Помітні організаційні та технологічні зміни продовжують здійснюватися в сільськогосподарському виробництві. Удосконалюється структура посівних площ. Майже в два рази збільшилися посіви пшениці, на 90 відсотків – ріпаку. Площі під зернобобові культури склали майже 350 тис. гектарів. Стали домінувати бобові трави. Покращився відтворення насіннєвого матеріалу. Намітилися позитивні зрушення в оновлення машинно-тракторного парку. Накопичується досвід з організації механізованих загонів. Треба визнати, що складні умови збирання в останні роки стають вже правилом. Слід активізувати роботу з оновлення парку комбайнів. Для своєчасного і якісного ремонту комбайнів більш повно доцільно використовувати Рембаза підприємств республики. На розвитку тваринництва позитивно позначилися вжиті заходи щодо підвищення ефективності великих відгодівельних комплексів. Уже в минулому році вдалося знизити витрати кормів на одиницю продукції і підвищити середньодобові прирости тварин. Зараз розгортається програма з підвищення ефективності комплексів по відгодівлі великої рогатої худоби. Приватним заходи дозволили забезпечити зростання продуктивності тваринництва. В республіці триває робота з оздоровлення та реформування неплатоспроможних господарств. У порядку виконання Указу Президента від 3 березня 1998 р. № 97 постановою Уряду ряд сільськогосподарських підприємств віднесено до таким, що підлягає реформуванню. По кожному неплатоспроможного господарству, за допомогою районних комісій, розробляється програма фінансового оздоровлення та реструктуризації. Досвід ряду районів і господарств показує, що таке реформування не виключає приєднання збиткових господарств до інших підприємств АПК . За 12 районам, що перебувають в гірших природних та економічних умовах, визначено компл.кс першочергових заходів щодо активізації меліоративного будівництва, сортооновлення, зі збільшення закупівлі основних видів техніки й т.д.
Основними торговельними партнерами республіки є Росія – 61,4% від усього обсягу товарообігу, Україна – 7,2%. Серед країн поза СНД: Німеччина – 5,2%, Польща — 2,8%, Литва – 2%, Італія – 1,6%, США – 1,6%. Структура товарних потоків експорту республіки виглядає приблизно так: транспортні засоби 17,4%, машини та обладнання – 12,9%, хімічна продукція-11,3%, текстиль та текстильні вироби – 11,5%, недорогоцінні металів і виробів з них – 9,5%. Практично можна говорити про те, що машинобудування і хімічна промисловість дає близько 40 відсотків білоруського експорту. Білорусь позбавлена багатьох природних ресурсів, що робить її залежною від імпорту сировини і матеріалів з сусідніх країн і, перш за все, з Росії. Разом з тим, у структурі імпорту частка мінеральних продуктів склала 26,4%, машин та обладнання – 15,4%, дещо менше були величини продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 10,5%, недорогоцінних металів і виробів з них – 11,7%. Білорусія щорічно імпортує: нафту, природний газ, кам’яне вугілля, електроенергію, чорні метали, двигуни та генератори, соду, шини, циклічні вуглеводи, бавовняне волокно, вовна, зернові культури, рослинні масла, цукор
24.Природно ресурсний потенціал північної Європи
Природні ресурси. Велика частина Фенноскандії (територія, що охоплює Скандинавський півострів та Фінляндію) розташована у межах Балтійського щита, тому паливних корисних копалин тут немає. Виняток – шельф Північного моря біля узбережжя Норвегії, де було відкрито родовища нафти і газу. Запаси нафти на шельфі Північного моря (норвезький сектор) – 1,2 млрд. тонн, природного газу – 1995 млрд. м3. Фінляндія має значні запаси торфу (25 млн. тонн). Швеція належить до найзабезпеченіших власною урановою сировиною країн в Європі.Кристалічні породи Балтійського щита багаті на залізну руди із вмістом заліза від 25 до 40% (Швеція), мідь і свинець (Фінляндія).Гірські річки є джерелом гідроенергетичних ресурсів, якими найбільше забезпечені Норвегія і Швеція (перші місця в Європі). Головним джерелом енергії в Ісландії є виходи гарячих термальних вод. Країни регіону достатньо забезпечені прісною водою.Величезним багатством, яке називають тут „зелене золото, є ліс. Північна Європа належить до Північного лісового поясу, де домінують хвойні породи. Тут зосереджено понад 70% хвойних лісів всієї Європи (без країн СНД), 45% лісових запасів становить сосна, 37% – ялина, на півдні трапляються листяні породи, найчастіше – береза. Показник лісистоті значно коливається в різних країнах: від 1% в Ісландії, 10% – в Данії, 29% – у Норвегія, 67% – у Швеції і до 72% у Фінляндії (максимальний показник у Європі).Природно-рекреаційні ресурси дуже своєрідні, особливо в Ісландії – країні гейзерів і діючих вулканів, розташований біля полярного кола. Великих територій майже не торкнулась діяльність людини. Унікальними є Скандинавські гори, фіорди Норвегії, шхери Фінляндії, національні парки (їх налічується більше 30), заповідники, заказники тощо. Особливості природно-ресурсного потенціалу країн Північної Європи зумовили розвиток у них галузей міжнародної спеціалізації, зокрема пов’язаних із використанням морських (суднобудування, переробка риби), лісових (лісопереробна, целюлозно-паперова промисловість), мінеральних ресурсів (паливно-енергетичні, металургійні галузі) та ін.
21. Природно ресурсний потенціал західної Європи
Географічне положення. Більшість країн регіону омиваються морями Атлантичного та Північного Льодовитого океанів і мають безпосередній вихід у відкритий океан. Це створює зручні передумови для торгівлі з усім світом, що зумовлено їх розташуванням на перетині морських, сухопутних Та авіаційних шляхів з Європи до країн Азії, Африки та Америки.
Природні умови та ресурси. Країни Західної Європи мають досить сприятливі природні умови для господарського розвитку: вдале поєднання рівнинною та гірського рельєфу, кліматичних умов (в основному помірного поясу, субарктичного — на півночі, субтропічного — на півдні), переважно родючі ґрунти, ресурси прісної води. Нафта і газ є у Франції, Нідерландах, Норвегії, Великій Британії, вугілля — у Німеччині, Великій Британії, Франції, залізна руда — у Франції, Швеції, Іспанії, Великій Британії, Люксембурзі, боксити — уФранції,
23. Природно ресурсний потенціал південної Європи
Природні ресурси. У регіоні відчувається гостра нестача паливних корисних копалин. Тут майже немає нафти, дуже мало природного газу і вугілля. Проте багатими є поклади різноманітних металів, особливо кольорових: бокситів (Греція належить до трійки європейських лідерів), ртуті, міді, поліметалів (Іспанія, Італія), вольфраму (Португалія). Величезні запаси будматеріалів — мармуру, туфу, граніту, цементної сировини, глин. Наприклад, Іспанія і Португалія є найбільшими в Європі виробниками цементу, черепиці, стінних матеріалів. На о. Наксос (Греція) розташоване найбільше у світі родовище наждаку. У південноєвропейських країнах недостатньо розвинута річкова мережа, невеликими є розміри річкових басейнів, переважають короткі й бурхливі річки, що стрімко падають із гір. Багато рік влітку міліють або пересихають. У карстових районах є зникаючі річки з підземними річищами. Для судноплавства використовуються лише найповноводніші ріки (По, Тахо та ін.). В Італійських Альпах розташовані мальовничі гірські озера: Комо, Лаго-Маджоре та ін.Країни регіону бідні на деревину. Великі масиви лісів збереглися лише в Піренеях та Альпах. Середня лісистість регіону — 32 %. Найбільші лісові масиви — в Іспанії (51 %), а мінімальна лісистість — на Мальті (16%). Природно-рекреаційні ресурси надзвичайно багаті. Це теплі моря, багатокілометрові піщані пляжі, пишна рослинність, мальовничі ландшафти, численні морські, гірські курорти, а також місцевості, сприятливі для альпінізму і гірськолижного спорту тощо. У регіоні розташовано 14 національних парків.
22. Природно ресурсний потенціал центр-східної Європи
Унікальний природно-ресурсний потенціал регіону сприяв значному розвитку аграрного сектору та туристично-рекреаційної діяльності в його країнах.Норвегії;руд кольорових металів — у Німеччині, Італії, Іспанії, Норвегії, Швеції, Ірландії; уранові руди — у Франції, калійна сіль — у Німеччині, Франції. Довготривала експлуатація родовищ Європи призвела до їх збіднення. У цілому запасів мінеральної сировини в Західній Європі не достатньо для забезпечення власПриродні ресурси. Регіон має значні мінеральні ресурси, за їх багатством і різноманітністю посідає одне з перших місць у Європі. Він цілком задовольняє свої потреби у кам’яному вугіллі (Верхньосілезький (Польща), Кладненський, Остравсько’-Карвінський (Чехія), Донбас, Львівсько-волинський (Україна), Східнодонбаський. Печорський (Росія) басейни), бурому вугіллі, яке видобувають у всіх країнах переважно відкритим способом (Підмосковний басейн у Росії, Дніпровський басейн в Україні, центральні райони Польщі, північ Угорщини). На нафту й газ багаті надра Росії (Волзько-Уральська, Тімано-Печорська провінції), є незначні запаси в Україні (Прикарпаття, Дніпровсько-донецький басейн) і в Угорщині (Середньодунайська низовина), а також на півдні Білорусі (Річиця). Торф залягає в Білорусі, Польщі, Литві, на півночі України, найбільші запаси горючих сланців — в Естонії (Кохтла-Ярве) та Росії (Сланці). Значну частину паливно-енергетичних ресурсів, особливо нафти й газу, країни змушені завозити.Рудні корисні копалини представлені залізними рудами (Криворізький басейн в Україні, Карелія, Кольський п-ів. Курська магнітна аномалія (КМА) в Росії), марганцем (Нікопольський басейн в Україні, який за запасами найзначніший в Європі та другий у світі), мідними рудами (Нижньосілезький басейн у Польщі та Урал у Росії), бокситами (північний захід Угорщини), ртуттю (Микитівське родовище в Україні), нікелем (Хібіни в Росії). Серед нерудних корисних копалин наявні істотні запаси кам’яної солі (Донбас і Крим в Україні, нижня течія Вісли в Польщі), калійної солі (Передкарпаття в Україні, Солігорськ у Білорусі, Солікамськ, Березняки в Росії), сірки (південний схід та Передкарпаття у Польщі, захід і Передкарпаття — родовище Новий Роздол — в Україні), бурштину (Латвія і Калінінградська область Росії), фосфоритів (Ленінградська область Росії, Естонія), апатитів (Хібіни в Росії).
Лісові ресурси найбільші в Росії, Білорусі, Польщі, Словаччині, Україні. Основну частину лісових площ становлять насадження, що захищають води, поля, морське узбережжя, ландшафт, а також гаї та парки в рекреаційних районах. У Росії (переважно на півночі) ліси мають промислове значення. Середня лісистість регіону — 33 %.
Агрокліматичні ресурси найсприятливіші у південній частині регіону завдяки достатній кількості тепла: Україна, південь Росії, Угорщина. До головних рекреаційних ресурсів належать морське узбережжя, гірське повітря, ріки, ліси, мінеральні джерела, карстові печери. У регіоні знаходяться найвідоміші морські курорти: Ялта, Алушта, Євпаторія (Україна), Сочі, Геленджик, Анапа (Росія), Юрмала (Латвія) тощо. Найбільший озерний курорт — на озері Балатон в Угорщині. Лижні курорти розташовані в Карпатах, на Кавказі, у Татрах і Хібінах. Лісові масиви в рекреаційних цілях широко використовуються в Білорусі, Україні, Росії, Польщі. В країнах Східної Європи останнім часом створюється багато національних парків, серед яких особливо популярним є національний парк «Біловезька пуща», де оберігають зубрів. Великою мірою за рахунок європейської частини Росії природно-ресурсний потенціал регіону є найбільшим в Європі. А зважаючи на те, що в північних районах Росії є величезні запаси паливних, деяких металевих (кольорові метали) та неметалевих (передусім калійні солі та апатити) корисних копалин, його природні ресурси мають світове значення.них потреб. Тому регіоні залежить від імпорту корисних копалин.
26. Природно ресурсний потенціал Німеччини
Природні умови і ресурси. Рельєф країни є переважно рівнинним: на півночі — низовини (Північнонімецька низовина), у центральній частині — височини і масиви старих зруйнованих гір (Рейнські, Рудні, Гарц, Шварцвальд), на півдні – плоскогір’я (Баварські Альпи, Баварське плато). Німеччину називають країною родючих земель, повноводних річок і густих лісів. Клімат — помірний, з помірно теплим літом і м’якою зимою та достатньою кількістю опадів. Найбільші річки — Рейн, Везер, Ельба, Дунай. Чверть поверхні країни покрита лісами, переважно на гірських масивах та височинах. Німеччина використовує мінеральних ресурсів набагато більше, ніж видобуває. Основні її корисні копалини — кам’яне (Рурський та Саарський басейни) і буре вугілля, калійна і кам’яна солі, гіпс, польовий шпат, крейда, графіт. Німеччина має значні запаси кам’яного вугілля – це Рурський та Саарський басейни, а також є буре вугілля. Рурський басейн посідає І-ше місце в західній Європі. Добувають в Німеччині великі запаси калійних солей. За особливостями рельєфу країну можна поділити на три частини: Північнонімецьку низовину, Середньонімецькі гори, підвищену Південну Німеччину.
На відміні від багатьох західноєвропейських країн у Німеччині густа річкова мережа. Найбільшу протяжність мають річки: Рейн, Дунай та Ельба. Лісові масиви в Німеччини
25. Природно ресурсний потенціал пд.-зх сусідів України(словаччини,угорщини,ромунії,молдови)
Словаччина щодо багата корисними копалинами. Є й розвідуються родовища кам’яного і бурого вугілля, лігніту, в Словацьких рудних горах – залізних, марганцевих, поліметалевих руд, сурми, магнезиту.
Республіка не має достатньої кількості нафти і природного газу. У Словаччині запаси нафти оцінюються в 1,2 млн. т., а забезпеченість на 25 років, проте видобувається близько 0,05 млн. т., в той час як споживання цього енергоресурсу зростає і до 2006 року досягло 3,5 млн.т . Тому в країну імпортується велика частина споживаної кількості нафти (основні імпортери – Росія і Норвегія). Подібна ситуація і з природним газом. Незважаючи на те, що доведені запаси газу становлять 15 млрд. куб.м., видобувається лише близько 0,17 млрд. куб.м., тому для задоволення потреб у Словаччину імпортують 6,94 млрд. куб.м. природного газу. Дорогоцінні метали залучені в виробничу сферу країни і використовуються для виготовлення ювелірних виробів і посуду, а також в інших промислових цілях. Невелика частина видобутого золота йде на експорт (0,27 т. у 2006р.), Що робить позитивний вплив розвиток зовнішньоторговельних зв’язків. На території Словацької Республіки є запаси бурого вугілля, видобуток якого склала 3 млн. т. у 2006 році, а також запаси залізних і марганцевих руд. Ці корисні копалини видобуваються в достатній кількості для задоволення потреб усередині країни, а також експортує їх в інші країни. Слід зазначити, що виробництво багатьох корисних копалин зростає. Так, у кілька разів зросло виробництво чорнової міді (на 23% в 2006 році в порівнянні з 2004), також збільшується виробництво чавуну, сталі, силікомарганцю і первинного алюмінію. Одне з основних багатств Словаччини – земельно-грунтові ресурси. Хоча діяльність людини в Словаччині призвела до зміни характеру вегетації і помітно обезлесіла низовини і гірські улоговини, в гірських областях збереглися значні лісові масиви. Забезпеченість лісовими ресурсами, в порівнянні з більшістю європейських держав, досить висока: ліси і лісонасадження займають близько 41% території країни. Також Словаччина багата цілющими мінеральними джерелами, які активно використовуються для залучення туристів, і є великі запаси підземних вод. Джерелами покрита майже вся територія країни.
Згідно з даними ресурси нафти в Угорщині на 2002 р. становлять 22 млн т. Родов. нафти і газу пов’язані в осн. з неогеновими пелітовими відкладами. До пліоценових нижньопаннонських піщаних горизонтів приурочені нафтогазові родов. Будафа, Ловасі і Кунмадараш-Татарюлеш. Всі поклади пластово-склепінчастого характеру, місцями з літологічним або тектонічним екрануванням. На сході країни газоконденсатний поклад Шаркадкерестур приурочений до масивної пастки висотою бл. 400 м в тріщинних, вивітрених породах кристалічного виступу.Запаси метану у вугільних покладах бас. Родов. вугілля представлені в осн. бурим вугіллям і лігнітом. Видобувні запаси вугілля за даними на 2001 р складають: 198 млн т – кам’яного вугілля, 194 млн т – бурого вугілля і 2 700 млн т лігніту. Більшість родовищ лігніту в країні відомі і досліджені. Потужність вугільних пластів 0,4-7,4 м, падіння до 40о, зольність 38,2%. Характерні високий вміст метану і схильність вугілля до раптових викидів газу і самозаймання,невеликі запаси низькосортного антрациту.
Марганець, залізо. Розвідані запаси марганцевих руд укладені в родов. Уркут, залізних руд знаходяться в районі Мішкольца (на північному сході) – родов. Рудабанья (відоме з ХІІІ ст.). Потужність пластів марганцевої руди – 1-12 м, вміст марганцю 14-26%.Боксити. За запасами бокситів У. займає 2-е місце в Європі (після Греції). Осн. родов. зосереджені в центральній частині країни і належать до крейдової доби. Єдине родов. свинцево-цинкових руд – Дьйондьйошоросі. Ресурси мідних руд У. пов’язані з родов. Речк ((Recsk)), розташованим на захід від гір Матра (в східній Угорщині). Руди містять 1-2% Pb, 4-5% Zn і 0,2-0,4% Cu. Родов. розробляється підземним способом. Великі запаси неметалічних мінералів локалізовані в приблизно 2 000 родовищах і проявах, загальні ресурси яких становлять 16 000 млн т. З нерудних к.к. відомі родов. вогнетривких глин, бентоніту, каоліну, а також нерудних буд. матеріалів. За станом на 01.01.2001 р. промислові запаси глин для будівельної кераміки оцінювалися в 960 млн т, вапняку для цементу – 1350 млн т, штучного каменя – 2 млрд т, будівельного гравію – 2,8 млрд т, будівельного піску – 300 млн т, перліту – 28 млн т, діатоміту – 10 млн т, вогнетривкої глини – 10 млн т, тонкої керамічної глини – 7 млн т. За запасами перліту У. займає 4-е місце серед країн ЄС (2003)
Природні ресурси Румунії різноманітні. У межах Румунії знаходиться біля половини великої європейської гірської системи Карпат, що займають понад 2/5 площі країни. Це один з головних факторів, що обумовлює порайонні кліматичні і ґрунтово-рослинні розходження на більшій частині її території. Поклади кам’яної солі могли б багато років задовольняти потреби всієї Європи. Великі запаси природного газу, нафті і кам’яній солі в Румунії здобувають особливо важливе значення в умовах поглиблення міжнародного поділу праці, тому що, наприклад, сусіднім країнам – Угорщини і Болгарії – не вистачає саме цих коштовних видів енергетичної і хімічної сировини. У багатьох місцях Румунії залягають вугілля, але їхні загальні запаси невеликі (порядку 6-7 млрд. т) і представлені переважно лігнітами. Кам’яного вугілля мало.Численні поклади і рудних копалин, і хоча родовищ з великими запасами мало, у сумі вони створюють необхідну основу для повного задоволення нестатків країни у свинці, цинку, марганці, алюмінії і здатні забезпечити значну частину потреби в міді.Значні запаси цінних (золота, срібла) і рідкісних металів. Залізною рудою і високоякісним коксівним вугіллям, необхідними для чорної металургії, Румунія забезпечена недостатньо. У післявоєнний період були відкриті нові великі поклади газу, нафти, металевих руд, але надра країни містять ще багато нерозвіданих багатств. Корисні копалини Великі родовища корисних копалин складаються в основному з компонентів цементу та гіпсу, вапняку, граніту, глини, крупнозернистого піщаника, піску й сировини для цегли та черепиці. Більшість матеріалів використовуються в будівництві у такому вигляді, в якому вони знаходяться на поверхні. Інші важливі ресурси – це мінеральні води, які вміщують широкий спектр мінеральних компонентів. Родовища нафти та вугілля були виявлені на півдні Молдови і їх промислове значення оцінюється Природні багатства Молдови: лігніти, фосфорити, гіпс, земля. Найважливіші ресурси цієї країни – природа та ґрунти. Понад 72% території займає чорнозем, це дуже високий відсоток порівняно з іншими країнами. Зумовлено це тим, що раніше ліси займали більше 40% території країни. Нині вони покривають всього 9,4% території, в основному в центрі. Цей район називається Кодри, що означає "старий ліс" або "густий ліс". Ці прекрасні ліси мають велике значення для навколишнього середовища. Молдавські ліси складаються з старих дубових дерев. Дуб – дерево, подібне емблемі країни. Але найцінніше та найбільш рідкісне дерево (що використовується для виробництва меблів) – це бук. На території країни дуже поширений процес ерозії ґрунтів, але землі, які перебували під впливом ерозії, підходять для виноградників.