Фізіологічні основи свідомості та несвідомого

---

Також людині властива самосвідомість – усвідомлення власних психічних процесів (спогадів, переживань, думок тощо), в результаті чого формується переживання особистої неперервності, цілісності та тотожності (Я є Я).

Завдяки свідомості кожне покоління людей живе не так, як попереднє, на відмінну від тварин, життя котрих не змінюється протягом  тисячі років.

Припускається, що в ранній історії людства мав відбутися якісний стрибок від сигнальної мови тварин до  артикульованої людської мови.

Розвиток мовлення одночасно супроводжу-вався появою свідомості.

(Цікавим є походження слова свідомість (рос. со-знание) – як знання, котре може бути передане іншим людям  («совместное знание»). Це також вказує на важливість артикульованого мовного повідомлення для існування свідомості.

Язык примитивных людей был предельно конкретным: каждое естественное явление называлось своим именем. Так, например, имелись разные слова для дождливой погоды, ясной погоды и солнечной погоды, а отвлеченною понятия “погода” не существовало. Такие языки, сходные со звуками животных, были односложными, и в них преобладали бессознательные эмоциональные элементы.

Сучасна людина, коли говорить «вікно», називає не лише знайомий  предмет, однак і всі схожі за ключовими ознаками предмети. Тобто поняття виникає в результаті відокремлення суттєвих властивостей  предмету від несуттєвих.

На сьогоднішній день НЕМАЄ. Причина цьому – відсутність даних, котрі би дозволили сформулювати теорію. Ми не можемо говорити про існування центра свідомості. Вона, як і пам’ять, всюди. В залежності від того, про що людина думає в даний конкретний момент, активуються ті чи інші ділянки мозку + ті ділянки, котрі відповідають за мову.

Відомо, що існує зв’язок свідомості з:

–          лобними ділянками кори (довільні мотивовані дії);

–          поясною звивиною (система, відповідальна за увагу);

–           медіальними ділянками лобної кори (існують центри, відповідальні за збереження в пам’яті подій, як таких, що послідовно розгортаються в часі);

–          гіппокампом (особливо що стосується декларативної (експліцитної) пам’яті).

Одне з основних досліджень, котре безпосередньо стосується феномену свідомості, було проведене ще в 60-х роках Р. Сперрі. Досліджувалася спеціалізація півкуль головного мозку.

Начиная со второй половины 60-х годов Роджер Сперри (R. Sperry) опубликовал ряд статей о больных, у которых с лечебной целью пришлось перерезать всю систему волокон, соединяющих большие полушария. Это так называемое мозолистое тело содержит около 200 млн. волокон и служит для координации активности симметричных мозговых центров. После перерезки этого пучка волокон оба полушария становятся независимыми центрами переработки информации.

У этих больных с “расщепленным” мозгом не было обнаружено никаких резких отличий от нормальных людей; не изменились по сравнению с дооперационным состоянием их речь, интеллект, память, движения и эмоции, т. е. вся их личность. Но когда при помощи специальной аппаратуры подвергли анализу переработку зрительной информации, приходящей от левой или правой половины поля зрения, восприятие звуковых стимулов, поступающих в правое или левое ухо, и тактильные ощущения, возникающие при прикосновении к предмету одной рукой, обнаружились значительные различия между двумя полушариями.

Детальніше  про експеримент можна прочитати в кн. «40 исследований…», с. 17-27

З’ясувалося, що у людей-правшів:

ЛІВА півкуля мовлення, числа, впізнавання букв, абстрактні поняття

ПРАВА півкуля впізнавання фізичних об’єктів, не пов’язаних зі словами та числами;  розуміння емоційної інформації при спілкуванні

Отже висновки тут такі:

1 Фізіологічною передумовою стану свідомості є бадьорість. Цьому стану сприяє активація ретикулярної формації стовбуру мозку.

Відомо, якщо зруйнувати ділянки ретикулярної формації, то людина (або тварина) постійно буде перебувати у глибокому сні. Прокидання так і не відбудеться, стан свідомості так і не з’явиться (!).

2 Свідомість – це результат діяльності цілісного мозку, тісної взаємодії кори і підкіркових центрів;

3 Провідну роль у формуванні свідомості відіграє ліва півкуля мозку, зокрема центри, в котрих локалізовані мовленнєві функції та їхній зв’язок з сенсорними та моторними зонами кори.

Будь-яке повідомлення для того, щоб бути усвідомленим,

має бути закодоване у формі слів!

ОДНАК не всі процеси досягають свідомості, навіть в дуже бадьорому стані. Ми переважно усвідомлюємо екстерорецептивні стимули і навіть не здогадуємося про інтерорецептивні, хоча відомо, що вони так само активують ретикулярну формацію та доходять до вищих центрів кори. Відтак доцільно говорити про існування певного позасвідомого контексту.

Наша свідомість була б надмірно перевантажена, якби кожна активність організму  відбувалась під її контролем. Тому значна частина наших дій відбувається позасвідомо.

В психофізіології до позасвідомих феноменів відносять наступні (відмінні від психоаналітичної точки зору):

• автоматизовані дії (навички). Навичка виробляється під постійним свідомим контролем. Але коли вона закріплена, то виконується автоматично: про її виконання ми вже не думаємо.

Ходіння, поза, почерк, манера говорити.

Словниковий запас, ідіоми, що використовуються без свідомих зусиль.

Граматична побудова речень.

(Всі автоматизми зберігаються в імпліцитній пам’яті).

• установки – внутрішній стан готовності організму до зовнішніх обставин, сформований на основі попереднього досвіду.

Например, перед испытуемым кладут два внешне идентичных металлических шара. Он поднимает один из них весом, скажем, в 10 кг. Затем, на основании предыдущего опыта, он готовится поднять второй с таким же мышечным усилием. Если второй шар, хотя и той же величины, весит намного меньше, испытуемый будет “разочарован”, так как он подготовил мышцы к тому, чтобы поднять значительно больший груз. Фактор установки составляет часть двигательной активности человека и служит примером выработанных бессознательных психических процессов в автоматических формах поведения.

• вісцеральні умовні рефлекси

Наприклад, якщо людина типово перебуває в приміщенні з температурою 30 °С, то організм звикає реагувати на неї певним диханням, температурою та іншими вегетативними реакціями. Однак якщо температура в даному приміщенні знизиться до 20 °С, то спочатку тіло буде реагувати так само, які на вищу температуру. Це можна пояснити через вироблення терморегуляторного умовного рефлексу на дане приміщення. І цей рефлекс виробляється абсолютно без участі свідомості.

• гормональний фон організму

Наприклад, зростання адреналіну в крові навряд чи свідомо буде розпізнане. Однак на поведінці це точно позначиться.  Це стосується і багатьох інших гормонів.

• субсенсорні явища

В експериментах було показано, що можливо виробити умовні рефлекси на такі сенсорні стимули, котрі знаходяться нижче порогу сприйняття (тобто на звук, котрий людина не чує, на світло,котрого не бачить, на картинку, котрої не розізнає…). Відомо, що такі стимули змінюють електричну активність мозку, ШГР.

Цікавий факт, що досліджувані здатні сказати про припинення звукового сигналу, навіть якщо вони сам сигнал не усвідомлювали.

Інше дослідження:  на екрані демонстрували емоційно нейтральне обличчя чоловіка, після чого на короткий проміжок часу (4-20 мс) показували слова «сердите» та «щасливе». Факт швидкого показу сприймався як спалах,саме слово не усвідомлювалося досліджуваними. Після цього, досліджуваним знову показували нейтральне обличчя і  просили його оцінити. Так от: після мигання слова «сердите» (хоча вони його і не бачили) нейтральне обличчя сприймалося як сердите і навпаки. Несвідома дія слова сформувала враження від нейтрального обличчя !

Схоже  дослідження: протягом 20 с. показували картинку. Підчас цього на екрані мигали слова: для 1-ї групи досліджуваних – позитивного змісту; 2-ої  – негативного; 3-ої – нейтрального. Після цього людей просили описати картинку. Доведено вплив неусвідомлених слів лише тоді,  коли картинка була розмита, неоднозначного або невизначеного змісту.

Тобто існує можливість СЕМАНТИЧНОГО ДИФЕРЕНЦІЮВАННЯ (впізнання змісту слова) на НЕСВІДОМОМУ РІВНІ.

З цим пов’язаний феномен «25 кадру»:

Американський експеримент: в 25 кадрі досліджуваним демонструвалася фраза «Хочу риса» і картинка ложки з рисом. Достовірного впливу на поведінку не було виявлено.

Не завжди і не на всіх впливає, оскільки поріг сприйняття постійно коливається в залежності від практики, втоми, установки, мотивації, емоційного стану тощо.

На екрані  швидко демонстрували слова різного змісту (матюки і прості). Матюки впізнаються рідше.  Ймовірно,  через їхню табуйованість. Натомість шкірно-гальванічна реакція на матюки зростала, навіть якщо досліджувані не усвідомлювали зміст слова.

«Було дивно спостерігати, як молоденька дівчина не могла прочитати  матюк, а хлопець легко його впізнавав». Це явище назвали психічним захистом, що відіграє роль фільтра у сприйнятті, котрий оберігає людину від усвідомлення емоційно неприємних подразників.

В іншому дослідженні: ряд слів супроводжували струмом, виробляли відповідний захисний умовний рефлекс на ряд слів. Після цього швидко демонстрували різні слова, включаючи контрольні. Виявилося, що дійсно людина гірше впізнає ці слова.

Існує така закономірність: емоційно конфліктні слова гірше сприймаються свідомо, натомість мають сильніший вплив на вегетативні реакції (дихання, спітніння,серцебиття тощо).    

Можна припустити існування в мозку людини чутливого механізму, котрий реагує на дуже слабкі, однак важливі сигнали (зокрема і словесні) поза участю свідомості. Активація цього механізму не призводить до усвідомлення, однак провокує значну кількість вегетативних змін організму.

Можливо, це нейрони лімбічної системи, де інтегруються механізми емоційно-мотиваційної поведінки.

Знову ж таки СЕРІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ З РОЗЩЕПЛЕНИМ МОЗКОМ,які вказують на  те, що НЕСВІДОМЕ може міститися у ПРАВІЙ ПІВКУЛІ: