1. Загальні відомості про виконання курсових робіт
Кваліфікаційні курсові роботи з педагогіки, психології та додаткової спеціалізації «Педагог-організатор» відповідно до навчального плану педагогічного вузу І-ІІ рівнів акредитації виконуються випускниками педагогічного коледжу у VІІ семестрі, а їх захист відбувається у VІІІ семестрі. Саме ця робота є заключним етапом навчання студентів за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст». У відповідності до «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» курсові роботи належать до індивідуальних завдань, метою яких є:
· з’ясування рівня підготовки випускників до самостійної роботи з отримання спеціальності;
· систематизація, закріплення, поглиблення і розширення теоретичних знань, практичних умінь та навичок студентів;
· надання можливостей студентам застосувати отримані знання для розв’язання конкретних науково-методичних завдань;
· виявлення рівня сформованості вмінь та навичок ведення самостійних наукових досліджень.
До курсових робіт висуваються такі вимоги:
· тема роботи повинна бути актуальною та відповідати сучасному стану і перспективам розвитку як педагогічної науки в цілому, так і конкретної методики зокрема;
· у роботі має бути здійснений практичний аналіз монографічної літератури та статей у періодичній пресі, котрі висвітлюють досліджуване питання;
· повинно бути вивчено і охарактеризовано історію проблеми, що досліджується, її практичний стан, а також узагальнено передовий педагогічний досвід з даного питання;
· необхідно дати чітку характеристику предмета дослідження, мети та методів дослідження, опис і аналіз проведених автором експериментів, узагальнення результатів, обґрунтування висновків і практичних рекомендацій.
Виконання студентами курсових робіт – одна з важливіших форм підготовки висококваліфікованих фахівців. Вона розвиває їх творчу активність, ініціативу, самостійність, вчить систематизувати здобуті знання. Під час підготовки до написання курсової роботи студенти поповнюють свої знання, закріплюють набуті в процесі навчання навички самостійного дослідження і ознайомлюються з важливішою літературою.
Курсова робота студента, по суті, є першою в його житті письмовою роботою наукового характеру з педагогіки, психології чи методики викладання творчого характеру. Не дивно, що, приступаючи до написання своїх перших курсових робіт, студенти не мають майже ніякої уяви про саму суть курсової роботи, її зміст і завдання, не говорячи вже про методику збору, опрацювання і систематизацію матеріалу та її оформлення. Найголовніші питання, пов’язані з методикою написання та оформленням курсових робіт, у тій послідовності, в якій повинен проходити весь процес праці над курсовою роботою, включаючи і процедуру її захисту, є вузько специфічними і розв’язуються студентами шляхом консультації з керівником.
Курсова робота містить в собі всі основні елементи науково-дослідної чи науково-методичної роботи, а саме обґрунтування теми, структурування роботи, збір необхідної літератури.
Під час написання курсової роботи виділяються такі етапи:
1. Попереднє ознайомлення з тематикою курсових робіт, вибір теми, консультація з науковим керівником.
2. Визначення завдань, мети, об’єкта, предмета та методів дослідження.
3. Добір та аналіз наукової літератури з обраної теми.
4. Вибір і організація практичного дослідження проблеми.
5. Складання плану роботи.
6. Власне дослідження – написання тексту роботи (аналіз і узагальнення результатів самостійного дослідження).
7. Оформлення тексту роботи.
8. Захист курсової роботи.
2. Структурування та вимоги до змісту курсової роботи
Курсове дослідження повинно мати характер цільної, завершеної роботи як щодо змісту, вичерпності теми, так і її форми, структури. Отже необхідні такі основні складові частини:
1. Титульна сторінка.
2. Зміст.
3. Вступ.
4. Основна частина з поділом на розділи та підрозділи.
5. Висновки.
6. Список використаних джерел.
7. Додатки.
2.1. Оформлення титульного листка
Титульний аркуш є першою сторінкою курсової роботи і основним джерелом інформації про тему роботи та місце навчання студента. На цьому листку курсової роботи вказується ВНЗ, назва предметної комісії, прізвище, ім’я, по батькові автора курсової роботи, курс, навчальна група, відділення; прізвище, ініціали керівника, його науковий ступінь і посада; можуть зазначатися прізвища наукових консультантів; місто і рік виконання курсової роботи (зразок оформлення титульної сторінки подано у додатках).
2.2. Оформлення змісту
На другій сторінці розміщується зміст роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, додатків, списку використаних джерел та ін. (зразок оформлення змісту подається у додатках).
2.3. Технічне оформлення тексту роботи
З третьої сторінки починається виклад тексту роботи. При цьому варто дотримуватися таких правил.
1. Текст роботи друкується за допомогою комп’ютера з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм) в текстовому редакторі Microsoft Word 95/97 у форматі Times New Roman текстового редактору Word розміру 14 з 1,5 міжрядковим інтервалом.
2. Текст курсової роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: лівий – 30 мм; правий – 10 мм; верхній – 20 мм; нижній – 20 мм.
3. Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка – чорного кольору, середньої жирності, ніяких виділень жирним шрифтом і курсивом в тексті не повинно бути (крім заголовків структурних частин та підрозділів). Щільність тексту повинна бути однаковою. Після того, як робота надрукована, її необхідно уважно прочитати і акуратно виправити всі друкарські помилки. Робота подається до захисту добре вичитаною, без будь-яких помилок і виправлень.
4. Заголовки структурних частин курсової роботи такі: «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ 1», «РОЗДІЛ 2», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої букви) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, крапка не ставиться.
5. Відстань між заголовком структурної частини та підрозділом або структурної частини та текстом повинна дорівнювати трьом інтервалам.
6. Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки (підрозділ не є структурною частиною роботи, тому відстань між текстом попереднього підрозділу і заголовком наступного підрозділу та текстом повинна дорівнювати 2 інтервалам .
7. Всі сторінки роботи нумеруються арабськими цифрами. Першою сторінкою курсової роботи є титульний лист, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставиться, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки вкінці. Такі структурні частини роботи як зміст, вступ, висновки і пропозиції, список використаних джерел не мають порядкового номера.
8. Обсяг курсової роботи суворо не обмежений, але здебільшого не повинен перевищувати 30-35 сторінок друкованого тексту (вступ – 3-4 сторінки, основна частина – до 20, висновки – до 3).
2.4. Вступ до курсової роботи
Вступ має важливе значення, він повинен бути стислим, лаконічним і висвітлювати такі обов’язкові моменти:
1. Обґрунтування вибору теми, її актуальність.
2. Визначення мети і завдань дослідження.
3. Формування об’єкта та предмета дослідження.
4. Перелік методів дослідження, що безпосередньо використовуватимуться у процесі підготовки курсової роботи.
5. Огляд основної літератури та критична оцінка найважливіших теоретичних положень, якими користувався студент у своїй роботі.
6. Опис структури курсової роботи.
Під актуальністю теми розуміється її значимість, тобто наукове і практичне значення її розробки для потреб розвитку освіти держави. Обґрунтування актуальності теми дозволяє шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими науковими працями та здобутками визначити завдання дослідження, які розглядаються під кутом зору його мети.
Обґрунтовуючи вибір теми та актуальність дослідження, слід подати короткий огляд вивченості проблеми, тобто вказати, хто ці питання досліджував, у якій мірі проблема розкрита у науковій та методичній літературі. Для формулювання теми користуються формою І особи множини: «Нами обрана ця тема дослідження, тому що…», «Зважаючи на актуальність проблеми, нами було обрано таку тему курсової роботи…», «Опираючись на перераховані наукові дослідження, ми вважаємо за необхідне розкрити деякі сторони згаданої проблеми, а тому тему курсової роботи формулюємо так: …» та ін.
Мета дослідження – це запланований результат. Поставленої мети досягати треба обов’язково. На завершальному етапі дослідження необхідно перевірити, чи відповідають висновки поставленій меті. Мета формулюється лаконічно, вона повинна точно характеризувати основні положення, що намагається зробити дослідник, і конкретизується та розкривається в завданнях дослідження.
Завдання дослідження визначаються для того, щоб більш конкретно реалізувати його мету і розглядаються як основні етапи роботи студента, оскільки точне їх виконання повинно скласти зміст розділів і підрозділів курсової роботи. Завдання наукового дослідження полягають у:
- розкритті теоретичних питань, які охоплюють проблему дослідження;
- методологічному обґрунтуванні сутності, тенденцій і закономірності процесів, а також аналіз реального стану предмета і об’єкта дослідження;
- виявлення шляхів і засобів удосконалення явища, процесу, що досліджується.
Об’єктом дослідження є навчально-виховний процес у сучасній школі.
Предмет дослідження пов’язаний з назвою теми роботи і виступає як частина об’єкта дослідження.
У вступі вказуються тільки ті методи дослідження, які безпосередньо використовувалися випускником у процесі роботи. Серед них можуть бути такі: вивчення та опрацювання наукових джерел, узагальнення, систематизація, порівняння, конкретизація, моделювання педагогічних ситуацій, бесіда, анкетування, інтерв’ю, експеримент, спостереження, вивчення шкільної документації, вивчення передового педагогічного досвіду та ін.
Обов’язково вказуються наукові та методичні джерела, що лягли в основу написання курсової роботи, дається їм коротка характеристика. Серед них виділяються головні та допоміжні.
У кінці вступу слід вказати структуру курсової роботи: вступ, кількість розділів, висновки, список використаних джерел, список додатків, подати загальний обсяг сторінок роботи.
2.5. Розділи основної частини
Основна частина курсової роботи може складатися з декількох частин, котрі називаються розділами. У першому розділі необхідно подати наукові та теоретичні основи проблеми, котра розглядається у курсовій роботі. Тут можна розглядати історію проблеми, котра досліджується; психолого-педагогічні основи теми, вивірені психолого-педагогічні теорії та принципи, на які спирається вивчення цієї теми; теоретичні аспекти теми; визначення основних понять, пов’язаних з проблемою, їх трактування різними вченими; огляд основних ідей, концепцій, теорій науковців; огляд вітчизняних та зарубіжних публікацій з теми роботи; виклад наукових фактів, що пояснюються в аспекті теми дослідження.
У кінці розділу треба зробити короткі висновки у вигляді тез.
У другому розділі досліджуються практичні аспекти теми. Цей розділ пропонує ефективні прийоми та методи активізації діяльності школярів при вивченні досліджуваної теми. Тут аналізується та узагальнюється досвід роботи передових учителів, учителів-новаторів із досліджуваної теми, висвітлених у методичних журналах і науково-методичних публікаціях; наводяться приклади із різних видів практики студента. У цьому ж розділі подаються результати експериментальних досліджень; розробляється план експерименту, дається опис його учасників (класів або груп учнів), матеріали, вибираються засоби експериментальних даних та методика їх обробки, описуються конкретні результати експерименту: результати бесід, анкетувань, тестів, робиться всебічний аналіз отриманих даних у ході експерименту, подаються схеми, таблиці, діаграми. Розділ повинен закінчуватися тезисними висновками.
У кожному розділі необхідно виділити підрозділи, пункти і підпункти, що допоможуть розкрити тему курсової роботи в цілому.
2.6. Місце та роль висновків у курсовій роботі
Висновки оформлюються у вигляді тез, які містять наслідки, здобуті під час виконання роботи. Вони повинні витікати із тих завдань, які ставились у вступі до курсової роботи. Висновки можуть нумеруватися або ні, але кожне положення повинне бути записане з абзацу. Обсяг висновків – 2-3 сторінки. Починати висновки можна так: «У курсовій роботі досліджувалась проблема… На основі опрацьованої наукової та методичної літератури, проведених експериментів можна зробити такі висновки.
1. …
2. …»
У ряді курсових робіт, крім висновків, можна запропонувати і рекомендації, які теж нумеруються і записуються із абзацу.
2.7. Робота з науковими джерелами та складання списку літератури
Щоб дібрати літературу для опрацювання, треба скористатися каталогами, котрі знаходяться у бібліотеках чи навчальних кабінетах. Найкраще для такої роботи підходить тематичний каталог, у якому названі праці з окремих проблем чи галузей науки. Крім цього, необхідно вивчити публікації у періодичних виданнях. Для цього слід прочитати рубрики у змісті журналів у № 12 за кожний рік і знайти ті статті, які, на вашу думку, можуть порушувати питання, котрі стосуються теми курсової роботи.
Опрацьовуючи літературу, треба записувати основні положення дослівно (у такому випадку необхідно зазначати номер сторінки) або скорочено. Можуть бути такі форми опрацювання літератури: детальний конспект, запис основних положень робіт, фактичного матеріалу, власних зауважень тощо; короткі записи із коментарями; виписки у формі цитат.
Записи, цитати фіксуються у зошитах, на картках (така форма записів дуже зручна, оскільки потім зібраний матеріал легко класифікувати).
При роботі із методичними та науковими джерелами студент повинен пам’ятати, що у курсовій роботі він не просто використовує готовий матеріал, а аналізує його та критично оцінює. Така роботи дає можливість визначити питання, які ще не достатньо вирішені у педагогіці чи психології або потребують уточнення, доповнення. Важливо, щоб автор дослідження показав свій погляд на існуючу проблему та запропонував шляхи її вирішення. Аналізуючи наукові та методичні джерела, необхідно правильно користуватися науковою термінологією, розуміти ті визначення, які необхідні для розкриття проблеми.
При написанні курсової роботи студент повинен робити посилання на джерела, матеріали дослідження, результати з яких наводяться в роботі. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.
Якщо використовують відомості із джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номер сторінок з джерела, на яке дано посилання.
Посилання на джерело слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, [1, с. 56-58].
У кінці курсової роботи подається список використаної літератури, у якому вказуються усі опрацьовані наукові та методичні джерела і обов’язково ті, посилання на які є у роботі.
Список літератури включає бібліографічний опис джерел, використаних у процесі роботи над темою. Укладаючи його, необхідно дотримуватися вимог державного стандарту. Так, література повинна бути записана в алфавітному порядку. Бібліографічний опис роблять мовою документа (спочатку україномовні видання, потім іншомовні). Статті із журналів, газет, праць записуються аналітичним описом. Повний запис книги (зазначається загальна кількість сторінок відбувається за повним описом.
Зразок оформлення списку використаних джерел подається у додатках.
3. Оформлення курсової роботи
До оформлення курсової роботи належить її зовнішній вигляд, який включає охайне, грамотне, естетичне оформлення роботи, та внутрішнє оформлення – правильне подання цитат, списку використаної літератури, структурування роботи, додатків, посилання на наукові джерела, правильне користування науковою термінологією.
Курсову роботу треба починати писати в чорновому варіанті. Це дасть можливість поступово її удосконалювати, вносити певні зміни, доповнювати новим матеріалом. Форма написання чорнового варіанту вільна, проте варто його писати послідовно, дотримуючись змісту, пишучи заголовки розділів та нумеруючи сторінки.
Виконана в чорновому варіанті курсова робота подається керівникові на перегляд. Врахувавши зроблені ним зауваження, необхідно внести відповідні зміни та доповнення у текст курсової роботи. Після остаточного погодження з керівником чорнового варіанту можна приступати до оформлення чистовика. Після надрукування роботу треба ще раз прочитати, виправити орфографічні та пунктуаційні помилки, уточнити назви розділів, зміст таблиць та схем, послідовність розміщення матеріалу, цифрові дані, обґрунтованість та доказовість, повноту висновків та рекомендацій, зноски.
4. Захист курсової роботи
Напередодні захисту автор курсової роботи має отримати не неї письмову рецензію керівника.
Рецензія складається (друкується) у довільній формі. Особлива увага у ній повинна бути звернена на: визначення актуальності досліджуваної проблеми для навчально-виховного процесу в школі; врахування автором нормативних документів про школу, позитивні якості та недоліки курсової роботи; висновки, пропозиції та рекомендації. Рецензент оцінює роботу за чотирибальною шкалою.
Попередній захист курсової роботи відбувається на засіданні предметної (циклової) комісії. Для цього автор курсової роботи повинен підготувати виступ на 5-7 хвилин по темі проведеного дослідження (вказати його актуальність, аргументувати новизну, ознайомити з метою та завданнями курсової, детально проаналізувати зміст основної частини і відзначити найсуттєвіші результати). Після відповіді на запитання членів комісії і виступу керівника ухвалюється рекомендація курсової роботи до захисту.
Захист курсової роботи відбувається перед спеціально створеною комісією, до якої подаються такі документи: курсова робота в одному примірнику, рецензія наукового керівника. Можуть подаватися й інші матеріали, які характеризують наукову та практичну цінність курсової роботи (друковані статті з теми дослідження, тези наукових доповідей тощо).
Студент має підготувати доповідь (виступ) до 10 хвилин на захист перед комісією. Доповідь може мати довільну форму, але в ній необхідно висвітлити такі важливі питання курсової роботи:
· обґрунтування теми дослідження;
· мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження;
· що вдалося виявити, встановити, довести;
· якими методами це досягнуто;
· елементи новизни у теоретичних положеннях та практичних рекомендаціях;
· з якими труднощами довелось зіткнутись у процесі дослідження.
Доповідь можна читати з писаного тексту, але краще розповідати.
Після виступу авторові курсової роботи члени комісії можуть поставити запитання. Відповідати на них треба точно, послідовно, посилаючись на певні джерела чи положення, висвітлені у курсовій роботі.
Після відповіді на всі питання керівник читає рецензію.
Хід захисту курсової роботи фіксується у протоколі.
Оцінка виставляється на засіданні комісії (у закритому режимі), після чого оголошується її головою присутнім членам комісії та студентам. Оцінка виставляється з урахуванням рецензії та якості захисту курсової роботи.
Захищені курсові роботи зберігаються три роки.
5. Оцінювання курсової роботи
Курсові роботи оцінюється за чотирибальною шкалою.
Оцінка «відмінно» ставиться, коли курсова робота має теоретичну і практичну значимість, композиційну чіткість. У ній повинна бути критично і творчо використана література з певної теми, якісний аналіз зібраного матеріалу, аргументовані висновки і їх узагальнення, подано перелік використаної літератури, високий рівень мовної і стилістичної культури; дано вичерпні відповіді на поставлені питання членами комісії під час захисту.
Оцінка «добре» ставиться тоді, коли робота має ті ж позитивні якості, що оцінюються балом «відмінно», але у ній є такі недоліки: не висвітлено якогось питання із плану курсової роботи; наявні недоліки в оформленні роботи; допущено дві стилістичні, одна орфографічна, одна пунктуаційна помилка, помітне не досить критичне використання окремих джерел.
Оцінка «задовільно» ставиться тоді, коли тема розкрита, проаналізований фактичний матеріал, але студент не завжди виявляв самостійність, в окремих місцях роботи трапляються порушення системи викладу або немає композиційної стрункості. У роботі, що оцінюється задовільною оцінкою, можуть бути не відображені результати опрацьованої літератури, проведеного дослідження, можуть бути недостатньо якісно зроблені висновки, не враховані вимоги, що ставляться до оформлення. Таку ж оцінку заслуговує курсова робота, в якій допущено стилістичні, орфографічні, пунктуаційні помилки. Оцінка «задовільно» ставиться і тоді, коли сама курсова робота написана на оцінку «добре», але при захисті її студент не показав відповідної ерудиції.
Курсова робота, котра оцінена балом «незадовільно», до захисту не допускається.
Зразок титульної сторінки курсової роботи
Педагогічний коледж
Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича
Предметно-циклова комісія викладачів психолого-педагогічних дисциплін
шкільного відділення
КУРСОВА РОБОТА
з педагогіки
на тему: ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ І ПРИЙОМІВ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
Студентки ІV курсу 42 групи
галузі знань 0101 Педагогічна освіта
спеціальності 5.01010201 Початкова освіта
Осинчук Олександри Володимирівни
Керівник викладач педагогіки
Жук М. І.
Оцінка ______________
м. Чернівці – 2014 рік
Зразок сторінки змісту курсової роботи
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1. ТРУДОВЕ ВИХОВАННЯ – ВАЖЛИВИЙ НАПРЯМ СУЧАСНОГО НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ………………………….……6
1.1. Проблеми трудового виховання у творчій спадщині педагогів-класиків і сучасних вчених…………………………………..…………………………6
1.2. Освітні документи про роль та значення трудового виховання школярів………………………………………………………………………10
1.3. Зміст та форми трудового виховання в сучасній школі………………………………………………………………..…………13
РОЗДІЛ 2. ПРОБЛЕМИ ТРУДОВОГО ВИХОВАННЯ В СУЧАСНОМУ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ…..17
2.1. Урок – основна форма виховання працелюбності у молодших школярів засобами етнопедагогіки………………………………………….17
2.2. Використання народних педагогічних ідей трудового виховання у позакласній роботі……………………………………………………………22
ВИСНОВКИ………………………………………….………………………………….26
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………………28
ДОДАТКИ………………………………………………………………………………30
Зразок оформлення списку використаних джерел
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЖЕРЕЛ
1. Березовська Л. Реалізація української радянської моделі шкільної освіти в УСРР у контексті боротьби освітян проти її уніфікації (1927-1930) / Л.Березовська // Рідна школа. – 2007. – № 5. – С. 67-71.
2. Баженова І.Н. Педагогічний пошук. – К.: Рад. шк., 1988. – 496 с.
3. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн. 1: Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади: Навчально-методичне видання. – К.: Либідь, 2003. – 280 с.
4. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. – Київ.: Либідь, 1997. – 376с.
5. Державна національна програма “Освіта” (“Україна ХХІ століття”). – К., 1994. – С.15.
6. Державний стандарт загальної початкової освіти. – Інформаційний збірник МОН України. – 2000. – № 23. – С. 3.
7. Закон України “ Про освіту ”., – К., 1996. – С. 4.
8. Коваленко Є.І., Бєлкіна Н.І. Історія зарубіжної педагогіки. Хрестоматія: навчальний посібник / Уклад. і автори вступних Є.І.Коваленко, Н.І.Бєлкіна. Заг. ред. Є.І.Коваленко – Київ, Центр навчальної літератури, 2006. – 664 с.
9. Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Хрестоматія. – К.: Знання-Прес, 2003. – 700 с.
10. Концепція національного виховання // Рідна школа. – 1995. – № 6.
11. Левківський М.В. Історія педагогіки. Видання 2-е, доповнене. Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 376 с.
12. Лозниця В.С. Психологія і педагогіка: основні положення. Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: ЕксОб. – 1999. – 304 с.
13. Макаренко А.С. Педагогічна поема. – К.: Рад. школа., 1977. – 507 с.
14. Максименко С.Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці: Навч. пос. для вищ. шк. – К.: Наукова думка, 1999. – 216 с.
15. Освітні технології: Навч.- метод. посібник / О.М.Пєхота та ін.; За заг. ред. О.М.Пєхоти. – К.: Гопак, 2000. – 560 с.
16. Подласый И.П. Педагогика. Учебник для студентов высших учебных заведений. – М.: Просвещение, 1996. – 432 с.
17. Пенішкевич Д.В. Розвиток українського шкільництва на Буковині (XVIII – поч. ХХ ст). – Чернівці, 2002. – 520 с.
18. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. – К.: Магістр-S, 1997. – 256с.
19. Стельмахович М.Г. Народна педагогіка. – К.: Рад. шк., 1985. – 312 с.
20. Стельмахович М.Г. Українська народна педагогіка. – К.: ІЗМН, 1997. – 232 с.
21. Наукова бібліотека Донецького університету [сайт http:// www.library.dongu.donetsk.ua].
22. Офіційний сайт Міністерства освіти і науки України [сайт www.mon.gov.ua].