сельского хозяйства. – М.: Агропромиздат, 1990, – 160 с.

140. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: підручник – 2-ге вид. доп. і перероб. – К. КНЕУ. 2002 р.

141. Джигирей В.С., Сторожук В.М., Яцюк Р.А. Основи екології та охорона навколишнього середовища (Екологія та охорона природи). Навчальний посібник. – Львів: Афіша. – 2004 – 272 с.

142. КНД 211.2.3.063-98. Керівний нормативний документ. "Охорона навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів. Метрологічне забезпечення. Інструкція".

143. ДСТУ 4362-2004. Якість грунту. Показники родючості грунту.

144. ДСТУ 3980-2000. Грунти. Фізико-хімія грунтів. Терміни і визначення.

145. ДСТУ EN 141-2001. Засоби індивідуального захисту органів дихання. Протигазові та комбіновані фільтри. Вимоги, випробування, маркування.

146. ДНАОП 0.00-48.01-93. Перелік посад посадових осіб, які зобов’язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці.

147. ДСТУ ГОСТ 12.4.041:2006. ССБП. Засоби індивідуального захисту органів дихання фільтрувальні. Загальні технічні вимоги.

148. ДСТУ EN 294:2001. Безпечні машини. Безпечна відстань для запобігання можливості досягнення небезпечних зон руками.

149. ПІ 2.0.00-082-1999. Примірна інструкція з праці під час роботи із пестицидами і агрохімікатами.

150. ДСТУ 12.1.004.91. ССБТ. Пожежна безпека. Загальні потреби.

ДОДАТКИ

Додаток А

Морфо-біологічні ознаки нуту

N п/н	Назва	Висота рослини	Прикріплення 1-ї квітки
2011	2012	2013	2011	2012	2013
1.	Краснокутський 123 st	90,5	41,3	46,6	49,4	22,4	29,5
2.	0500114	46,3	21,3	19,7	12,2	12,3	12,2
3.	0501581	47,5	23,4	27,4	14,8	15,0	15,2
4.	0501584	47,5	25,5	32,7	21,6	17,4	14,0
5.	0500523	48,8	16,4	14,6	10,4	11,5	6,9
6.	0500669	55,4	17,9	17,7	13,0	14,6	9,0
7.	0501436	36,4	19,7	15,9	11,3	13,9	5,6
8.	0501438	46,2	19,2	19,2	11,7	14,3	14,3
9.	0500414	31,7	22,7	14,3	10,4	15,6	9,5
10.	0500488	38,4	26,8	20,4	11,6	11,8	7,1
11.	0501045	41,6	30,4	23,4	13,3	16,2	14,1
12.	0501451	36,5	29,4	19,6	12,5	16,1	13,2
13.	0501452	49,1	22,2	16,5	8,5	10,6	7,3
14.	0501453	37,3	27,3	18	8,3	11,7	5,9
15.	0501370	29,7	23,7	19,3	13,5	17,2	6,1
16.	0500870	34,1	27,8	20,7	14,6	19,2	5,8
17.	0500902	37,8	31,4	26,1	17,4	16,6	9,6
18.	0500984	35,9	25,4	17,8	12,7	16,0	11,5
19.	0500997	53,2	27,0	20,1	18,9	18,5	11,4
20.	0501014	59,3	26,9	20,8	13,6	14,1	9,9
21.	0501015	45,1	26,1	18,2	14,2	12,6	8,9
22.	0501018	51,7	25,2	18,3	14,7	16,4	9,2
23.	0501055	39,7	21,5	19,2	13,9	15,6	11,6
24.	0501058	42,4	30,6	19,9	19,9	15,9	14,7
25.	0501059	46,2	29,1	22,7	17,6	15,8	22,4
26.	0500261	59,0	37,4	31,2	29,8	24,1	22,4
27.	0501369	52,9	27,6	18,9	13,9	16,6	12,1
28.	0501467	73,1	25,3	19,5	9,0	11,3	13,2
29.	0501749	46,4	42,5	24,8	19,7	25,1	11,7
30.	0500852	61,4	36,5	19,9	20,8	20,5	11,7
31.	Луганець	85,5	53,0	26,8	29,5	29,0	26,6
32.	Смачний	58,2	47,8	28,0	22,9	25,5	21,8
33.	Добробут	85,3	54,5	54,5	36,5	32,1	32,1
34.	Розанна	85,4	51,3	32,3	28,6	34,1	28,3
35.	Александрит	82,4	46,1	31,6	25,0	27,6	19,1
36.	Триумф	63,0	42,7	23,0	23,9	29,0	21,4
37.	Слобожанський	66,0	57,1	28,8	34,2	32,8	23,3
38.	Дніпр. високорослий	84,2	28,9	19,7	22,5	22,8	15,2
39.	Дніпровський 5	66,9	36,1	23,7	17,0	21,5	12,8
40.	Совхозний 14	64,5	49,4	31,5	26,5	28,5	17,6
41.	0500195	49,5	30,9	21,1	17,5	19,6	17,9
42.	0500196	75,7	49,9	49,9	31,7	22,6	22,6
43.	0500022	43,6	27,7	27,7	22,9	23,8	23,8
44.	УСВ 15	86,3	49,5	49,5	40,0	35,0	35,0
45.	НЕК 2342	40,6	23,5	23,7	9,9	13,8	16,3
46.	Е 100	55,4	28,4	30,5	22,1	25,5	30,3
47.	Іренка	89,2	48,1	45,8	33,4	21,0	11,7
48.	ВІР 1735	53,2	21,4	17,9	16,0	27,5	14,4
49.	Р 9781	47,4	20,8	24,4	20,8	13,7	10,8
50.	Р6002	50,3	21,9	21,0	18,0	12,1	11,5
51.	ЛР-32-1	45,0	19,8	19,8	16,2	14,1	14,1
52.	ЕС26415-1	51,7	18,6	22,0	20,5	12,0	19,2
53.	ЕС21629	47,1	23,5	27,4	19,5	11,8	11,2
54.	КС2150019	37,3	14,6	17,7	14,6	17,2	12,3
55.	НЕК2156	66,5	34,3	36,2	35,8	12,7	18,3
56.	Т101	58,8	21,6	23,3	20,1	20,4	16,9
57.	НЕК2568	58,4	23,8	25,8	24,4	13,7	17,2
58.	РВН109	49,6	17,6	21,1	14,3	15,6	10,5
59.	ДМ3787	50,3	13,6	18,8	12,8	12,1	18,2
60.	РБА84-2	66,2	20,3	28,6	21,7	14,3	18,2
61.	ЛРТ1471	59,4	20,1	20,1	19,2	14,9	14,9
62.	ЛРТ155	50,7	18,1	21,6	14,4	15,9	10,1
63.	В52	47,8	17,0	19,0	12,7	14,8	14,7
64.	ДТА1740	62,5	21,5	21,7	22,0	15,5	14,5
65.	425-12	56,9	19,8	28,8	19,6	14,9	13,5
66.	НЕК2299	49,8	21,1	27,2	21,6	13,8	15,5
67.	Нараен	49,4	22,2	25,4	15,2	12,3	14,7
68.	Дуен	38,7	21,7	24,9	16,5	16,2	11,1

Додаток Б

Форма та інтенсивність галуження рослини

N п/н	Назва або номер сортозразка	Форма куща	Інтенсивність галуження
2011	2012	2013	2011	2012	2013
1.	Краснокутський 123 st	3	3	3	5	5	5
2.	0500114	5	5	5	5	3	3
3.	0501581	5	5	5	5	5	5
4.	0501584	5	5	5	5	5	5
5.	0500523	5	7	7	7	7	7
6.	0500669	5	5	5	7	7	7
7.	0501436	5	5	5	7	7	7
8.	0501438	5	5	5	7	7	7
9.	0500414	5	5	5	7	7	7
10.	0500488	5	5	5	7	7	7
11.	0501045	5	5	5	7	7	7
12.	0501451	5	5	5	5	5	5
13.	0501452	5	5	5	5	5	5
14.	0501453	5	5	5	5	5	5
15.	0501370	5	5	5	5	5	5
16.	0500870	5	5	5	7	7	7
17.	0500902	5	5	5	7	7	7
18.	0500984	5	5	5	7	7	7
19.	0500997	5	5	5	7	7	7
20.	0501014	5	5	5	5	5	5
21.	0501015	5	5	5	5	5	5
22.	0501018	5	5	5	5	5	5
23.	0501055	5	5	5	5	5	5
24.	0501058	5	5	5	5	5	5
25.	0501059	5	5	5	7	7	7
26.	0500261	5	5	5	5	5	5
27.	0501369	5	5	5	5	5	5
28.	0501467	5	5	5	5	5	5
29.	0501749	5	5	5	5	5	5
30.	0500852	5	3	3	5	5	5
31.	Луганець	3	3	3	5	5	5
32.	Смачний	5	5	5	5	5	5
33.	Добробут	3	3	3	5	5	5
34.	Розанна	3	3	3	5	5	5
35.	Александрит	5	5	5	7	7	7
36.	Триумф	5	5	5	5	5	5
37.	Слобожанський	3	3	3	5	7	7
38.	Дніпр. високорослий	5	5	5	5	5	5
39.	Дніпровський 5	5	3	3	5	5	5
40.	Совхозний 14	5	5	5	5	7	7
41.	0500195	5	5	5	7	7	7
42.	0500196	3	5	5	5	5	5
43.	0500022	5	5	5	7	7	7
44.	УСВ 15	3	5	5	5	5	5
45.	НЕК 2342	5	5	5	5	5	5
46.	Е 100	5	5	5	5	5	5
47.	Іренка	3	5	5	5	5	5
48.	ВІР 1735	5	5	5	5	5	5
49.	Р 9781	5	5	5	5	5	5
50.	Р6002	5	5	5	5	5	5
51.	ЛР-32-1	5	5	5	5	5	5
52.	ЕС26415-1	5	5	5	5	5	5
53.	ЕС21629	5	5	5	5	5	5
54.	КС2150019	5	5	5	5	5	5
55.	НЕК2156	3	3	3	5	5	5
56.	Т101	5	5	5	5	5	5
57.	НЕК2568	5	5	5	5	3	3
58.	РВН109	5	5	5	5	3	3
59.	ДМ3787	5	5	5	5	5	5
60.	РБА84-2	5	5	5	5	5	5
61.	ЛРТ1471	5	5	5	5	5	5
62.	ЛРТ155	5	5	5	5	5	5
63.	В52	5	5	5	5	5	5
64.	ДТА1740	5	5	5	3	3	3
65.	425-12	5	5	5	5	3	3
66.	НЕК2299	5	3	3	5	5	5
67.	Нараен	5	3	3	5	3	3
68.	Дуен	5	5	5	5	5	5

Додаток В

Морфологічні ознаки квітки та боба

N п/н	Назва або номер сортозразка	Забарвлення квітки	Довжина квітки	Довжина боба
2011	2013	2013	2011	2012	2013	2011	2012	2013
1.	Краснокут. 123 st	3	3	3	3	3	3	7	7	7
2.	0500114	2	2	2	3	3	3	7	5	7
3.	0501581	2	3	3	3	3	3	5	5	7
4.	0501584	1	1	1	3	3	3	9	7	9
5.	0500523	2	3	3	3	3	3	5	5	3
6.	0500669	3	3	3	3	3	3	5	5	5
7.	0501436	1	1	1	3	3	3	5	5	5
8.	0501438	3	3	3	3	3	3	5	5	5
9.	0500414	3	3	3	3	3	3	5	5	5
10.	0500488	1	1	1	3	3	3	5	7	5
11.	0501045	2	2	2	3	3	3	7	7	7
12.	0501451	3	3	3	3	3	3	5	7	5
13.	0501452	3	3	3	3	3	3	5	5	5
14.	0501453	3	3	3	3	3	3	5	5	5
15.	0501370	3	3	3	3	3	3	7	7	7
16.	0500870	3	3	3	3	3	3	5	5	5
17.	0500902	1	3	3	3	3	3	5	7	9
18.	0500984	1	3	3	3	3	3	5	7	5
19.	0500997	1	3	3	3	3	3	5	7	7
20.	0501014	1	3	3	3	3	3	5	7	5
21.	0501015	2	3	3	3	3	3	5	5	5
22.	0501018	1	3	3	3	3	3	7	7	7
23.	0501055	3	3	3	3	3	3	5	7	5
24.	0501058	1	3	3	3	3	3	7	7	7
25.	0501059	1	3	3	3	3	3	5	7	7
26.	0500261	3	3	3	3	3	3	5	7	7
27.	0501369	3	3	3	3	3	3	5	7	5
28.	0501467	1	1	1	3	3	3	5	7	5
29.	0501749	1	1	1	3	3	3	7	7	5
30.	0500852	1	1	1	3	3	3	7	7	5
31.	Луганець	2	2	2	3	3	3	5	5	5
32.	Смачний	1	1	1	3	3	3	5	5	7
33.	Добробут	1	1	1	3	3	3	5	7	7
34.	Розанна	1	1	1	3	3	3	5	7	7
35.	Александрит	3	3	3	3	3	3	5	7	7
36.	Триумф	1	1	1	3	3	3	5	9	7
37.	Слобожанський	1	1	1	3	3	3	5	7	7
38.	Дніпр.високорослий	1	1	1	3	3	3	7	7	9
39.	Дніпровський 5	1	1	1	3	3	3	7	7	5
40.	Совхозний 14	3	3	3	3	3	3	5	7	7
41.	0500195	1	1	1	3	3	3	5	7	5
42.	0500196	1	1	1	3	3	3	5	7	7
43.	0500022	3	2	2	3	3	3	7	5	5
44.	УСВ 15	1	1	1	3	5	5	5	7	7
45.	НЕК 2342	3	3	3	3	3	3	5	5	7
46.	Е 100	3	3	3	3	3	3	5	7	7
47.	Іренка	3	3	3	3	3	3	5	7	5
48.	ВІР 1735	1	3	3	3	3	3	5	5	7
49.	Р 9781	1	3	3	3	3	3	5	7	5
50.	Р6002	3	3	3	3	3	3	5	5	5
51.	ЛР-32-1	3	3	3	3	3	3	5	5	5
52.	ЕС26415-1	1	1	1	3	3	3	7	7	7
53.	ЕС21629	3	3	3	3	3	3	5	7	5
54.	КС2150019	3	3	3	3	3	3	5	7	9
55.	НЕК2156	1	1	1	3	3	3	7	7	5
56.	Т101	1	1	1	3	3	3	7	5	9
57.	НЕК2568	1	1	1	3	3	3	7	7	7
58.	РВН109	1	1	1	3	3	3	5	5	5
59.	ДМ3787	3	3	3	3	3	3	5	5	7
60.	РБА84-2	3	3	3	3	3	3	5	7	5
61.	ЛРТ1471	2	2	2	3	3	3	5	5	5
62.	ЛРТ155	3	3	3	3	3	3	5	5	5
63.	В52	1	1	1	3	3	3	5	5	7
64.	ДТА1740	2	2	2	3	3	3	5	5	5
65.	425-12	3	3	3	3	3	3	9	5	7
66.	НЕК2299	3	3	3	3	3	3	5	7	7
67.	Нараен	1	1	1	3	3	3	5	7	7
68.	Дуен	3	3	3	3	3	3	5	7	5

Додаток Г

Таблиця Г 1

Продуктивність нуту та її елементи

N п/н	Назва або номер сортозразка	Кількість бобів з рослини	Кількість насінин з рослини
2011	2012	2013	2011	2012	2013
1.	Краснокутський 123 st	37,0	41,0	32,8	45,0	45,2	18,8
2.	0500114	50,2	24,8	46,2	60,0	32,0	59,2
3.	0501581	79,0	54,0	56,6	64,6	41,4	59,6
4.	0501584	55,4	60,4	23,2	21,6	56,4	20,2
5.	0500523	81,8	52,2	66,4	86,0	72,6	98,6
6.	0500669	63,4	41,8	84,2	61,8	51,6	126,0
7.	0501436	89,2	39,8	47,6	85,0	53,0	52,2
8.	0501438	61,6	39,4	39,4	85,2	65,4	65,4
9.	0500414	63,2	41,0	36,3	73,2	66,4	47,5
10.	0500488	51,2	33,8	39,8	70,4	52,6	62,4
11.	0501045	57,8	30,2	69,4	76,0	48,2	103,6
12.	0501451	44,4	34,8	74,8	69,4	68,0	88,0
13.	0501452	80,7	49,0	55,4	54,6	78,4	76,6
14.	0501453	39,2	47,0	29,0	38,4	73,0	38,0
15.	0501370	52,6	35,4	59,4	37,8	40,6	55,8
16.	0500870	50,2	51,2	73,0	61,8	70,4	110,6
17.	0500902	44,2	49,4	126,0	32,4	53,0	122,0
18.	0500984	52,6	58,4	47,6	38,4	55,2	49,0
19.	0500997	76,4	43,6	71,6	57,4	40,0	77,8
20.	0501014	66,0	35,2	51,6	42,6	37,6	53,8
21.	0501015	53,8	58,6	100,8	62,4	70,0	128,2
22.	0501018	73,0	35,8	73,4	55,6	40,0	81,4
23.	0501055	83,6	39,8	56,0	89,4	57,4	66,0
24.	0501058	55,4	28,8	41,0	41,0	30,0	37,0
25.	0501059	83,2	51,6	81,0	79,8	58,6	88,0
26.	0500261	50,0	26,6	43,2	58,2	32,4	53,0
27.	0501369	72,0	33,6	36,8	54,2	48,0	54,2
28.	0501467	71,6	33,8	56,8	82,2	46,6	67,0
29.	0501749	46,6	23,2	10,2	36,4	25,0	10,8
30.	0500852	35,2	25,2	14,0	23,2	30,8	14,2
31.	Луганець	51,0	23,8	45,2	43,8	23,6	29,2
32.	Смачний	53,8	31,4	62,6	45,8	36,8	62,8
33.	Добробут	68,4	31,2	31,2	64,4	32,4	32,4
34.	Розанна	52,8	35,2	60,8	54,4	26,8	89,8
35.	Александрит	66,0	25,4	24,4	69,6	32,4	6,8
36.	Триумф	53,4	41,8	60,0	41,6	39,4	53,8
37.	Слобожанський	43,0	36,0	45,0	34,2	35,6	44,4
38.	Дніпр. високорослий	44,8	35,2	30,2	39,2	39,8	30,2
39.	Дніпровський 5	49,8	38,2	34,8	49,8	41,0	29,6
40.	Совхозний 14	63,4	31,0	45,8	93,0	37,4	64,6
41.	0500195	49,0	36,4	43,0	49,0	49,2	42,8
42.	0500196	57,2	28,6	28,6	55,2	22,2	22,2
43.	0500022	68,6	35,0	35,0	100,8	57,2	57,2
44.	УСВ 15	80,4	31,0	31,0	86,6	31,0	31,0
45.	НЕК 2342	61,0	50,0	61,2	74,4	70,0	79,2
46.	Е 100	60,0	25,2	44,6	50,2	26,4	35,8
47.	Іренка	67,6	32,4	39,0	67,4	28,2	45,6
48.	ВІР 1735	74,6	33,4	35,0	93,0	44,4	46,4
49.	Р 9781	81,0	28,0	58,4	57,4	31,4	56,0
50.	Р6002	68,2	50,4	47,6	99,8	68,8	65,6
51.	ЛР-32-1	34,8	27,2	27,2	19,6	21,2	21,2
52.	ЕС26415-1	47,0	35,0	26,8	29,8	36,2	25,6
53.	ЕС21629	61,2	24,0	32,0	48,8	24,4	21,8
54.	КС2150019	42,8	39,6	38,6	56,6	35,6	33,0
55.	НЕК2156	40,6	36,6	27,6	39,6	38,0	28,8
56.	Т101	102,6	36,8	48,8	54,3	48,8	69,0
57.	НЕК2568	36,2	35,2	67,4	40,1	36,2	73,8
58.	РВН109	72,0	49,6	41,4	79,2	65,6	60,0
59.	ДМ3787	56,2	35,8	47,8	91,0	54,4	77,8
60.	РБА84-2	37,8	24,6	21,8	32,8	21,8	17,0
61.	ЛРТ1471	53,2	39,2	39,2	41,6	44,4	44,4
62.	ЛРТ155	51,2	37,2	47,0	52,0	45,0	62,4
63.	В52	71,0	31,2	50,2	67,2	37,6	68,0
64.	ДТА1740	39,0	36,2	114,2	18,4	39,4	119,2
65.	425-12	33,4	33,6	67,0	36,4	31,6	82,8
66.	НЕК2299	35,8	31,8	43,4	38,2	49,0	69,4
67.	Нараен	48,6	43,4	48,6	44,2	42,0	57,4
68.	Дуен	58,8	35,2	91,2	41,2	33,0	119,0

Таблиця Г 2

N п/н	Назва або номер сортозразка	Маса насіння з рослини	Маса 1000 насінин
2011	2012	2013	2011	2012	2013
1.	Краснокутський 123 st	14,24	14,30	3,52	316,44	316,81	175,60
2.	0500114	9,76	5,90	11,84	162,67	184,38	199,86
3.	0501581	14,12	10,40	12,94	218,58	252,17	217,26
4.	0501584	8,29	19,90	6,00	383,80	353,90	269,53
5.	0500523	8,76	7,50	12,32	101,86	103,03	122,53
6.	0500669	8,74	8,30	16,54	141,42	160,46	132,98
7.	0501436	10,86	7,50	12,66	127,76	141,13	244,40
8.	0501438	11,52	8,70	8,70	135,21	133,64	988,38
9.	0500414	8,72	7,00	8,08	119,13	105,72	167,36
10.	0500488	7,74	5,60	7,96	109,94	106,84	123,39
11.	0501045	11,00	7,80	16,10	144,74	161,82	148,50
12.	0501451	8,62	8,40	11,32	124,21	123,24	133,45
13.	0501452	6,20	9,00	9,24	113,55	115,05	111,73
14.	0501453	4,38	7,90	4,00	114,06	107,67	103,12
15.	0501370	9,44	9,90	15,96	249,74	244,83	278,89
16.	0500870	8,62	9,70	16,66	139,48	137,21	153,63
17.	0500902	8,84	9,90	37,62	272,84	186,04	309,22
18.	0500984	6,46	11,50	8,07	168,23	208,70	155,74
19.	0500997	10,62	8,70	14,54	185,02	216,50	186,89
20.	0501014	13,40	19,20	14,68	314,55	320,00	259,86
21.	0501015	9,08	10,70	21,48	145,51	152,57	169,44
22.	0501018	17,16	12,60	26,86	308,63	315,00	328,67
23.	0501055	15,90	8,90	13,34	177,85	155,75	202,91
24.	0501058	10,92	8,00	6,70	266,34	266,67	190,05
25.	0501059	14,58	10,40	16,92	182,71	177,82	196,84
26.	0500261	16,04	9,20	13,30	275,60	284,58	244,04
27.	0501369	8,98	7,70	8,90	165,68	160,41	154,44
28.	0501467	13,18	6,70	10,14	160,34	142,92	145,03
29.	0501749	12,72	8,10	3,42	349,45	325,60	338,21
30.	0500852	7,44	8,90	7,18	320,69	290,91	514,19
31.	Луганець	12,56	6,00	4,18	286,76	254,24	157,68
32.	Смачний	10,70	8,80	13,36	233,62	240,22	210,81
33.	Добробут	15,96	8,80	8,80	247,83	270,99	271,60
34.	Розанна	18,62	10,80	19,48	342,28	293,48	217,21
35.	Александрит	19,36	8,30	2,44	278,16	256,79	391,90
36.	Триумф	15,14	16,90	12,68	363,94	435,57	218,58
37.	Слобожанський	8,54	9,40	9,46	249,71	264,05	202,10
38.	Дніпр. високорослий	15,72	14,90	9,00	401,02	374,37	310,92
39.	Дніпровський 5	14,58	11,20	7,78	292,77	274,15	259,97
40.	Совхозний 14	23,52	10,20	12,64	252,90	271,66	206,42
41.	0500195	6,80	7,40	3,80	138,78	149,59	89,89
42.	0500196	14,58	6,10	6,10	264,13	275,68	274,77
43.	0500022	10,46	5,90	5,90	103,77	103,15	103,15
44.	УСВ 15	28,36	9,60	9,60	327,48	308,39	309,68
45.	НЕК 2342	9,56	9,10	11,30	128,49	129,43	152,97
46.	Е 100	17,18	9,30	13,72	342,23	353,79	409,11
47.	Іренка	14,00	6,20	8,32	207,72	220,57	159,24
48.	ВІР 1735	16,64	7,60	7,92	178,92	170,72	166,50
49.	Р 9781	22,36	11,10	21,06	389,55	354,78	378,61
50.	Р6002	13,64	8,00	10,32	136,67	116,57	165,05
51.	ЛР-32-1	4,60	8,20	8,20	234,69	262,82	386,79
52.	ЕС26415-1	8,22	11,60	4,88	275,84	319,34	196,27
53.	ЕС21629	14,92	8,70	9,00	305,74	356,56	426,83
54.	КС2150019	7,54	5,50	10,96	133,22	153,93	330,70
55.	НЕК2156	11,10	12,40	9,40	280,30	326,32	316,36
56.	Т101	10,40	11,10	19,64	191,53	227,87	315,06
57.	НЕК2568	10,20	10,70	17,54	254,36	296,13	241,54
58.	РВН109	12,56	10,30	8,78	158,59	156,40	153,72
59.	ДМ3787	9,76	8,30	9,72	107,25	152,94	127,70
60.	РБА84-2	6,72	6,30	5,00	204,88	289,91	316,08
61.	ЛРТ1471	7,72	8,90	8,90	185,58	200,00	200,45
62.	ЛРТ155	8,52	7,00	7,68	163,85	156,44	130,78
63.	В52	10,10	5,60	10,64	150,30	149,47	163,15
64.	ДТА1740	3,62	10,60	25,60	196,74	269,54	215,09
65.	425-12	8,16	7,20	18,94	224,18	226,58	224,01
66.	НЕК2299	6,50	8,90	13,30	170,16	182,04	190,34
67.	Нараен	6,74	7,00	9,62	152,49	166,19	171,01
68.	Дуен	6,50	5,60	20,12	157,77	170,91	163,63

Додаток Д

Стійкість нуту до вилягання

N п/н	Назва або номер сортозразка	Стійкість до вилягання, бал
2011	2012	2013
1.	Краснокутський 123 st	6	6	9
2.	0500114	9	9	9
3.	0501581	9	9	9
4.	0501584	5	9	9
5.	0500523	9	9	9
6.	0500669	9	9	9
7.	0501436	9	9	9
8.	0501438	9	9	9
9.	0500414	9	9	9
10.	0500488	9	9	9
11.	0501045	5	9	9
12.	0501451	7	9	9
13.	0501452	9	9	9
14.	0501453	9	9	9
15.	0501370	9	9	9
16.	0500870	9	9	9
17.	0500902	9	9	9
18.	0500984	7	9	9
19.	0500997	7	9	9
20.	0501014	7	9	9
21.	0501015	9	9	9
22.	0501018	7	7	9
23.	0501055	7	7	9
24.	0501058	7	7	9
25.	0501059	9	9	9
26.	0500261	9	9	9
27.	0501369	9	9	9
28.	0501467	9	9	9
29.	0501749	7	7	9
30.	0500852	7	3	9
31.	Луганець	4	3	7
32.	Смачний	6	3	7
33.	Добробут	5	3	7
34.	Розанна	7	3	9
35.	Александрит	8	3	9
36.	Триумф	8	3	9
37.	Слобожанський	5	7	7
38.	Дніпр. високорослий	6	6	9
39.	Дніпровський 5	8	8	9
40.	Совхозний 14	9	8	9
41.	0500195	9	9	9
42.	0500196	8	8	9
43.	0500022	9	9	9
44.	УСВ 15	9	9	9
45.	НЕК 2342	9	9	9
46.	Е 100	9	9	9
47.	Іренка	9	9	9
48.	ВІР 1735	9	9	9
49.	Р 9781	9	9	9
50.	Р6002	9	9	9
51.	ЛР-32-1	9	9	9
52.	ЕС26415-1	7	7	9
53.	ЕС21629	9	9	9
54.	КС2150019	9	9	9
55.	НЕК2156	9	9	9
56.	Т101	7	7	9
57.	НЕК2568	7	7	9
58.	РВН109	9	9	9
59.	ДМ3787	7	7	9
60.	РБА84-2	7	7	9
61.	ЛРТ1471	7	7	9
62.	ЛРТ155	9	9	9
63.	В52	9	9	9
64.	ДТА1740	9	9	9
65.	425-12	9	9	9
66.	НЕК2299	9	9	9
67.	Нараен	7	7	9
68.	Дуен	9	9	9

Додаток Е

Результати автоматичної класифікації за лінійними функціями
дискримінації

Група	К-ть зразків в групі	Спрогнозована група
1	2	3
1	31	29 (93,55%)	2 (6,45%)	0 (0,00%)
2	32	1 (3,13%)	31 (96,88%)	0 (0,00%)
3	5	0 (0,00%)	0 (0,00%)	5 (100,00%)

Коректно класифіковано 97,3%